Справа № 559/4851/25
Провадження № 2/559/1793/2025
(заочне)
29 грудня 2025 року м.Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В. розглянувши в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини,-
І. Стислий виклад позиції позивача.
1.1 В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що з відповідачем перебуває у шлюбі, зареєстрованому 30.05.2025 Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №188. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 . На даний час дитина проживає з позивачкою, відповідач живе окремо. Відразу після народження дитини відповідач надавав матеріальну допомогу на утримання дитини в добровільному порядку, однак станом на сьогодні припинив брати участь у вихованні та утриманні сина та добровільно жодної допомоги не надає. Змушена звернутися до суду із позовом про примусове стягнення аліментів на утримання дитини та своє утримання, так як самостійно здійснює догляд за дитиною до досягнення трирічного віку, позбавлена можливості працювати та отримувати дохід, відтак знаходиться у важкому матеріальному становищі. Натомість, відповідач офіційно працевлаштований, проходить військову службу в ЗСУ, отримує стабільні доходи, тому має можливість брати участь в утримані дитини та дружини. Просить стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 заробітку платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття та на її утримання, як дружини, у розмірі 1/4 заробітку платника аліментів щомісячно до досягнення сином ОСОБА_3 трирічного віку. Вважає, що такий розмір аліментів не буде для відповідача обтяжливим і є цілком реальним.
1.2 Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористався.
ІІ.Заяви,клопотання таінші процесуальнідії усправі
Ухвалою суду від 12.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду без повідомлення (виклику) сторін.
Позивачка згідно поданої заяви просить розгляд справи проводити без її участі та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач про дату та час розгляду справи повідомлявся шляхом направлення кореспонденції за місцем проживання, однак на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти «Адресат відсутній». Крім того, про час та місце розгляду справи повідомлений шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті Судова Влада України. Заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося
ІІІ. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 30 травня 2025 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис188 (а.с.8).
Сторони по справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9).
Згідно довідки №2616-5001604493 від 17.05.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована, як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.7). Однак, фактично позивачка проживає у м.Дубно, що підтверджується довідкою ОСББ «ПОЛБУД Сурмичі», що видана ОСОБА_1 , як наймачу житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 і згідно якої вбачається, що до складу її сім'ї входить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №11786 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24.09.2025 надійшов у Ортопедично-травматологічний центр із діагнозом - перелом тіла стегнової кістки, закритий перелом правої стегнової кістки в с/з зі зміщенням (а.с.11).
Згідно довідки №5604-5003807842 від 11.09.2025 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований, як ВПО, за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с.12).
IV. Норми права, які застосував суд.
Частиною 1 ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Статтею 182 СК України та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За ч.1, 2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Згідно ч.1 ст. 192 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Правовідносини, що виникли між сторонами щодо стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, регулюються ст. 75, 84 СК України.
Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років (частина 2 статті 84 Сімейного кодексу України).
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (частина 4 статті 84 СК).
Особливим видом права жінки на утримання є її право на утримання чоловіком у разі проживання з нею їхньої дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу жінки та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (частина 1 статті 182 СК).
Відповідно ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
5.1 При вирішенні спору щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину, суд враховує, що незалежно від того, проживають батьки дитини разом чи окремо, незалежно від характеру їх взаємовідносин, але той з батьків, який проживає окремо від дітей, зобов'язаний допомагати утримувати її і забезпечувати належні умови проживання та виховання, створювати обстановку для гармонійного розвитку. І той факт, що відповідач проживає окремо, не звільняє його від обов'язку утримувати неповнолітнього сина, до досягнення ним повноліття.
5.2. Щодо стягнення аліментів на утримання дружини, суд враховує, що малолітній син сторін проживає з матір'ю (позивачкою), позивачка не має фізичної змоги працювати, бо доглядає сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому позивачка-матір має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення їхнім сином трьох років.
5.3. Вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, суд керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів, з урахуванням потреб неповнолітнього сина та потреби дружини, яка у зв'язку із доглядом за дитиною, якій немає навіть одного року, немає змоги працювати і утримувати себе, а також можливості відповідача сплачувати аліменти, який із будь-якими запереченнями до суду не звертався. Зважаючи на встановлені обставини, відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивачки та стягнути аліменти з відповідача на утримання сина у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття та на утримання позивачки - дружини у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно до досягнення сином ОСОБА_3 трирічного віку.
5.4.В підсумку, суд позовні вимоги задовольняє.
5.5.Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
За таких обставин позивачка у справі про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, що є підставою для стягнення із відповідача в порядку ст.141, 142 ЦПК України 1211,20 грн. судового збору в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 133, 137, 141, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст.180, 182, 184, 192 СК України, ст. 4, 5 ЗУ «Про судовий збір», суд,
позов задовольнити: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 06 листопада 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, як дружини, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 06 листопада 2025 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_5 включно.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисячі двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його підписання. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_1 . адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя: О.Ю. Жуковська