Справа № 571/3436/25
Провадження № 3/571/2194/2025
29 грудня 2025 року с-ще Рокитне
Суддя Рокитнівського районного суду Рівненської області Верзун О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЧЦП №338622 від 25.11.2025: «о 17 год 00 хв 25.11.2025 р. п/н КрП Варшавка в межах контрольованого прикордонного району (в 70 км від лінії Державного кордону) на пн. зх. ок. н.п. Дерть зупинено т/з «Toyota» р/н НОМЕР_1 , який прямував з м. Київ до м. Ковель, Волинської області, під керуванням громадянина України ОСОБА_1 . На закону вимогу прикордонного наряду водій вищевказаного т/з відмовився ( "надати для перевірки документи та" - закреслено та застережено підписом) автомобіль для огляду, після чого намагався здійснити втечу, старшим прикордонного наряду було подано «Бар'єр» та застосовано засіб для примусової зупинки транспортного засобу, у наслідок чого на автомобілі були проколені 2 передніх колеса. Своїми діями гр. ОСОБА_1 не виконав вимоги п.10 та п.11 положення «Про прикордонний режим» затвердженого постановою КМУ №1147 від 27.07.1998 р., тобто вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.185-10 КУпАП не надав багажне відділення автомобіля для огляду.»
Дії особи кваліфіковані за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
Відповідальність за ч.1 ст.185-10 КУпАП настає у разі злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Разом з тим, з фабули протоколу не можливо встановити яку законну вимогу не виконав ОСОБА_1 та в чому саме (в яких діях чи бездіяльності) полягає його злісна непокора законній вимозі представника ДПС України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився та не надав пояснень з приводу обставин справи.
26.12.2025 ОСОБА_1 подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання задоволено.
Проте, 29.12.2025 ОСОБА_2 , будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, знаходячись у мережі та будучи запрошеним до участі у судовому засіданні дистанційно за допомогою ВКЗ, на зв'язок не вийшов та участі не прийняв ( протокол судового засідання в режимі відеоконференції № 5682784 від 29.12.2025).
З огляду на викладене, враховуючи, що участь особи у розгляді справ вказаної категорії не є обов'язковою, ОСОБА_1 не повідомив суд про причини своєї неявки чи перешкоди щодо його участі в режимі ВКЗ, суд розглянув справу у його відсутність.
08.12.2025 надійшло клопотання про ознайомлення ОСОБА_2 з матераілами справи, яке було задоволено.
Крім того, 12.12.2025 через "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшло клопотання про забезпечення доказів, визнання доказів недопустимим у частині вже поданих матеріалів, аналіз протоколів, аналіз законності затримання, забезпечення доказів та їх витребування до подання позовної заяви.
29.12.2025 через "Електронний суд" надійшли клопотання (додатково до раніше поданої заяви) про встановлення юридично значущих обставин, витребування доказів, обов'язковий виклик і допит посадових осіб та надання правової оцінки бетонній споруді, засобу примусової зупинки транспортних засобів і діям суб'єктів владних повноважень.
Суд розглянув подані клопотання. З врахуванням положень чинного законодавста України, практики розгляду таких справ ЄСПЛ, специфікою розгляду справи про адміністративне правопорушення судом є те, що суд, встановлюючи повно та об'єктивно всі обставини справи, не уповноважений законом збирати докази та перебирати на себе невласниві йому функції, оскільки здійсненює правосуддя, а не обвинувачення. Обов'язок збирання доказів, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, чітко та однозначно покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Не покладає закон такого обов'язку і на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, що, водноночас, не перешкоджає їй заперечувати свою вину у вчиненому.
Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, чітко визначені ст. 280 КУпАП: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом не розглядається адміністративний позов про неправомірність затримання чи оскарження дій органу, яким складено протокол, а відтак, клопотання подане в порядку КАС України, як це слідує зі змісту самого клопотання, та з врахуванням вище наведеного, не підлягає до задоволення, так як процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення регламентується КУпАП, а не КАС України, який регулює порядок здійснення судочинства в адміністравтиних спорах за участю суб'єкта владних повноважень.
У зв'язку з цим, суд відхиляє клопотання в цій частині. Щодо іншої частини клопотання: щодо визнання протоколу ЧЦП № 338622 від 25.11.2025, протоколу про адміністративне затримання та всі похідні докази незаконними. Суд вважає, що таке клопотання слід прийняти до розгляду під час розгляду справи та надати доказам оцінку, відповідно до вимог закону, під час розгляду справи.
Згідно з положеннями ст. 252 КУпаП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, суд розглянув справу за наявними у ній доказами.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 338622 долучено протокол про адміністративне затримання, в якому також суцільною лінією закреслено ряд слів, про що застережено підписом особи, яка його складала та внаслідок чого неможливо встановити яку дію не вчинив та яку вимогу прикордонного наряду не виконав ОСОБА_1 .
Переглядом долученого СД- r диску "Verbatim" встановлено, що на ньому міститься 2 відеофайли, один з яких (RecM02_20251125_170856_170918_531EC22_64EFBA.mp4) жодного доказового значення для встановлення обставин справи не має.
Переглядом відеофайлу 0000000_00000020251125170502_0018.MP4 встановлено, що в останньому не зафіксовано момент зупинки транспортного засобу та самої вимоги військовослужбовця прикордонного наряду. А тому процес початку спілкування з ОСОБА_1 не зафіксовано. На цьому ж відео о 17: 06:46 чітко зафіксовано, як водій автомобіля надає дозвіл оглянути багажник свого транспортного засобу та не чинить активних перешкод. Далі, між учасниками відеозйомки відбувається словесна перепалка з приводу положень чинного законодавства щодо "превентивного огляду та обшуку", під час якої представник у формі, який не назвався, посилається на п. 23 ( статті ним не вказувалось) закону України "Про державну прикордонну службу України", після чого водій рушив далі.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши повно та об'єктивно докази з точки зору їх належності та допустимості, всебічно з'ясуваши обставини справи, керуючись принципом верховенства права, суд приходить до висновку про недоцільність виклику у судове засідання ОСОБА_3 , оскільки, в межах розгляду протоколу, потреби в його поясненнях суд не вбачає, а оцінку зібраним ним доказам суд має можливість надати під час прийняття рішення.
Суд звертає увагу, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність у її діях складу та події адміністративного правопорушення. Наявність в діях особи ознак складу адміністративного правопорушення є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності.
При цьому, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» у цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою сукупності інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у ньому.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Рішення суду має бути законним та обгрунтованим, а не грунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За встановлених обставин, справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за недоведеністю в його діях вини, тобто за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП.
Положеннями п.1 ч.1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247,280,283,284 КУпАП, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185-10 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя: