Номер провадження 22-ц/821/1724/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №706/397/24 Категорія: 311000000 Орендарчук М. П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
25 грудня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Новікова О.М., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л.,
за участю секретаря Костенко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Грязона Руслана Миколайовича на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 25 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро», Центрального міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та зобов'язання вчинити дії, -
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувсяя до суду із вказаним позовом, обгрунтовуючи його тим, що він 31 травня 2023 року, перебуваючи на своєму робочому місці в адміністративній будівлі СТОВ «Маяк-Агро», близько 16 години 45 хвилин, під час робочої наради, був побитий директором сільськогосподарського товариства ОСОБА_2 . В результаті нанесення серії ударів кулаками по голові, позивач втратив свідомість. Після побиття та протягом усього вечора 31 травня 2023 року зв'язку із потерпілим не було і лише близько 22.00 керівник підприємства привіз позивача додому, оскільки ОСОБА_1 не здатний був дістатися самостійно.
01 червня 2023 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні КНП «Уманська центральна міська лікарня» з 01 червня 2023 року по 14 червня 2023 року з діагнозом поєднана краніо-фаціальна травма. В подальшому, після стаціонарного лікування, під час відновного періоду проходив амбулаторне лікування протягом 120 днів.
Позивач також зазначив, що 01 червня 2023 року звернувся до Уманського міжрайонного відділення Черкаського обласного бюро судово-медичної експертизи, де йому було проведено судово-медичну експертизу і за її результатами було видано висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи, з посиланням у висновку на наявність у нього тілесних ушкоджень легкого та середнього ступеню тяжкості.
05 червня 2023 року ОСОБА_1 подав до правоохоронних органів заяву про вчинення кримінального правопорушення і 06 червня 2023 року за його заявою було відкрито кримінальне провадження, по якому слідство на даний час триває.
Крім того, 18 жовтня 2023 року КНП «Уманська центральна міська лікарня» за результатом проходження ЛКК видала позивачеві висновок ЛКК, в якому вказано, що згідно з класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, який затверджений наказом МОЗ України № 370 від 04.07.2007 року, за періодом лікування (120 днів) його травма відноситься до тяжких (п. 3 підпункт 3.1).
На запит позивача Уманською ЦМЛ видано довідку №951 від 04 грудня 2023 року, в якій зазначено, що закладом охорони здоров'я було зареєстровано звернення хворого ОСОБА_1 з приводу отримання травм, травму було кваліфіковано як виробничу, про що було повідомлено обласне управління Держпраці у Черкаській області.
Листом Центрального міжрегіонального управління Держпраці від 06 листопада 2023 року повідомлено, що директору СТОВ «Маяк-Агро» винесено припис, яким зобов'язано провести розслідування нещасного випадку та скласти акт. Припис не був виконаний відповідачем-1.
Позивач вважає, що 31 травня 2023 року мав місце нещасний випадок на виробництві, який відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про охорону праці» повинен бути розслідуваний (роботодавець мав організувати розслідування нещасного випадку на виробництві) і за підсумками проведеного розслідування, на думку позивача, мав бути складений акт за встановленою формою (акт розслідування нещасного випадку форми Н-1). Однак, СТОВ «Маяк-Агро», знаючи та цілком усвідомлюючи подію, що відбулася 31 травня 2023 року на території товариства, а саме виникнення нещасного випадку на виробництві в результаті заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень іншою особою, не ініціював та не провів розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався з позивачем та, на переконання останнього, є таким, що пов'язаний з виробництвом. Через таку бездіяльність відповідача-1 як роботодавця та свідомого приховування нещасного випадку на виробництві, наразі є невирішеним питання щодо встановлення нещасного випадку і оформлення такого нещасного випадку відповідним актом розслідування.
Посилаючись на порушення відповідачем вимог чинного законодавства України, а саме Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» та Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, позивач просив суд:
- встановити факт нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_1 31 травня 2023 року під час виконання службових обов'язків в Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» на посаді начальника складу ПММ;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці створити комісію з спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався з ним, ОСОБА_1 , 31 травня 2023 року під час виконання службових обов'язків в Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» на посаді начальника складу ПММ;
- провести спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався з ним, ОСОБА_1 , 31 травня 2023 року під час виконання службових обов'язків в Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Маяк Агро» на посаді начальника складу ПММ та за результатами проведеного розслідування скласти та видати акт розслідування нещасного випадку форми Н-1.
