Житомирський апеляційний суд
Справа №285/3447/25 Головуючий у 1-й інст. Сташків Т.Г.
Номер провадження №23-з/4805/63/25
Категорія ч.4 ст.130 КУпаП Доповідач Талько О. Б.
30 грудня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Талько О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі заяву адвоката Мар'яш Лілії Валеріївни про відвід судді Григорусь Н.Й. по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП,-
Постановою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 30 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000,00 грн. неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, адвокат Мар'яш Л.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася з апеляційною скаргою.
17 грудня 2025 року адвокат Мар'яш Л.В. подала заяву про відвід судді Григорусь Н.Й. В обґрунтування заяви зазначає, що 17 грудня 2025 року під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст.130 КУпАП, суддя Григорусь Н.Й., відмовила у задоволенні всіх заявлених адвокатом Ковальського С.М. клопотань, без належного правового обґрунтування, чим позбавила його права на доступ до правосуддя. Зокрема, клопотання про виклик поліцейського та про повне дослідження матеріалів справи у судовому засіданні.
На думку адвоката Мар'яш Л.В., вказане викликає сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, а також позбавляє права на справедливий розгляду справи незалежним та безпосереднім судом, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і громадянина, прийнятою 4 листопада 1950 року, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року.
Перевіривши доводи заявленого відводу, а також матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого відводу, з огляду на наступне.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня норма, яка передбачає поняття «відвід судді» та порядок розгляду заяв про відвід (самовідвід), тому суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Положеннями ст. 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог статті 80 КПК України, відвід судді може бути заявлений особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
При цьому не можуть бути підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними й допустимими доказами.
Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути обґрунтованими та доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо відвід не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про безсторонність суду.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект, а саме наявність безсторонності, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Сумніви у неупередженості судді повинні ґрунтуватися на фактичних обставинах, а не на припущеннях (рішення Європейського суду з прав людини від 26 вересня 2019 року у справі «Ilie v. Romania», заява № 26220/10).
Заявлений адвокатом Мар'яш Л.В. відвід судді в межах розгляду даної справи про адміністративне правопорушення є необґрунтованим та безпідставним, оскільки, сама по собі відмова у задоволенні клопотань не є підставою стверджувати про упередженість судді.
Доводи заявника ґрунтуються виключно на власних суб'єктивних міркуваннях про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, та не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, які б достовірно свідчили про наявність підстав, передбачених ст.75 КПК України.
Обставини, які б виключали участь судді Григорусь Н.Й. у розгляді даної справи, не встановлені, відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 8 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 283, 294 КУпАП,
Відмовити у задоволенні заяви адвоката Мар'яш Лілії Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й. у справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.130 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.Б.Талько