"29" грудня 2025 р.
м. Київ
справа № 755/20943/25
провадження № 2/755/14980/25
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Пархоменко К.В.,
учасники справи:
представник позивача - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні повторні заяви відповідача ОСОБА_3 про відвід судді, подані в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради, про визначення місця проживання дітей з матір'ю, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дітей з батьком,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради, про визначення місця проживання дітей.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 листопада 2025 року підготовче засідання закрито та справу призначено до судового розгляду по суті вимог.
18.12.2025 року до суду втретє надійшла заява відповідача ОСОБА_3 (вх. № 77398 від 19.12.2025 року) про відвід судді, а 22.12.2025 року до суду вчетверте та вп'яте надійшли заяви відповідача ОСОБА_3 (вх.№ 78230 від 24.12.2025 року, вх. № 78254 від 24.12.2025 року) про відвід судді.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти заяви про відвід заперечила, вказуючи на його необґрунтованість, безпідставність та зловживання відповідачем права на відвід.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заяви відповідача ОСОБА_3 про відвід судді підтримав в повному обсязі з підстав, що містить їх зміст.
Вивчивши матеріали заяви про відвід, суддя дійшов наступних висновків.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 грудня 2025 року визнано заяву відповідача ОСОБА_3 про відвід судді, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради, про визначення місця проживання дітей, - необґрунтованою. Передано заяву про відвід для вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 грудня 2025 року визнано заяву відповідача ОСОБА_3 про відвід головуючому судді Галагану В.І., - необґрунтованою. Відмовлено у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_3 про відвід головуючому судді Галагану В.І., яка зареєстрована в суді 05 грудня 2025 року (вх№ 13922).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 грудня 2025 року у задоволенні повторної заяви відповідача ОСОБА_3 про відвід судді, поданої в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради, про визначення місця проживання дітей, - відмовлено.
18.12.2025 року до суду втретє надійшла заява відповідача ОСОБА_3 (вх. № 77398 від 19.12.2025 року) про відвід судді, а 22.12.2025 року до суду вчетверте та вп'яте надійшли заяви відповідача ОСОБА_3 (вх.№ 78230 від 24.12.2025 року, вх. № 78254 від 24.12.2025 року) про відвід судді, мотивовані тим, що суддя відмовив у проведенні засідання 16 грудня 2025 року у режимі відеоконференції та продовжує демонструвати систематичні порушення процесуальних норм та принципів справедливого судочинства, що лише підтверджує обґрунтованість сумнівів заявника щодо його неупередженості та об'єктивності.
Так, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 грудня 2025 року клопотання відповідача ОСОБА_3 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення.
Ухвала суду мотивована відсутністю в роботі суду технічної можливості забезпечення безперебійного відео-зв'язку задля забезпечення належного відеозапису судового процесу, обмеження технічних засобів забезпечення судових процесів, призначених до розгляду згідно визначених судом засідань, з огляду на обмеження у роботі суду у безперебійному електропостачанні, у зв'язку із руйнуванням енергосистеми України внаслідок збройної агресії проти України.
Разом з тим, відповідача ОСОБА_3 не позбавлено права і можливості особистої явки в судове засідання для надання своїх пояснень по суті позову та заявам про відвід судді. При цьому відповідач має уповноваженого представника ОСОБА_2 , який ознайомлений з матеріалами справи, перебуває в судових засіданнях особисто та здійснює процесуальне представництво прав та законних інтересів відповідача ОСОБА_3 та як фахівець в галузі права має можливість та зобов'язаний надати консультації відповідачу з процесуальних питань.
Відповідно до частини 3 ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню. І кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту, тощо), вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам судочинства, а отже, зловживає ним.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року в справі №806/1943/18 (адміністративне провадження №К/9901/10093/20) зазначено, що «Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у справі тричі заявлявся відвід колегії суддів, при цьому кожного разу заявник посилався частково на обставини, яким надавалась оцінка трьома колегіями Сьомого апеляційного адміністративного суду, та які жодного разу не були визнані такими, що дають підстави для сумніву в упередженості чи необ'єктивності колегії суддів, а в решті з надуманих підстав. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що вказані дії позивача приводять до затягування розгляду справи і мають ознаки зловживання процесуальними правами.
Разом з тим, втретє, вчетверте та вп'яте подані заяви про недовіру і відвід головуючого судді Галагана В.І. у справі № 755/20943/25 є необґрунтованими, безпідставними і ґрунтуються на власних припущеннях, безпідставних обвинуваченнях судді в упередженості та необ'єктивності судді і містять підстави, які були розглянуті раніше при розгляді відводів.
Пунктом 1 частини другої статті 43 Цивільного процесуального кодексу України, встановлено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Також учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Частиною другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Тобто процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню. І кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту тощо), вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам цивільного судочинства, а отже, зловживає ним.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. (ч. 2 ст. 44 ЦПК України)
Частиною четвертою статті 36 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Доводи відповідача щодо необхідності відводу судді саме з підстав незгоди з його правовою позицією прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що поданні втретє, вчетверте та вп'яте відповідачем ОСОБА_3 заяви про відвід судді у справі № 755/20943/25 з підстав незгоди з процесуальними рішеннями суду визнаються судом зловживанням процесуальними правами, що виражається у заявленні завідомо безпідставного відводу, що є діями, спрямованими на протиправне затягування та перешкоджання розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України, якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
За таких обставин, на підставі ч. 5 ст. 39 та ст. 44 ЦПК України, суд дійшов до висновку про залишення без розгляду втретє, вчетверте та вп'яте подані заяви відповідача ОСОБА_3 про відвід судді у справі № 755/20943/25.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 43, 44, 252 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Залишити без розгляду втретє, вчетверте та вп'яте подані заяви відповідача ОСОБА_3 про відвід судді Галагану В.І. від розгляду справи № 755/20943/25.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 30 грудня 2025 року.
Суддя: В.І. Галаган