Також позивач просив суд стягнути судові витрати, понесені позивачем, із відповідачів солідарно.
Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 25 липня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд, проаналізувавши обставини справи, надані докази і позицію сторін та третьої особи по справі та норми матеріального права, прийшов до висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог в частині встановлення факту настання нещасного випадку на виробництві з ОСОБА_1 .
Судом вказано на те, що позивачем недоведені належними та допустимими доказами твердження щодо перебування на робочому місці на території підприємства, за безпечність умов праці якого відповідає роботодавець, внаслідок небезпечного виробничого фактора (дій керівника сільськогосподарського товариства ОСОБА_3 ), у процесі виконання трудових обов'язків, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження. Сам факт наявності тілесних ушкоджень у позивача не свідчить про наявність інших складових, в тому числі і не доводять сам факт наявності нещасного випадку на виробництві під час виконання службових обов'язків.
Отже, суд визнав необґрунтованими та відхилив твердження представника позивача про те, що з ОСОБА_1 31 травня 2023 року, під час виконання службових обов'язків в Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» на посаді начальника ПММ, мав місце факт нещасного випадку на виробництві, у зв'язку із тим, що такі доводи не підтверджені належними і допустимими доказами по справі.
Суд виснував, що лише комісія з розслідування має повноваження щодо з'ясування обставин та причин нещасного випадку, встановлює за результатами розслідування чи пов'язаний нещасний випадок з виробництвом чи ні, складає відповідні акти.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Грязон Р.М. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, порушення судом права позивача на справедливий суд шляхом ігнорування судом прямих та належних доказів, вихід судом за межі позовних вимог, допущення суперечливості між мотивувальною та резолютивною частинами рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційну скаргу адвокат мотивує тим, що позивач, перебуваючи на робочому місці на території підприємства, за безпечність умов праці якого відповідає роботодавець, внаслідок небезпечного виробничого фактора, а саме агресивних дій іншого працівника, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, отримав тілесні ушкодження. Тому нещасний випадок є таким, що пов'язаний з виробництвом. Однак, відповідач-1, знаючи та цілком усвідомлюючи подію, яка відбулася 31 травня 2023 року на території товариства, а саме виникнення нещасного випадку на виробництві в результаті заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень іншою особою, не ініціював та не провів розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 під час виконання ним трудових обов'язків на посаді начальника складу ПММ та перебування на робочому місці на території СТОВ «Маяк_Агро».
Таким чином, роботодавцем було приховано нещасний випадок на виробництві, розслідування даного нещасного випадку на виробництві відповідачем-1 не проводилося, акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за встановленою формою Н-1 відносно ОСОБА_4 складено не було. Отже, враховуючи, що нещасний випадок, що стався 31 травня 2023 року є нещасним випадком, що спричинив тяжкі наслідки та є виробничим, тому такий нещасний випадок підлягає спеціальному розслідуванню. Отримавши від потерпілого повідомлення про нещасний випадок, саме роботодавець зобов'язаний вчинити встановлені законодавством дії щодо ініціювання та проведення розслідування. В свою чергу, законодавством не встановлено визначеної форми повідомлення потерпілим керівника про настання нещасного випадку. Тобто для такого повідомлення існує одна вимога - негайно повідомити, що і було зроблено позивачем засобами телефонного зв'язку - повідомлено керівника СТОВ «Маяк-Агро» про нещасний випадок на підприємстві та його наслідки. Позивач звертався до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо створення комісії з спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві та проведення розслідування, проте, станом на день звернення до суду, органом Держпраці так і не було проведено дії, передбачених та покладених на нього законодавством. У такому разі позивач вважає, що така поведінка відповідача є ніщо іншим як бездіяльністю органу Держпраці.
Скаржник наголошує, що у оскаржуваному рішенні суд мотивує свою відмову у задоволенні позовних вимог, наводячи аргументи, які абсолютно не спростовують факту нещасного випадку на виробництві, що стався з позивачем під час виконання ним трудових обов'язків.
Зазначає, що факт отримання тiлесних ушкоджень на робочому мiсцi i пiд час робочого часу було доведено позивачем. Так, ОСОБА_1 перебував на робочому мiсцi в день подiї, що не заперечується та не ставиться під сумнів. Пiсля виникнення нещасного випадку позивач був вiдсутнiй на роботi, проходив лiкування. Вiдповiдачi не заперечують факту нанесення ушкоджень і медична документацiя пiдтверджує отриману травму. Таким чином, наявнi всi елементи юридичного складу нещасного випадку, передбаченi Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (Постанова КМУ 337 вiд 17.04.2019).
