Номер провадження 22-ц/821/1945/25Головуючий по 1 інстанції
Справа № 700/46/25 Категорія: 305010900 Кравченко Т. М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
29 грудня 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :
Сіренка Ю.В., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - Фермерське господарство «Персть»;
особа, яка подала апеляційну скаргу - Фермерське господарство «Персть»,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства «Персть» на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 27 серпня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Персть» про стягнення заборгованості за договором оренди,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства «Персть» (далі - ФГ «Персть») про стягнення заборгованості за договором оренди.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 7122880400:03:001:0228, 7122880400:03:001:0229 площею 5,52 га, що знаходяться в адмінмежах Босівської сільської ради Звенигородського (Лисянського) району Черкаської області. 28.12.2012 між ОСОБА_1 та ФГ «Персть» було укладено Договір оренди землі на вказані земельні ділянки строком на 10 років.
ОСОБА_1 11.07.2023 зверталася із письмовою заявою до ФГ «Персть» та направляла лист-повідомлення від 17.11.2023 про припинення дії договору оренди землі, мотивуючи тим, що після закінчення строку дії договору має намір як власник земельних ділянок самостійно використовувати та обробляти їх. У листах ОСОБА_1 вказувала, що строк дії договору оренди закінчується 17.10.2023.
Не бажаючи припинення орендних відносин, ФГ «Персть» у листопаді 2023 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим (судова справа № 700/1098/23). Рішенням Лисянського районного суду від 20.12.2023 в задоволенні позову відмовлено. Постановою Черкаського апеляційного суду у вказаній справі рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено повністю. Постановою Верховного Суду від 13.11.2024 рішення Лисянського районного суду та постанова Черкаського апеляційного суду скасовані та прийнято рішення про відмову у задоволенні позову. Вказана постанова Верховного Суду опублікована 19.11.2024.
Остання сплата орендної плати відповідачем відбулась 24.10.2022 у сумі 28 812 грн. Зважаючи на те, що нормативно-грошова оцінка землі, яка перебувала в оренді у відповідача, станом на 2022 рік складала: з кадастровим номером 7122880400:03:001:0228 - 125 657,78 грн, з кадастровим номером 7122880400:03:001:0229 - 143 081,56 грн, загальна нормативно-грошова оцінка - 268 739,34 грн, орендарем самостійно підвищено розмір орендної плати до 10,7 % від нормативно-грошової оцінки в рік.
Листом від 26.03.2024 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що, на його думку, за період з 2013 до 2023 роки позивачу було переплачено орендної плати на суму 167 423 грн, а тому ФГ «Персть» повідомило, що земельні ділянки ОСОБА_1 будуть перебувати у користуванні ФГ «Персть» поки не буде врегульовано питання переплати орендної плати. Також, листом від 27.09.2024 ФГ «Персть» повідомило позивачку про намір внесення змін до договору оренди землі від 28.12.2012 щодо орендної плати за користування земельними ділянками в розмірі 12 % від нормативно-грошової оцінки, однак за умови залишення без розгляду Верховним Судом справи № 700/1098/23 та підписання додаткової угоди.
Крім цього, відповідач у зазначеному листі повідомив, що після відповідних дій фермерське господарство матиме законну підставу для виплати орендної плати за користування земельними ділянками. Зміст вказаних листів свідчить про свідоме ухилення від сплати орендної плати з боку відповідача та відсутність наміру її виплачувати в подальшому, а також про недобросовісність дій ФГ «Персть», що безумовно свідчить про неналежне виконання договірних зобов'язань щодо користування земельними ділянками ОСОБА_1 .
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 27 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 до ФГ «Персть» про стягнення заборгованості за договором оренди задоволено частково.
Стягнуто з ФГ «Персть» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за користування земельними ділянками на умовах оренди з кадастровими номерами 7122880400:03:001:0228 та 7122880400:03:001:0229 загальною площею 5,52 га в розмірі 54 342 грн, 935,82 грн - 3 % річних, 3451,74 грн - інфляційних втрат та 8 522,34 грн - пені, а всього 67 251 грн 90 коп.
Стягнуто з ФГ «Персть» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 615 грн 08 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції вказав, що орендар (відповідач) порушив умови Договору оренди землі, оскільки після закінчення строку договору продовжив користуватись земельною ділянкою позивача в 2023-2024 роках до ухвалення постанови Верховного Суду від 19.11.2024 у справі за позовом ФГ «Персть» до ОСОБА_1 про визнання поновленим договору оренди землі, однак не виконав свого обов'язку щодо виплати орендної плати за період з 01.01.2023 до 19.11.2024.
