Номер провадження 1-кп/754/998/25
Справа № 754/10435/25
Іменем України
29 грудня 2025 року
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024100030001821 від 24.07.2024 року стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Києва, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України,
за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4
за участю сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
за участю потерпілої: ОСОБА_6 ,
законного представника неповнолітньої потерпілої: ОСОБА_7 ,
У провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 кримінальне провадження № 12024100030001821 від 24.07.2024 року стосовно ОСОБА_3 розподілено на суддю ОСОБА_1 .
Підстава проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: звільнення судді ОСОБА_8 згідно з наказом голови Деснянського районного суду м. Києва від 24 грудня 2025 року за №334-к у відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 23 грудня 2025 року за №2782/о/15-25.
Кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду.
В судовому засіданні прокурор зазначила, що до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із покладенням обов'язків, відповідно до ч. 4 ст. 195 КПК України. 02.01.2026 року закінчується строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04.11.2025 року, а тому заявила клопотання про продовження строку покладених обов'язків на два місяці.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор посилається на існування ризиків, які дають їй достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник проти клопотання прокурора не заперечували.
Потерпіла, її законний представник проти задоволення клопотання також не заперечували.
Вислухавши доводи прокурора, промову інших учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, приходжу до таких висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 04.11.2025 продовжено ОСОБА_3 до 04.01.2026 включно, строк виконання обов'язків, а саме: не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях у присутності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.
Злочин, у якому обвинувачується ОСОБА_3 , згідно із ст. 12 КК України класифікується як не тяжкий, так як санкція ч. 1 ст. 155 КК України передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Обвинувачений ОСОБА_3 , є громадянином України, офіційно не одружений, не працевлаштований, раніше несудимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце реєстрації та проживання.
Надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є відповідною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду береться до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Щодо ризику впливати на свідків: обвинуваченому відомі персональні дані свідків у даному кримінальному провадженні і місце їх проживання, що свідчить про високу ймовірність ризику незаконного впливу на свідків з метою схиляння їх до зміни своїх показань або відмови від свідчень.
Також слідчий суддя зауважує, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання судом показань. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України.
Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
На даний час, обставини, які слугували підставою для застосування до обвинуваченого вказаного запобіжного заходу не відпали, на даний час продовжують існувати ризики, які виправдовують застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Зважаючи на необхідність виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам останнього переховуватися від суду, а також незаконно впливати на свідків, зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити дію покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язків, строком на два місяці.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314, 315, 331, 369 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - задовольнити.
Продовжити строк покладених обов'язків на обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, тобто, до 28 лютого 2026 року, а саме: не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях у присутності слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.
Строк дії ухвали - до 28 лютого 2026 року, включно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 .
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1