Крім того, суд безпідставно посилається на те, що позивачем не надано до суду доказів на підтвердження факту його звернення (чи звернення уповноважених ним осіб) влітку та на початку осені 2023 року до СТОВ «Маяк-Агро» та повідомлення ним (його представником) роботодавцю про нещасний випадок на виробництві. Такий висновок не відповідає фактичним обставинам, оскільки були усні звернення до роботодавця одразу після інциденту. У жовтні 2023 року було подане письмове звернення про проведення розслідування нещасного випадку. Наявність таких звернень підтверджується листуванням та приписом Держпраці. Ігнорування цих доказів є прямим порушенням ст. 89 ЦПК України (оцінка доказів у їх сукупності). На переконання апелянта, усне повідомлення працівника чи третіх осіб (особливо у випадку тяжкого стану) є достатнім для покладення обов'язку на роботодавця провести розслідування. Письмове звернення в жовтні 2023 року підтверджене офіційними документами.
У матеріалах справи є припис Міжрегіонального управління Держпраці № 6.3/42-23 від 24 жовтня 2023 року, в якому прямо вказано на звернення представника ОСОБА_1 . Сам факт винесення припису підтверджує, що письмове звернення відбулося, а орган контролю визнав підстави для розслідування.
Також апелянт зауважує, що суд не врахував, що у позивача були об'єктивні обставини затримки такого повідомлення, оскільки він перебував у тяжкому стані після травми (лікування понад 120 днів); не мав фізичної можливості оперативно оформити письмові документи; повідомлення в усній формі (в перші дні) мало місце, але не було зафіксоване роботодавцем, який ухилився від обов'язків.
Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що районним судом проігноровано факт, що СТОВ "Маяк-Агро" відмовилось включити свого представника до комісії, уникаючи розслідування (що прямо визнається відповідачем-2). Така поведінка свідчить про ухилення роботодавця від виконання обов'язків, тому будь-які формальні недоліки з боку працівника не повинні бути підставою для відмови у встановленні факту нещасного випадку. Так, згідно Закону України "Про охорону праці", Порядку № 337, роботодавець зобов'язаний ініціювати розслідування навіть за усним повідомленням, а за наявності повідомлення від Держпраці - зобов'язаний забезпечити проведення розслідування.
В апеляційній скарзі представник позивача також наголошує, що в матеріалах справи наявний припис Центрального міжрегіонального управління Держпраці від 24 жовтня 2023 року №6.3/42-23, яким роботодавця зобов'язано провести розслідування нещасного випадку, що стався 31 травня 2023 року з позивачем, та скласти акт за формою Н-1. Видача цього припису можлива лише за умови наявності обставин, які свідчать про факт нещасного випадку. Подальші заходи органом Держпраці не проводилися, не зважаючи на те, що саме на цей орган покладено обов'язок провести спеціальне розслідування нещасних випадків на виробництві. Відповідач-2 у відзиві підтвердив факт його винесення, однак суд не надав цьому доказу жодної правової оцінки, чим порушив вимоги ст. 263 ЦПК України. Ігнорування припису, виданого уповноваженим державним органом, призвело до ухвалення незаконного рішення та є істотним порушенням норм процесуального права, яке вплинуло на результат розгляду справи.
У відзиві на апеляційну скаргу Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці просить залишити рішення Христинівського районного суду від 25 липня 2025 року без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Вважає, що суд першої інстанції, врахувавши всі наданні сторонами докази та факти, прийняв законне і обґрунтоване рішення, яке ґрунтується на фактичних обставинах та діючих нормах права.
08 вересня 2025 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від СТОВ «Маяк-Агро», в якому відповідач зазначає про те, що оскаржуване рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 25 липня 2025 року прийняте судом першої інстанції у відповідності до процедури, врегульованої ЦПК України та з чітким дотриманням норм матеріального права, з врахуванням предмету та підстав заявленого позову та в межах доказів, які були подані до суду учасниками судового розгляду та детально проаналізовані в оскаржуваному рішенні. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону.
Відповідно до ст. 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Аналогічне за змістом положення закріплене і у ч. 1 ст. 16 ЦК.
Згідно ст. 13 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).
Позивач зазначав у позові, що перебуваючи на своєму робочому місці в адміністративній будівлі СТОВ «Маяк-Агро» (Черкаська обл. Уманський р-н, с. Осітна, вул. Калініна, 1, 31 травня 2023 року, близько 16 год 45 хв,. під час робочої наради, був побитий директором сільськогосподарського товариства ОСОБА_2 . В результаті нанесення серії значних ударів кулаками по голові ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження та тривалий час лікувався.
Позивач вважає, що бездіяльність СТОВ «Маяк-Агро» як роботодавця щодо проведення спеціального розслідування за фактом нещасного випадку на виробництві є свідомим приховуванням нещасного випадку, чим порушені права позивача на соціальний захист та гарантії як особи, яка отримала травму на виробництві.
В цьому контексті апеляційний суд зауважує, що, згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (частина перша, друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 463/3724/18 Верховний Суд зробив висновок про те, що формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
У постанові Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі №910/14452/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Таким чином, суд не може вважати доведеними обставини, про які стверджує одна сторона і заперечує інша, якщо вони не підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до положень статті 5 Цивільного кодексу України оцінка такої події, як юридичного факту і встановлення правових наслідків, визначається змістом норми цивільного законодавства, яка є чи була чинною на момент її настання.
Згідно з частиною другою статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про охорону праці".
Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, на момент виникнення спірних відносин визначає Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337.
Підпунктом 2 п. 52 Порядку № 337 визначено, що обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов'язаними з виробництвом, серед інших є перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час.
Згідно п. 9 Порядку № 337 розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу. Строк давності для розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві становить три роки з дня їх настання. У разі встановлення факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати їх настання.
Відповідно до положень п. 12 Порядку № 337 на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія).
Спеціальному розслідуванню підлягають серед іншого нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого. (п. 10 Порядку) Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, може проводитися комісією підприємства (установи, організації) у разі надання територіальним органом Держпраці письмового доручення роботодавцю протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення про нещасний випадок.
Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров'я, заяви потерпілого, членів його сім'ї чи уповноваженої ним особи.
Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія).
Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім'ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об'єднань профспілок). (п. 14 Порядку). Комісія (спеціальна комісія) зобов'язана скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого. (п. 33 Порядку №337)
Рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов'язаними чи не пов'язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. (п. 34 Порядку)
Пунктом 57 Порядку №337 передбачено, що рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акту за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім'ї або уповноваженою ними особою, територіальним органом Пенсійного фонду України, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).
Відповідно до пункту 54 Порядку № 337 контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та територіальні органи Пенсійного фонду України відповідно до компетенції.
За матеріалами справи встановлено, що у трудовій книжці ОСОБА_1 внесено запис під №8 про прийняття позивача на посаду завідуючого складом ПММ та складом запчастин СТОВ «Маяк-Агро» згідно з Н №1 п/тр від 02 січня 2010 року (а.с. 19, т.1).
Згідно із випискою із медичної картки стаціонарного хворого від 14 червня 2023 року № 4469/234 нейрохірургічного відділення ОСОБА_1 надійшов у стаціонар з діагнозом поєднана краніо-фаціальна травма (31 травня 2023 року), ЗЧМТ: забій головного мозку легкого ступеня, травматичний субарахноїдальний крововилив, GCS-13 білів, легкий правобічний гемінарез, забої м'яких тканин голови, обличчя. Закритий перелом паростка нижньої щелепи справа (а.с. 22-23, т.1).
Згідно з витягом з ЄДРДР від 06 червня 2023 року за заявою ОСОБА_1 , яка надійшла 05 червня 2023 року до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області по факту нанесення ОСОБА_1 31 травня 2023 року тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_2 внесені відомості до реєстру досудових розслідувань. Правова кваліфікація кримінального правопорушення вказана у Витязі з ЄДРДР - стаття 122 ч. 1 КК України. У справі на даний час проводиться досудове розслідування (а.с. 21, т.1).
Будь-яких даних щодо ходу розгляду заяви ОСОБА_1 щодо факту його побиття протягом двох років позивачем не надано.
Згідно з листом КП «Уманська ЦМЛ» від 04 грудня 2023 року №951 звернення ОСОБА_1 у журналах реєстрації з приводу отриманих травм було кваліфіковано як травму виробничого характеру, про що співробітниками лікувального закладу було надано повідомлення на адресу обласного управління Держпраці в Черкаській області (а.с. 60, т.1).
Проте, будь-яких відомостей щодо виконання лікувальним закладом вимог п. 6 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві щодо повідомлення підприємству, де працює потерпілий, територіальному органові Держпраці за місцем настання нещасного випадку, територіальному органові Пенсійного фонду України за місцем настання нещасного випадку матеріали справи не містять.