Доказів зворотного відповідачем суду не надано. Натомість відповідач вважає, що за період з 2013 року до 2022 року здійснив переплату орендної плати позивачу та не має заборгованості перед орендодавцем. При цьому відповідач не обґрунтував, з яких підстав ним була нарахована та здійснена переплата та не подано до суду відповідний розрахунок.
Суд погоджується з розрахунком орендної плати, наведеним в позовній заяві, який за період з 01.01.2023 до 19.11.2024 становить 54342 грн, оскільки розмір орендної плати за договором оренди землі, згідно з наданими сторонами доказами, в кожному наступному році був більший, ніж у попередньому та позивачка мала правомірні очікування щодо отримання такої ж чи навіть більшої суми.
Крім того, оскільки ФГ «Персть» прострочено виконання грошового зобов'язання перед ОСОБА_1 , є підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені за несвоєчасну сплату орендної плати за 2023-2024 роки, про що було заявлено представником позивачки.
Не погодившись з рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 27 серпня 2025 року, ФГ «Персть» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило вказане рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що договором оренди земельних ділянок не передбачено щорічної сплати орендної плати за користування земельними ділянками, заборгованість зі сплати орендної плати відсутня, оскільки фермерське господарство сплатило авансові платежі за наступні роки користування земельними ділянками.
11.11.2025 до Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що у разі сплати орендної плати наперед, за майбутні періоди, зважаючи на договірні відносини між сторонами, така сплата мала б бути погоджена між сторонами та зафіксована або в призначенні платежу, або в касовому ордері, або в розписці чи в будь-якій іншій формі, а орендар повинен був розуміти, що отримує кошти за оренду земельної ділянки за майбутні періоди.
Однак, останній документально підтверджений період, за який орендарем сплачено орендну плату, є саме 2022 рік.
Будь-яких доказів про сплату орендної плати за майбутні періоди відповідачем не надано.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України).
Зважаючи на те, що ціна позову в даній справі становить 75977,40 грн та не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити частково, з огляду на таке.
Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 7122880400:03:001:0228, 7122880400:03:001:0229 площею 5,52 га, що знаходяться в адмінмежах Босівської сільської ради Звенигородського (Лисянського) району Черкаської області, що підтверджується копією державного акта (т. 1 а.с. 163).
28.12.2012 між ОСОБА_1 та ФГ «Персть» було укладено договір оренди землі. Відповідно до п.п. 1, 2 вказаного Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 7122880400:03:001:0228, 7122880400:03:001:0229 загальною площею 5,52 га в адмінмежах Босівської сільської ради. Строк дії Договору 10 років, до 27.12.2022. Відповідно до п.п. 9, 11 Договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі відсотка від вартості земельної частки (паю), що становить 4738,00 грн у строки з 01 вересня по 30 грудня. Пунктом 10 Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України форми. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки не є сталою і змінюється у зв'язку із проведенням її щорічної індексації, в таких випадках нормативна грошова оцінка та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору. Згідно з п. 13 Договору розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Також п. 14 Договору визначено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з нарахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу. Серед передбачених п. 28 Договору прав Орендодавця є право вимагати своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельні ділянки, що є додатком до договору оренди розмір орендної плати за земельну ділянку площею 5,52 га становить 4738 грн (а.с.172).
З довідки по виплатах сум доходів, складеної головою ФГ «Персть», вбачається, що ОСОБА_1 отримала від ФГ «Персть» за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 7122880400:03:001:0228 та 7122880400:03:001:0229 такі суми: 09.11.2013 - 6000 грн, 06.09.2014 - 8900 грн, 29.08.2015 - 9060 грн, 02.09.2016 - 12870 грн, 2017 рік -13300 грн, 02.11.2018 - 22749,68 грн, 11.10.2019 -22817,34 грн, 12.11.2020 -22865, 10 грн, 17.11.2021 - 28864 грн, 24.10.2022 - 28812 грн, а всього 176238,12 грн (т. 1 а.с. 98 на звор.).
26.03.2024 СФГ «Персть» надіслало повідомлення ОСОБА_1 про те, що Договір оренди землі укладено на 10 років до 27.12.2022 та орендна плата становить 4738 грн. З 2013 по 2023 роки СФГ «Персть» виплатило ОСОБА_1 172 161 грн орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 7122880400:03:001:0228 та 7122880400:03:001:0229, площею 5,52 га, тобто переплатило орендну плату в сумі 167 423 грн, а тому земельні ділянки будуть перебувати у користування відповідача до врегулювання питання переплати (а.с. 174).
27.09.2024 СФГ «Персть» надіслало ОСОБА_1 пропозицію щодо вирішення питання орендної плати шляхом внесення змін до Договору оренди землі від 28.12.2012, а саме: викладення п. 9 Договору в новій редакції: щорічна орендна плата вноситься орендарем у розмірі 12 % від нормативно-грошової оцінки вартості земельних ділянок. Таке врегулювання можливе за умови залишення без розгляду касаційної скарги у справі № 700/1098/23 та підписання додаткової угоди до Договору оренди землі (а.с. 175).
24.10.2022 ФГ «Персть» перерахувало на картку ОСОБА_1 28812 грн двома платежами по 14406 грн з призначенням платежу «оренда 2022, кад 7122880400:03:001:0228 та кад 7122880400:03:001:0229 (а.с. 178).
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції були використані норми матеріального права, які не можуть бути застосовані під час вирішенні даного спору. Оскільки правовідносини з оренди земельної ділянки між сторонами спору закінчилися в день спливу строку договору оренди землі від 28.12.2012.
Надалі правовідносини між сторонами щодо стягнення плати за фактичне користування земельними ділянками, без укладеного договору оренди, регулюються нормами матеріального права щодо стягнення збитків.
У статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
У п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Як зазначено вище, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди як форма цивільно-правової відповідальності застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів, та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнової вигоди, яку потерпіла особа могла б мати, якби її суб'єктивне право не було порушеним (невизнаним).
Як вбачається з матеріалів справи, орендна плата за Договором оренди землі від 28.12.2012, укладеним між ФГ «Персть» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець), поза розумним сумнівом, має вноситись орендарем щороку у визначений період часу та за певних умов її розмір може бути переглянутий.
Відтак, доводи відповідача про те, що орендна плата повинна була вноситись одноразово в сумі 4738 грн за весь період дії договору (10 років), є безпідставними.
При цьому, відповідачем не заперечується факт щорічної сплати у період з 2012 до 2022 року орендної плати. Стороною позивача також підтверджується щорічне отримання від відповідача коштів в рахунок сплати орендної плати за вказаний період.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами справи, ФГ «Персть» щороку сплачувалася орендна плата у розмірі більшому, ніж передбачена договором оренди. На підставі викладеного, сторона відповідача зазначає, що така переплата була авансом за майбутні періоди, а тому, заборгованість за орендну плату після закінчення строку дії Договору оренди землі від 28.12.2012, за фактичний період користування земельною ділянкою у 2023-2024 роках, відсутня.
З такими доводами колегія суддів погодитися не може, оскільки сторонами в договорі сплата оренди за майбутні періоди погодженою не була, окрім того, належних та допустимих доказів, які б давали підстави стверджувати про сплату орендної плати саме за майбутні роки відповідачем надано не було.
Так, як вбачається з видаткових касових ордерів від 09.11.2013, від 06.09.2014, від 29.08.2015, від 02.09.2016, від 2017 року, наданих відповідачем, останні є додатком 3 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (пункт 26 розділу ІІІ), водночас Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Національного Банку України № 148 від 29.12.2017, яка набрала чинності 05.01.2018. Тобто надані відповідачем видаткові касові ордери не могли бути складені ФГ «Персть» до 05.01.2018. Крім того, вказані видаткові касові ордери не містять підпису особи - отримувача коштів, у даному випадку, орендодавця ОСОБА_1 .
Наявні в матеріалах справи платіжні квитанції призначення платежу не містять.
Таким чином, відповідач не обґрунтував, з яких підстав ним була нарахована та здійснена переплата орендної плати, та не подано до суду відповідний розрахунок.
ФГ «Персть» після закінчення строку договору оренди землі 27.12.2022 продовжив користуватись земельною ділянкою позивача в 2023-2024 роках до ухвалення та оприлюднення 19.11.2024 постанови Верховного Суду у справі за позовом ФГ «Персть» до ОСОБА_1 про визнання поновленим договору оренди землі (цивільна справа № 700/1098/23), однак не виконав свого обов'язку щодо сплати коштів за фактичне користування земельними ділянками у період з 01.01.2023 до 19.11.2024. Факт користування земельними ділянками у вказаний період відповідачем не заперечується.
