Номер провадження 1-кп/754/797/25
Справа № 754/5877/25
Іменем України
26 грудня 2025 року місто Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Деснянського районного суду міста Києва кримінальне провадження № 22024101110001202, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2024 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженця с. Ленінського Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України,
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження № 22024101110001202 від 27.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України.
У судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 . В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання.
Захисник обвинуваченого не заперечував щодо задоволення клопотання
Суд вислухавши доводи прокурора, думки обвинуваченого та захисника, дослідивши матеріали справи приходить до такого висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177, ст. 197 КПК України, підставою продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому та позицію захисту, суд приходить до наступного висновку.
Так, суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від суду, та вважає, що такі дії є цілком вірогідними, враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України. При цьому кримінальне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 194 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та від 3 до 10 років, відповідно. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків на даному етапі судового розгляду, доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Крім того суд зазначає, що у кримінальному провадженні, з огляду на стадію судового розгляду, не допитані свідки та експетри, що свідчить про існування ризиків незаконного впливу на останніх обвинуваченим, та існування підстав визначених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, зважаючи на характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_5 та обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого.
Що ж стосується ризиків, передбачених п. 2, п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику того, що обвинувачений може сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином то стороною обвинувачення зазначені ризики належним чином не обґрунтовані.
При вирішенні питання щодо продовження строків тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою суд враховує те, що із спливом часу ризики, які були підставою для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою зменшуються, однак при цьому суд також бере до уваги та зважає на комплекс вищеперерахованих та проаналізованих обставин, а саме тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, та міру покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, особливу категорію, характер вчинення і підвищену суспільну небезпечність інкримінованих обвинуваченому злочинів і приходить до висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.
Із зазначеного слідує, що вирішення питання про можливість чи неможливість застосування альтернативного запобіжного заходу за наведених обставин належить до дискреційних повноважень судді.
При цьому, на переконання суду, якщо притримуватись тієї думки, що під час чергового вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд не має права розглядати питання щодо розміру застави, необхідно буде визнати, що таке тримання під вартою особи перетворюється для неї на безальтернативний запобіжний захід.
Отже, задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суддя вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, оскільки ОСОБА_5 є особою молодого віку, має визначене місце реєстрації та проживання.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, застава, передбачена в статті 5 § 3 Європейської Конвенції, призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, тобто, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання ухилитися від органів досудового розслідування та суду чи виконання процесуальних рішень.
Таким чином, дотримуючись вимог міжнародного та національного законодавства, враховуючи тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , з урахуванням майнового стану обвинуваченого, суддя вважає, що застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 196-199, 202, 206, 331, 350, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, до 23.02.2026 (включно).
Одночасно визначити ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави.
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до суду, прокурора, слідчого; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає; повідомляти суд, прокурора, слідчого про зміну місця проживання, не спілкуватися зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23.02.2026 включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії ухвали - до 23.02.2026 (включно).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Час оголошення повного тексту ухвали: 29.12.2025 року о 17 годині 55 хвилин.
Суддя ОСОБА_1