Згідно з висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 01 червня 2023 року № 254 на предмет наявності тілесних ушкоджень та встановлення їх ступеню тяжкості у освідуваного виявлені тілесні ушкодження, які віднесені до тілесних ушкоджень середнього та легкого ступеню тяжкості, а саме: поєднана краніо-фаціальна травма (31.05.2023 зі слів ОСОБА_1 отримав травму) : закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку легкого ступеня (по комп'терній томографії не було діагностовано забою головного мозку будь-якого ступеню), травматичний субарахноїдальний крововилив, GCS - 13 балів, легкий правобічний геміпарез; забій м'яких тканин голови, обличчя : синці на верхній та нижній повіках лівого ока, садно задньої поверхні лівої вушної раковини від середньої до нижньої третини, синець в ділянці дуги нижньої щелепи зліва ; закритий перелом суглобового паростка нижньої щелепи справа, садно задньої поверхні лівого ліктьового суглобу, садно верхньої третини лівої гомілки по передній поверхні. Заключна частина висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи № 254 від 01 червня 2023 року (копія якого була долучена позивачем до позовної заяви) була складена 05 вересня 2023 року і в ній є посилання на виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 4469/234 нейрохірургічного відділення ОСОБА_1 , який в стаціонарі перебував з 01.06.2023 року по 14.06.2023 р. та на медичну карту амбулаторного хворого Б/Н ОСОБА_1 ( в порушення встановленої процедури надана експерту була ксерокопія карти амбулаторного хворого Б/Н на ім'я ОСОБА_1 . В заключні частині висновку вказано, що тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, цілком можливо в час та при обставинах, вказаних освідуваним. При цьому, в описі в обставин справи зазначено, що зі слів освідуваного 31 травня о 17.00 - 17.30 в с. Осітна на робочому місці СТОВ «Маяк Агро» в приміщенні контори був побитий директором ОСОБА_2 , який наніс серію ударів кулаками по голові, після чого впав та втратив свідомість. Була нудота та блювання, однак ОСОБА_1 за медичною допомогою не звертався. (а.с. а.с. 27-30, т.1)
Відповідно до записів в медичній карті амбулаторного хворого ОСОБА_1 останній перебував на лікуванні у лікаря-невролога з діагнозом «Відновний період перенесеної краніо-фаціальна травма (31 травня 2023 року), ЗЧМТ (а.с. 31-55, т.1).
Згідно з консультаційним висновком невролога КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР» від 06 вересня 2023 року у ОСОБА_1 встановлений діагноз: хронічний післятравматичний біль, стійкі насдлідки поєднаної краніо-фаціальної травми (31 травня 2023:ЗЧМТ, забій головного мозку, субарахноїдальний крововилив (аналіз ліквору 01 червня 2023 року) у вигляді вогнищевої неврологічної симптоматики, стійкого цефалгічного, помірного вестибуло-атактичного та вираженого астено-вегетативного синдромів. Рекомендовано питання працездатності вирішувати за м/п через ЛКК (а.с. 24, т.1).
Згідно з довідкою №1566 про проходження ЛКК при КНП «Уманська ЦМЛ» від 18 жовтня 2023 року згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджений наказом МОЗ України від 04.07.2007 №370, травма відноситься до тяжких (а.с. 56, т.1).
Відповідно до листа непрацездатності 8063686-2015211588-1 від 01 червня 2023 року по 09 червня 2023 року лікарняний містить відмітку про зв'язок медичного випадку із професійною діяльністю працівника «пов'язаний». В той же час у графі «причина непрацездатності» міститься відмітка про те, що тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані із нещасним випадком на виробництві (а.с. 116, т.1).
Відповідно до листа непрацездатності 8063686-2015348870-1 від 10 червня 2023 року по 14 червня 2023 року лікарняний містить відмітку про зв'язок медичного випадку із професійною діяльністю працівника «пов'язаний». В той же час у графі «причина непрацездатності» міститься відмітка про те, що тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані із нещасним випадком на виробництві (а.с. 117, т.1).
В подальшому, в період з 15 червня 2023 по 28 вересня 2023 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві із відміткою медичного випадку «не пов'язаний» із професійною діяльністю працівника (а.с. 118-130, т.1).
З наведеного вбачається, що станом на час події, яка трапилася 31 травня 2023 року, позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із відповідачем СТОВ «Маяк-Агро».
