Справа № 761/10402/21
Провадження № 1-кп/761/955/2025
03 грудня 2025 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого - ОСОБА_4 , захисників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченої ОСОБА_7 , в приміщенні суду під час розгляду у судовому засіданні кримінального провадження № 42019000000001156 від 27.05.2019 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд у наведеному кримінальному провадженні.
В ході судового розгляду захисником ОСОБА_6 заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження стосовно неї на підставі ст. 49 КК України.
Сторона захисту підтримала дане клопотання, а прокурор не заперечував з даного приводу.
Представник потерпілого при вирішенні даного питання поклався на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Так, ОСОБА_7 наказом від 01.06.2006 N 169 o/c призначена на посаду начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі - ВФЗБО) ГУ МВС України в Київській області; наказом від 02.10.2007 - начальником ВФЗБО ГУ МВС України в Київській області; наказом від 24.03.2008 - начальником ВФЗБО ГУ МВС України в Київській області; наказом від 19.07.2011 № 820 о/с - начальником управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі - УФЗБО) ГУ МВС України в Київській області. Наказом МВС від 25.06.2012 № 538 о/с ОСОБА_7 присвоєно спеціальне звання - полковник міліції. Після створення ГУНП в Київській області наказом від 07.11.2015 №1 о/c ОСОБА_7 призначено на посаду начальника управління - головного бухгалтера управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку. У відповідності до положень нормативно-правових актів, а також з огляду на покладені обов'язки, ОСОБА_7 виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції і в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України була службовою особою.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_7 у період з січня 2009 року по жовтень 2014 року вчинила службову недбалість, тобто будучи службовою особою, неналежним чином виконувала свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, яке спричинило державним інтересам тяжкі наслідки у виді матеріальної шкоди в розмірі 4 629 347, 08 гривень (мала місце необґрунтована виплата заробітної плати працівникам ГУ МВС України в Київській області).
Як встановлено судом, кримінальне правопорушення (передбачене ч. 2 ст. 367 КК України), у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , відповідно до ст. 12 КК України, за своєю правовою природою належить до категорії нетяжких злочинів, при цьому найсуворіше покарання передбачає позбавлення волі до п'яти років.
Відповідно до положень ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше двох років, і до дня набрання вироком законної сили минув п'ятирічний строк.
Згідно з обвинувальним актом, з моменту вчинення ОСОБА_7 інкримінованого правопорушення, минули відповідні строки давності притягнення до кримінальної відповідальності (п'ять років), а правових перешкод щодо звільнення останньої від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ст. 49 КК України, не встановлено.
За таких обставин, клопотання сторони захисту про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України підлягає задоволенню.
В контексті тривалості розгляду даного кримінального провадження суд звертає увагу, що відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Згідно з ч. 3 ст. 28 КПК України критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Так, в даному аспекті суд звертає увагу, що обвинувальний акт, що є предметом даного судового розгляду, надійшов до Шевченківського районного суду м. Києва 19 березня 2021 року, тобто на цей момент, процесуальний строк, передбачений ст. 49 КК України, вже сплив.
Крім того, беручи до уваги дії відповідного карантину на території України (COVID-19) у період 2021-2022 року, а також обставин воєнного стану, в тому числі проведення на території Київської області активних бойових дій з відбиття військової агресії Російської Федерації в період лютого-квітня 2022 року, робочої завантаженості Шевченківського районного суду м. Києва (зриву окремих засідань через тривалі повітряні тривоги), суд вжив всіх необхідних та можливих заходів для ефективного розгляду кримінального провадження у розумні строки.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученнями експерта на суму 43 284 грн 20 коп., підлягають стягненню з ОСОБА_7 .
В даному аспекті суд звертає увагу на практику Верховного Суду щодо розподілу процесуальних витрат, зокрема, викладену у постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 29.09.2021 (у справі № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21), постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 01.02.2024 (справі № 930/497/23).
Так, закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України не є реабілітуючою підставою. Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона. Отже, закриття кримінального провадження щодо особи на нереабілітуючих підставах і застосування до неї більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 288 КПК України, суд,
Клопотання захисника ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно останньої на підставі ст. 49 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_7 , обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження № 42019000000001156 від 27.05.2019 відносно останньої - закрити.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученнями експерта на суму 43 284 грн 20 коп., - стягнути з ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена учасниками кримінального провадження протягом семи діб з моменту її проголошення до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_8