Таким чином, враховуючи, що ФГ «Персть» користувалося земельними ділянками ОСОБА_1 без належних правових підстав протягом двох років та без оплати за таке користування, відтак такими діями відповідачем були порушені права позивача, як власника земельних ділянок, що є підставою для відшкодування порушником вартості майнової вигоди, яку позивачка могла б мати, якби її суб'єктивне право не було порушеним.
При цьому, при визначенні розміру упущеної вимоги, колегія суддів вважає правомірним врахувати розмір орендної плати, які б позивач отримав при наявності укладеного та чинного договору оренди.
Так, умовами договору оренди землі від 28.12.2012, зокрема п. 9 визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі відсотка від вартості земельної частки (паю), що становить 4738,00 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що орендна плата в розмірі 4 738,00 грн становить три відсотки від нормативно-грошової оцінки землі в сумі 157 934,00 грн, визначеної договором оренди землі від 28.12.2012.
Вказаний відсоток нормативно-грошової оцінки землі - 3 % визначений і у розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності, що є додатком до договору оренду, підписаний у т.ч. орендодавцем ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 172).
Крім того, відповідно до п. 43 «Прикінцеві положення» Договору оренди землі від 28.12.2012, розрахунок розміру орендної плати є невід'ємною частиною договору.
Таким чином, відповідно до вказаних доказів, сторонами, при укладенні договору оренди у 2012 році, визначено, що розмір орендної плати складає 3 % від нормативно-грошової оцінки землі.
Як вбачається з матеріалів справи, зміни до вказаного договору оренди, у тому числі, щодо збільшення відсотку орендної плати від нормативно-грошової оцінки землі, сторонами не вносилися.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції з договору оренди землі від 28.12.2012 також встановлено, що відповідно до п. 10 договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Мінстрів України форми. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки не є сталою і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації, у таких випадках нормативно-грошова оцінка та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.
Пунктом 13 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі, зокрема, у зв'язку зі зміною коефіцієнтів індексації.
З огляду на зазначене, колегія суддів висновує, що сторонами у договорі було визначено і погоджено про зміну розміру орендної плати у зв'язку з щорічною індексацією нормативно-грошової оцінки землі. При цьому, таке збільшення орендної плати здійснюється за замовчуванням, без внесення доповнень чи змін до самого договору.
Згідно з офіційними даними коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі у 2023 році становив 1,051, у 2024 році - 1,12.
Станом на 2022 рік нормативно-грошова оцінка землі з кадастровим номером 7122880400:03:001:0228 становила 125657,78 грн, з кадастровим номером 7122880400:03:001:0229 - 143081,56 грн.
Таким чином, станом на 2023 рік нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7122880400:03:001:0228, з застосуванням коефіцієнту індексації 1,051, складала 132 066,32 грн (125 657,78*1,051), а з кадастровим номером 7122880400:03:001:0229 - 150 378,71 грн (143 081,56*1,051). Нормативно-грошова оцінка двох земельних ділянок разом складала 282 445,03 грн.
Отже, упущена вигода ОСОБА_1 , у зв'язку з безпідставним фактичним користуванням ФГ «Персть» земельними ділянками позивачки, за 2023 рік становила 8473,35 грн з розрахунку 282 445,03 * 3 %.
Станом на 2024 рік нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7122880400:03:001:0228, з застосуванням коефіцієнту індексації 1,12, складала 147 914,27 грн (132 066,32*1,12), а з кадастровим номером 7122880400:03:001:0229 - 168 424,15 грн (150 378,71*1,12). Разом дві земельні ділянки - 316 338,42 грн.
Колегія суддів бере до уваги, що у 2024 році земельні ділянки перебували у користуванні ФГ «Персть» до 19.11.2024, отже, упущена вигода ОСОБА_1 , у зв'язку з безпідставним фактичним користуванням ФГ «Персть» земельними ділянками позивачки, за 2024 рік становила 8699,30 грн з розрахунку (316 338,42 * 3 %)/12*11.
Щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних колегія суддів зазначає таке.
Оскільки упущена вигода є грошовим зобов'язанням, яке може бути захищене в судовому порядку, інфляційні втрати та 3% річних підлягають стягненню, щоб компенсувати знецінення коштів, які особа, майнові права якої були порушені, не отримав.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за такою формою:
ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
......
