ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16024/25
провадження № 2/753/10684/25
30 грудня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, моральної шкоди, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельрент»,
29.07.2025 до суду електронними засобами зв'язку через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Конюшка Дениса Борисовича надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 12.04.2025 о 19-06 год в м. Києві на перехресті вулиці Привокзальна та Дарницьке шосе сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачеві, та автомобіля «Тойота Кемрі», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та який належить ТОВ «Ельрент». Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам завдані матеріальні збитки. На момент ДТП між позивачем та АТ «СГ «ТАС» було укладено договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків «Повний автозахист» № FO-01991365. Враховуючи той факт, що дорожньо-транспортна пригода сталась за участі забезпечених транспортних засобів, за відсутності травмованих людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, учасниками ДТП було спільно складено електронне Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (електронний Європротокол). Максимальний розмір виплати у випадку складення Європротоколу становить 250 000,00 грн. Страховиком позивача АТ «СГ «ТАС» було здійснено на користь станції технічного обслуговування ФОП ОСОБА_3 виплату страхового відшкодування у розмірі 250 000,00 грн. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Тойота Кемрі», державний номерний знак НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант» згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № ЕР226829574. Відповідно до Висновку експерта № 557 від 20.05.2025 вартість матеріального збитку завданого транспортному засобу «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 512 082,03 грн, проте відповідно до рахунку № 00015-25/04/17 від 17.04.2025, Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 00015-25/04/17 від 13.06.2025, ремонтної калькуляції № 09137/34/2 від 28.04.2025, квитанції № 2415874177 від 12.05.2025, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 390 939,81 грн. Оскільки, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача у зв'язку з його пошкодженням з вини відповідача перевищує суму виплаченого страхового відшкодування, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром завданої шкоди і регламентної виплати, тобто 390 939,81 грн - 250 000,00 грн = 140 939,81 грн. Крім того, позивачу внаслідок ДТП було завдано душевних страждань, розмір яких він оцінює в 10 000 грн. Також позивачем були понесені витрати на складання оцінки заподіяного збитку у розмірі 6 500,00 грн. З цих підстав просить стягнути з відповідача на свою користь 140 939,81 грн. в рахунок відшкодування вартості відновлювального ремонту, 10 000 грн моральної шкоди, та судові витрати.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 30.09.2025 за вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді, однак у встановлений строк відзив на позов до суду не подавав, у зв'язку з чим суд вирішив розглядати справу на підставі наявних у ній документів.
Третя особа також належним чином повідомлена про слухання справи в суді, письмових пояснень до суду не подала.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є власником транспортного засобу «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1 .
12.04.2025 о 19-06 год в м. Києві на перехресті вулиці Привокзальна та Дарницьке шосе сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачеві, та автомобіля «Тойота Кемрі», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Автомобіль Тойота Кемрі», державний номерний знак НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить ТОВ «Ельрент».
12.04.2025 безпосередньо на місці ДТП обидва водії за взаємною згодою склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду електронний Європротокол.
При складанні повідомлення про ДТП відповідач ОСОБА_2 погодився з наявністю своєї вини у ній і протягом часу розгляду справи не надав суду доказів, які б спростовували його вину у вчиненні ДТП і могли поставити під сумнів обставини ДТП, які узгоджені обома водіями при складанні європротоколу.
Внаслідок цієї ДТП отримав пошкодження автомобіль марки «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є позивач, чим йому заподіяно майнову шкоду.
В зв'язку із зазначеним, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 12.04.2025 в м. Києві на перехресті вулиці Привокзальна та Дарницьке шосе.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Тойота Кемрі», державний номерний знак НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант» згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № ЕР226829574, а цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1 , - у АТ «СГ «ТАС».
Крім того, на момент ДТП між позивачем та АТ «СГ «ТАС» було укладено договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків «Повний автозахист» № FO-01991365.
Враховуючи наведене, відповідальність за полісом ОСЦПВВНТЗ № ЕР226829574, в межах ліміту відповідальності страховика несе ТДВ «СК «Альфа-Гарант».
Однак, оскільки АТ «СГ «ТАС», з якою у було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та договір добровільного страхування, на підставі договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № FO-01991365 добровільно відшкодувало вартість ремонтних робіт ОСОБА_1 у розмірі 250 000,00 грн, то до вказаної страхової компанії перейшло право вимоги до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» в межах страхових сум.
Для визначення розміру матеріального збитку власнику транспортного засобу «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1 , було проведено експертизу, та відповідно до Висновку експерта № 557 від 20.05.2025 вартість матеріального збитку завданого транспортному засобу «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 512 082,03 грн.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було проведено ремонт автомобіля «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1 , та відповідно до рахунку № 00015-25/04/17 від 17.04.2025, Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 00015-25/04/17 від 13.06.2025, ремонтної калькуляції № 09137/34/2 від 28.04.2025, квитанції № 2415874177 від 12.05.2025, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 390 939,81 грн.
З огляду на те, що обсяг виплаченого відшкодування не покриває в повному обсязі розмір завданої шкоди, враховуючи обмеження відповідальності страховика встановлені законом, різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту) і страховим відшкодуванням складає у сумі 140 939,81 грн, та враховуючи положення ст. 1194 ЦК України, підлягає відшкодуванню ОСОБА_2 .
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2,5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.92р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Окрім цього, відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, судам слід враховувати, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №754/1114/15-ц, від 17 жовтня 2019 року у справі №370/2787/18, від 22 квітня 2020 року у справі №756/2632/17, від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача різниці між вартістю відновлювального ремонту і належною страховою виплатою у розмірі 140 939,81 грн.
Відтак вимоги позивача до відповідача про стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню.
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Приймаючи до уваги той факт, що дорожньо-транспортна пригода призвела до пошкодження майна позивача, що спричинило душевні страждання, що пов'язані з цим, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає адекватною компенсацію моральної шкоди в розмірі 10 000 грн, які повинні бути стягнуті на користь позивача з відповідача, тому вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
У зв'язку з цим суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 2 096,48 грн судового збору, 6 500 грн витрат за складання оцінки заподіяного збитку та 15 000 грн витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст 10, 18, 141, 209, 264-265, ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, моральної шкоди, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельрент» задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між вартістю відновлювального ремонту і належною страховою виплатою у розмірі 140 939,81 грн, моральну шкоду у розмірі 10 000 грн, судовий збір у розмірі 2 096,48 грн, 6 500 грн витрат за складання оцінки заподіяного збитку та 15 000 грн витрат на правничу допомогу, а всього 174 536,29 грн.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання (відповідно до позову) АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 .
Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельрент», код ЄДРПОУ 45206886, місце знаходження 61416, Харківська обл., смт. Пісочин(з), вул. Полтавське шосе, 212.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.О. Заставенко
Повний текст рішення складено 30.12.2025.