Дата документу 30.12.2025Справа № 554/18892/25
Провадження № 2/554/6489/2025
30 грудня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом адвоката Павлюк Ігоря Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та застосування наслідків недійсності правочину; треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,-
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до мого провадження надійшла позовна заява адвоката Павлюк Ігоря Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та застосування наслідків недійсності правочину; треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30.07.2024 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Довбишем С.М., зареєстрований в реєстрі за №2283, предметом якого є купівля-продаж земельної ділянки під кадастровим номером 5321084200:00:002:0185; припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку під кадастровим номером 5321084200:00:002:0185, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2892916553210, номер відомостей про речове право №56064305, що зареєстрований приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Довбишем С.М., на підставі договору купівлі-продажу №2283 від 30.07.2024 року; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в загальній сумі 326 841,66 грн., з яких 274 000,00 кошти передані по договору купівлі-продажу, 11 025,59 грн. 3% річних, та 41 816,07 грн. інфляційні втрати; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в загальній сумі 100 00,00 грн. у якості компенсації моральної шкоди.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Так, згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5321084200:00:002:0185, площею 4,5135 (га), яка розташована за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Диканська селищна рада, та припинення права власності на зазначену земельну ділянку.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Наприклад, це позови про право власності на таке майно: про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 41, 42 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року № 638/1988/17 правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Верховний Суд в постанові від 10.10.2019 в справі №61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.
Також, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Відповідно до ч.6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви земельна ділянка з кадастровим номером 5321084200:00:002:0185, площею 4,5135 (га), розташована за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Диканська селищна рада, що не відноситься до території на яку поширюється юрисдикція Шевченківського районного суду міста Полтави.
З урахуванням наведеного, позов має пред'являтися за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна за правилами виключної підсудності.
Частиною 9 ст.187 ЦПК України передбачено, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 5321084200:00:002:0185, площею 4,5135 (га), розташована за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Диканська селищна рада, то компетентним та належним судом для розгляду даної справи є Диканський районний суд Полтавської області.
Відповідно до п.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Спори між судами про підсудність не допускаються. У зв'язку з цим та для того, щоб не допустити безпідставної тяганини під час розгляду цивільних справ з боку судів, на яких і лежить обов'язок правильно застосувати правила про підсудність то ЦПК України встановлює правило про недопустимість суперечок між судами про підсудність.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України "Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини", інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
На підставі наведеного, вважаю за необхідне направити справу за позовом адвоката Павлюк Ігоря Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та застосування наслідків недійсності правочину; треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до Диканського районного суду Полтавської області.
Керуючись ст.ст. 30, 31, 32, 187 ЦПК України, суддя -
Цивільну справу за позовом адвоката Павлюк Ігоря Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та застосування наслідків недійсності правочину; треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , - передати на розгляд до Диканського районного суду Полтавської області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А.М.Чуванова