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Розрахунок 3 % річних здійснюється за такою формою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Відповідальність ФГ «Персть» за порушення грошового зобов'язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, за 2023 рік розраховується за період з 31.12.2023 (наступний день за днем останнім для сплати орендної плати) по 15.01.2025 (день звернення до суду):
IIc (100,40 : 100) x (100,30 : 100) x (100,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,60 : 100) x (102,20 : 100) x (100,00 : 100) x (100,60 : 100) x (101,50 : 100) x (101,80 : 100) x (101,90 : 100) x (101,40 : 100) = 1.11980202
Таким чином інфляційне збільшення складає: 8 473,35 x 1.11980202 - 8 473,35 = 1015,12 грн.
Розрахунок 3 % річних:
1)з 31/12/2023 до 31/12/2023 складає: 8 473,35 x 3 % x 1 : 365 : 100 = 0,70 грн;
2)з 01/01/2024 до 31/12/2024 складає: 8 473,35 x 3 % x 366 : 366 : 100 = 254,20 грн;
3)з 01/01/2025 до 15/01/2025 складає: 8 473,35 x 3 % x 15 : 365 : 100 = 10,45 грн.
Таким чином розмір 3 % річних всього складає 265,34 грн.
Відповідальність ФГ «Персть» за порушення грошового зобов'язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, за 2024 рік розраховується за період з 31.12.2024 (наступний день за днем останнім для сплати орендної плати) по 15.01.2025 (день звернення до суду):
IIc = 1.00000000
Таким чином інфляційне збільшення складає: 8 699,30 x 1.00000000 - 8 699,30 = 0,00 грн.
Розрахунок 3 % річних:
1)з 31/12/2024 до 31/12/2024 складає: 8 699,30 x 3 % x 1 : 366 : 100 = 0,71 грн.
2)з 01/01/2025 до 15/01/2025 складає: 8 699,30 x 3 % x 15 : 365 : 100 = 10,73 грн.
Таким чином розмір 3 % річних всього складає 11,44 грн.
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути інфляційні втрати в загальному розмірі 1015,12 грн та три проценти річних в загальному розмірі 276,78 грн.
Судом перевірені вказані вище розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи інформаційно-правового забезпечення «Ліга: закон».
Щодо нарахування та стягнення пені за договором про оренду землі та неустойки за ч. 2 ст. 785 ЦК України, колегія суддів зазначає таке.
Стаття 785 Цивільного кодексу України (ЦК) передбачає специфічну неустойку (штраф) у розмірі подвійної орендної плати за прострочення повернення майна, і ця санкція має бути застосована замість загальних норм про відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду, коли йдеться саме про неповернення речі після припинення договору найму. Це означає, що неможливо одночасно стягувати і подвійну плату, і відшкодування упущеної вигоди, оскільки ст. 785 ЦК є спеціальною нормою, яка регулює відповідальність наймача за сам факт прострочення повернення орендованого майна.
Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 , посилаючись на п. 14 Договору оренди землі від 28.12.2012, просила стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу. Однак у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити, оскільки стягнення пені на виконання умов договору, строк дії якого закінчився 27.12.2022 є неможливим.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Колегія суддів зауважує, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. На суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору неправильно застосовано норми матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ФГ «Персть» слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 17 172,65 грн, інфляційних втрат розмірі 1015,12 грн, 3 % у розмірі 276,78 грн. У задоволенні решти вимог потрібно відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Із матеріалів справи встановлено, що під час звернення ОСОБА_1 до суду першої інстанції з позовною заявою, ціна позову складала 75 977,40 грн, відтак сплаті підлягав судовий збір в сумі 1211,20 грн. Враховуючи, що позовну заяву було подано через підсистему «Електронний суд», застосуванню підлягав коефіцієнт 0,8, що дорівнює 968,96 грн.
Враховуючи розмір задоволених позовних вимог за результатами перегляду рішення суду першої інстанції (24,3 %), з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 235,45 грн.
За подачу апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 1286,29 грн, відтак, пропорційно задоволеним позовним вимогам (24,3 %), з позивача на користь відповідача потрібно стягнути 973,72 грн.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Персть» задовольнити частково.
Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 27 серпня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Персть» про стягнення заборгованості за договором оренди, скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Персть» про стягнення заборгованості за договором оренди задовольнити частково.
Стягнути з Фермерського господарства «Персть» на користь ОСОБА_1 збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 17 172,65 грн, інфляційній втрати в розмірі 1015,12 грн та 3 % річних у розмірі 276,78 грн.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з Фермерського господарства «Персть» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви в сумі 235,45 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Персть» судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 973,72 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Судді Ю.В. Сіренко
О.В. Карпенко
Т.Л. Фетісова