31 травня 2023 року позивача не було протабельовано як такого, що був відсутній без поважних причин на роботі протягом робочого дня, його перебування у вказану дату у відпустці або його відсутності на робочому місці з інших причин. Проте, отримання тілесних ушкоджень позивачем у робочий час і на робочому місці, під час виконання службових обов'язків, не доведено належними доказами
Суд першої інстанції правильно вказав, що до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов'язаності чи непов'язаності нещасного випадку з виробництвом. Рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду. У цьому випадку суд має встановити наявність або відсутність порушень при їх складанні, у тому числі й перевірити обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов'язаний / не пов'язаний з виробництвом, і відповідно до цього ухвалити рішення.
Суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов'язаності чи не пов'язаності нещасного випадку з виробництвом, а може лише перевіряти правильність установлення такого факту іншими уповноваженими на те органами.
Дана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21.
Апеляційний суд враховує, що до компетенції суду належить встановлення самого факту нещасного випадку на виробництві, проте жодних належних та допустимих доказів щодо отримання травм ОСОБА_1 саме у робочий час під час виконання ним службових обов'язків стороною позивачем не надано. Таким чином, позивачем недоведені обставини та місце отриманих травм 31 травня 2023 року. Сам лише факт наявності у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, які підтверджені відповідними медичними документами, не доводить обставини з приводу підстав, часу і місця отримання травм ОСОБА_1 , а, враховуючи сферу службових обов'язків позивача, не доводить факту настання нещасного випадку на виробництві.
Таким чином, позовна вимога щодо встановлення факту нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_1 31 травня 2023 року під час виконання службових обов'язків в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» на посаді начальника складу ПММ є необгрунтованою та недоведеною.
Щодо доводів апелянта в частині встановлення бездіяльності Центрального міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, зобов'язання створити комісію з спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві та провести спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався ОСОБА_1 та за результатами проведеного розслідування скласти та видати акт розслідування нещасного випадку форми Н-1 слід зазначити наступне.
За матеріалами справи встановлено, що звернення позивача до роботодавця щодо проведення розслідування нещасного випадку від 31 травня 2023 року та щодо отримання направлення на проходження МСЕК відповідачем визначені як безпідставні та залишені без задоволення (а.с. 58-59, т.1).
24 жовтня 2023 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці винесено припис № 6.3/42-23 директору СТОВ «Маяк-Агро» Хливнюку С.І. щодо нещасного випадку, який стався 31 травня 2023 року о 16.45 з громадянином ОСОБА_1 під час проведення робочої наради в адміністративній будівлі СТОВ «Маяк-Агро». Відділом з питань безпеки праці управління інспекційної діяльності у Черкаській області ЦМУ Державної служби з питань праці встановлено порушення товариством п.8 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві та поставлено вимогу провести розслідування нещасного випадку (а.с. 147-148, т.1).
06 листопада 2023 року СТОВ «Маяк-Агро» надано заперечення на зазначений припис, в якому роботодавець наполягає на тому, що у приписі безпідставно ставиться вимога провести розслідування нещасного випадку, якого фактично не було і відносно особи, яка не перебувала в трудових відносинах із СТОВ «Маяк-Агро» і відповідно, за відсутності якого не могло бути і факту приховування з боку роботодавця відповідної інформації про нещасний випадок на підприємстві.
СТОВ «Маяк-Агро» на лист Міжрегіонального управління від 24 листопада 2023 року №Ц/35415-23 не надало свого представника для створення комісії спеціального розслідування щодо випадку, який стався 31 травня 2023 року з громадянином ОСОБА_1 .
Разом з тим, чинним законодавством визначений окремий порядок притягнення роботодавців до відповідальності за невиконання приписів органів державної влади, як і роботодавцеві надано право оскарження приписів у встановленому законом порядку.
Встановлення та перевірка вказаних обставин не є предметом вирішення даного спору.
За недоведеністю факту настання нещасного випадку на виробництві, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання проведення спеціального розслідування та складення відповідного акту є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Колегія суддів, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності, надавши їм оцінку, визначивши характер спірних правовідносин і норми права, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, дійшла висновку про відмову у задоволення позову ОСОБА_1 у зв'язку із його недоведеністю.
Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, відсутні підстави для для перерозподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 35, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Грязона Руслана Миколайовича залишити без задоволення.
Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 25 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30 грудня 2025 року.
Судді: