Житомирський апеляційний суд
Справа №285/3464/25 Головуючий у 1-й інст. Васильчук Л. Й.
Категорія 39 Доповідач Коломієць О. С.
29 грудня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №285/3464/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 12 листопада 2025 року, постановлену під головуванням судді Васильчук Л.Й.
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі Товариство) звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 3 497,88 грн. та судові витрати.
Рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 серпня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за послуги розподілу природного газу за період з 01.07.2024 по 30.04.2025 у розмірі 3 497,88 грн. Вирішено питання судових витрат.
24 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про виправлення описки в рішенні суду.
В обґрунтування заяви зазначав, що в позові та рішенні місцевого суду відсутній рахунок для сплати ним рекомендованого боргу та судового збору, що унеможливлює виконання судового рішення з об'єктивних причин. Враховуючи викладене просив задовольнити заяву та виправити описку в рішенні Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 серпня 2025 року.
Ухвалою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 12 листопада 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Звягельського міськрайонного суду від 22 серпня 2025 року - відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції не вказав ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині рішення номер рахунків, згідно яких можливе виконання рішення суду. Зазначає, що ним тричі направлено письмово заяви до канцелярії суду 29.08.2025, 23.09.2025, 31.10.2025 з вимогою надання відповідного рахунку, оскільки таке рішення суду є неможливим до виконання та не відповідає змісту вимог рішення, та свідчить про прямі порушення суддею. Звертає увагу, що оплата газу/транспортування/розподілу газу шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється. Рахунки зі спеціальним режимом використання є рахунками цільового призначення, які не можна використовувати для здійснення загальних розрахункових операцій. Перерахунок коштів за газ чи доставку/розподіл не на рахунок зі спеціальним режимом використання підпадає під дію ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6 грудня 2019 року №361-ІХ. Тому вважає, що рахунки, які надає позивач, є звичайним розподільчим рахунком господарських організацій (розрахунковий рахунок) згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та не є із спеціальним режимом використання. Враховуючи вищевикладене просить скасувати ухвалу Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 12 листопада 2025 року.
Позивач правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні від 22.08.2025, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що зі змісту прийнятого рішення не вбачається, що судом допущено описку в тексті судового рішення у розумінні ст. 269 ЦПК України, яка могла б мати наслідком неможливість виконання судового рішення. Тому правові підстави для задоволення заяви про виправлення описки в рішенні суду відсутні.
Такий висновок суду є вірним виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України cуд з власної ініціативи або за заявою учасників справи може виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки.
У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності.
Помилки в тексті судового рішення, зумовлені арифметичними або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив такий акт.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в судовому рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.
Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 14 січня 2019 року у справі №638/11034/15-ц, від 20 травня 2020 року у справі №520/15285/17, від 21 липня 2020 року у справі №521/1074/17.
У даній справі встановлено, що ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 3 497,88 грн. та судові витрати.
22.08.2025 Звягельським міськрайонним судом ухвалено рішення, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства заборгованість за послуги розподілу природного газу за період з 01.07.2024 по 30.04.2025 у розмірі 3 497,88 грн. та судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.
30.10.2025 Житомирським апеляційним судом ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 серпня 2025 року - без змін.
У поданій ОСОБА_1 заяві про виправлення описки, як на її обґрунтування заявник посилається на те, що у рішенні Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22.08.2025 року відсутній рахунок для сплати споживачем ОСОБА_1 рекомендованого боргу, що унеможливлює виконання даного рішення.
Однак зміст рішення районного суду відповідає вимогам ст. 265 ЦПК України, за положеннями якої не передбачено зазначення в резолютивній частині рішення рахунків для сплати стягнутої суми боргу та судового збору.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зі змісту прийнятого рішення не вбачається, що судом допущено описку в тексті судового рішення у розумінні ст. 269 ЦПК України, яка могла б мати наслідком неможливість виконання судового рішення.
З огляду на вказане колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що судом першої інстанції в тексті рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 серпня 2025 року не допущено описку в розумінні ст. 269 ЦПК України, а тому суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо відсутності підстав для виправлення описки у вказаному рішенні суду.
Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 12 листопада 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді