Справа № 539/5743/25
Провадження № 1-кс/539/895/2025
30 грудня 2025 року місто Лубни
Слідчий суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубнах Полтавської області клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лубен Полтавської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, утриманців не має, учня 9 класу ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК України), у кримінальному провадженні № 12025170570000708, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 листопада 2025 року, -
Старший слідчий Слідчого відділу Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням відносно підозрюваного ОСОБА_5 , враховуючи наявність у провадженні обставин, передбачених статтями 177, 178, пунктами 1-3 частини першої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Клопотання мотивоване тим, що 05 листопада 2025 року, точного часу у ході досудового слідства не установлено, в умовах воєнного стану, у місті Лубнах Полтавської області неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відчуваючи гостру нестачу коштів, домовився зі своїм рідним неповнолітнім братом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про незаконне збагачення шляхом вчинення розбійного нападу на перехожих громадян. Цього ж числа, у проміжок часу із 17.00 год до 17.50 год, у темну пору доби, ОСОБА_8 разом зі своїм рідним братом ОСОБА_5 , заздалегідь взявши із собою дерев'яну бейсбольну биту (яка має розміри: загальна довжина - 725 мм, діаметр бочки - 50 мм), прийшли на АДРЕСА_2 , де заховалися у закинутій нежитловій будівлі № 49. Приблизно о 17.50 год ОСОБА_8 , знаходячись разом зі своїм рідним братом ОСОБА_5 у закинутій нежитловій будівлі, розташованій на АДРЕСА_2 , побачили ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка у цей час поверталася з роботи до себе додому.
Реалізуючи свій злочинний умисел, неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою, яка раніше вчинила розбій, діючи за попередньою змовою зі своїм неповнолітнім братом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись між закинутими, нежитловими будівлями на АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, розуміючи, що вони діють в умовах воєнного стану в Україні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинили розбійний напад на потерпілу ОСОБА_9 , поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу.
Так, ОСОБА_5 підійшов зі сторони спини до ОСОБА_9 , після чого, діючи з великою силою, наніс не менше двох ударів дерев'яною бейсбольною битою по тім'яно-потиличній ділянці голови потерпілої, від чого остання упала на асфальтове покриття дороги та втратила свідомість. ОСОБА_8 вихопив з руки ОСОБА_9 жіночу сумочку бежевого кольору «Jingpin» з її особистими речами, а саме: гаманцем червоного кольору, банківською картою АТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_1 , виданою на ім?я потерпілої ОСОБА_10 , банківською карткою АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » № НОМЕР_2 , мобільним телефоном марки «Samsung» чорного кольору, чохлом до мобільного телефону «Spigen» чорно-сірого кольору, запакованою жіночою прокладкою «Always», двома довідками про надання допомоги сім?ї ОСОБА_9 та грошовими коштами у сумі 300 грн.
У подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_5 попрямували до закинутої, нежитлової будівлі на АДРЕСА_2 , де привласнили майно потерпілої ОСОБА_9 у вигляді її банківської картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » № НОМЕР_2 та грошей у розмірі 300 грн.
У результаті вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_5 розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_9 , остання, відповідно до повідомлення Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_6 » Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (далі - КП « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ЛМР), отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, множинних переломів кісток склепіння та основи черепу, правобічної гострої півкулевої пластичної гематоми, лівобічної гострої пластичної гематоми на рівні тім?яної частини, субарахноїдального крововиливу, дислокації середніх структур вліво, з ознаками набряку головного мозку, пневмоцефалії.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України, тобто у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану.
Слідчий у клопотанні вказував, що обставини, які дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме:
- повідомленням свідка ОСОБА_11 диспетчеру служби 102 від 05 листопада 2025 року, відповідно до якого о 17.50 год вона під час телефонної розмови з ОСОБА_9 почула, як на останню було вчинено напад;
- повідомленням свідка ОСОБА_12 диспетчеру служби 102 від 05 листопада 2025 року, відповідно до якого приблизно о 18.10 год він виявив тіло ОСОБА_9 зі слідами крові біля закинутої нежитлової будівлі на АДРЕСА_2 ;
- протоколом огляду місця події від 05 листопада 2025 року, відповідно до якого біля закинутої нежитлової будівлі на АДРЕСА_2 виявлено сліди крові та розбитий мобільний телефон марки «Redmi»;
- протоколом огляду місця події від 05 листопада 2025 року, відповідно до якого у закинутій, нежитловій будівлі на АДРЕСА_2 виявлено речі потерпілої, а саме: жіночу сумку бежевого кольору «Jingpin», гаманець червоного кольору, банківську карту ІНФОРМАЦІЯ_8 з номером НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_10 , мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, чохол мобільного телефону «SPIGEN» чорно-сірого кольору, запаковану жіночу прокладку «Always», дві довідки про надання допомоги сім?ї ОСОБА_9 ;
- показаннями потерпілої ОСОБА_9 , відповідно до яких 05 листопада 2025 року приблизно о 17.50 год, коли вона поверталася із роботи додому, то на неї із-за спини було вчинено напад, до свідомості вона прийшла вже в лікарні, коли ознайомилася із переліком речей, які були у неї вилучені, то виявила відсутність грошових коштів у розмірі 300 грн та банківської карки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_5 »;
- випискою з банківської картки потерпілої ОСОБА_9 , наданою АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », відповідно до якої, її викраденою карткою 05 листопада 2025 року у період часу з 18.12 год до 18.33 год розраховувалися у торгових мережах магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_9 », « ІНФОРМАЦІЯ_10 », « ІНФОРМАЦІЯ_11 »;
- довідкою КП « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ЛМР, відповідно до якої потерпіла ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, множинних переломів кісток склепіння та основи черепу, правобічної гострої півкулевої пластичної гематоми, лівобічної гострої пластичної гематоми на рівні тім?яної частини, субарахноїдального крововиливу, дислокації середніх структур вліво, з ознаками набряку головного мозку, пневмоцефалії;
- показаннями свідка ОСОБА_11 , відповідності до яких 05 листопада 2025 року, приблизно о 17.50 год, коли вона по телефону розмовляла із своєю подругою ОСОБА_9 , то почула, як на останню вчинено напад;
- протоколом прослуховування аудіозапису розмови між потерпілою ОСОБА_9 та свідком ОСОБА_11 , відповідно до якого зафіксовано крики нападу на потерпілу;
- показаннями свідків подружжя ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , відповідно до яких, коли вони поверталися додому на провулку Верстатобудівників у місті Лубнах Полтавської області, то виявили на дорозі закривавлене тіло жінки, після чого викликали швидку медичну допомогу;
- показаннями свідків працівників магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_11 » та « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та протоколами пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками, відповідно до яких свідки впізнали підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_8 як осіб, які 05 листопада 2025 року після 18.00 год під час здійснення покупок у магазинах розраховувалися банківською карткою;
- протоколом перегляду відеозапису з камер відеоспостереження Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_12 », якими зафіксовано як 05 листопада 2025 року о 17.49 год потерпіла ОСОБА_9 іде провулком Верстатобудівників у місті Лубнах Полтавської області, від проспекту Володимирський у напрямку будинку № 49, а вже о 18.56 год, тобто через 7 хвилин, у зустрічному напрямку йдуть підозрювані ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ;
- протоколом перегляду відеозапису із камер відеоспостереження ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 », якими зафіксовано, що 05 листопада 2025 року о 18.36 год підозрювані ОСОБА_5 та ОСОБА_8 розраховуються банківською карткою у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_11 » на АДРЕСА_2 ;
- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 , у якого на одязі виявлені сліди, схожі на кров;
- показаннями підозрюваного ОСОБА_5 , наданими у ході слідчих експериментів, який зізнався у вчиненні ним та братом ОСОБА_8 розбійного нападу на ОСОБА_9 , нанесенні ним ударів бейсбольною битою по її голові та заволодінні її грошима та банківською карткою, а також вказав місце, де заховав знаряддя вчинення розбійного нападу - дерев'яну бейсбольну биту;
- речовими доказами в сукупності: речами потерпілої ОСОБА_9 за слідами крові, що підтверджує механізм вчинення нападу на неї шляхом нанесення ударів по голові; одягом підозрюваного ОСОБА_5 зі слідами речовини бурого кольору, якими можуть бути кров потерпілої, дерев'яною бейсбольною битою, яка була знаряддям вчинення нападу.
Зважаючи на достатність зібраних доказів, 06 листопада 2025 року неповнолітньому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України.
Ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 листопада 2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04 січня 2026 року включно.
Метою продовження підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі, без обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, чи в разі застосування відносно нього більш м'якішого запобіжного заходу, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк, зможе ухилитися від слідства та суду, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це слідчого та прокурора, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення. Крім того, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, значна частина території України на даний час окупована, де ведуться активні бойові дії.
Ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні полягає у тому, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_5 , переслідуючи мету уникнення від кримінальної відповідальності, як самостійно, так і із залученням сторонніх осіб, зможе незаконно вплинути шляхом погроз або вмовлянь та потерпілу ОСОБА_9 та на свідків, що призведе до зміни ними своїх показань або відмови від дачі показань, що в подальшому може поставити під сумнів обґрунтованість підозри неповнолітнього у інкримінованому йому кримінального правопорушення, оскільки йому, на виконання вимог частини другої статті 184 КПК України, вручено копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, в яких зазначені особисті анкетні дані потерпілої та свідків. Враховуючи викладене, є підстави вважати, що у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, може бути зміна показань потерпілої та свідків, в тому числі шляхом вмовлянь щодо вчинення кримінального правопорушення. Також, наразі потерпіла перебуває у тяжкому стані, з метою унеможливлення тиску підозрюваного на потерпілу і свідків є необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення полягає у тому, що інкримінований ОСОБА_5 злочин, вчинений із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб. Тому існують достатні підстави вважити, що у разі застосування іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, неповнолітній ОСОБА_5 зможе вчинити інші насильницько-корисливі злочини.
Також установлено, що особа підозрюваного ОСОБА_5 є суспільно небезпечною та не обтяжена міцними соціальними зв'язками: 1) зібрано достатньо доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) підозрюваний має молодий вік, не одружений, утриманців немає, ніде не працює, навчається у 9 класі ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 3) підозрюваний вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення, пов'язане із застосуванням фізичного насильства до потерпілої особи; 4) кримінальне правопорушення вчинене у громадському місці, у вечірній час, коли зазвичай люди повертаються із роботи додому; 5) поведінка підозрюваного є агресивною, про що свідчить нанесення ним ударів битою по голові потерпілої; 6) існує ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у зв'язку з насильницьким способом вчинення розбійного нападу.
У кримінальному провадженні не завершено виконання ряду слідчих та процесуальних дій, проведення та завершення яких потребує додаткового часу, а саме: 1) проведення судово-медичної експертизи потерпілій ОСОБА_9 на визначення заподіяних їй тілесних ушкоджень, механізму їх заподіяння та ступеню тяжкості; 2) проведення потерпілій ОСОБА_9 додаткової судово-медичної експертизи на визначення того, чи могли їй бути заподіяні тілесні ушкодження у результаті нанесення ударів дерев'яною бейсбольною битою, відповідно до показань підозрюваного ОСОБА_5 , наданих під час слідчого експерименту; 3) проведення чотирьох судових молекулярно-генетичних експертиз на встановлення наявності генетичних ознак клітин, виявлених на поверхні дерев'яної бити, із генетичними ознаками зразків букального епітелію потерпілої ОСОБА_9 , підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , на встановлення слідів крові потерпілої ОСОБА_9 на одязі підозрюваного ОСОБА_8 , де було виявлено плями речовини бурого кольору, схожі на кров; 4) проведення одинадцяти судово-імунологічних експертиз на встановлення наявності слідів крові та встановлення їх погодження на змивах із рук підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , на їх одязі, взутті та на речах зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров; 5) проведення двох судово-цитологічних експертиз на встановлення наявності слідів крові потерпілої ОСОБА_9 у піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластин підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ; 6) проведення двох амбулаторних комісійних судово-психіатричних експертиз психічного стану підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ; 7) проведення тимчасового доступу до речей та документів по вилученню медичної документації потерпілої ОСОБА_9 у Комунальному підприємстві « ІНФОРМАЦІЯ_13 », де вона лікувалася; 8) проведення тимчасового доступу до речей та документів по вилученню відомостей про рух грошових коштів по викраденій у ОСОБА_9 банківській картці АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_5 »; 9) проведення тимчасового доступу до речей та документів по вилученню відомостей про телефонні з'єднання абонентського номеру потерпілої ОСОБА_9 у ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_14 »; 10) за результатом проведених судових експертиз визначитися із кінцевою підозрою дій підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ; 11) виконати вимоги статті 290 КПК України; 12) скласти обвинувальний акт.
Провести зазначені слідчі (розшукові) та процесуальні дії у двомісячний строк з дня повідомлення про підозру не є можливим у зв'язку з військовим вторгненням до України збройних сил Російської Федерації, введенням воєнного стану, дію якого у подальшому продовжено, а також тривалим проведенням експертних досліджень, що пов'язано із значним навантаженням на судових експертів, складністю проведення судових експертиз, необхідністю проведення значної кількості слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також їх послідовністю.
Крім того, слідчий звернув увагу, що закінчити проведення потерпілій ОСОБА_9 судово-медичної експертизи на визначення заподіяних їй тілесних ушкоджень, механізму їх заподіяння та ступеню тяжкості не вдається можливим через те, що потерпіла майже місяць (з 05 листопада 2025 року до 28 листопада 2025 року) перебувала на стаціонарному лікуванні у різних медичних закладах. Закінчити проведення додаткової судово-медичної експертизи на визначення того, чи могли їй бути заподіяні тілесні ушкодження у результаті нанесення ударів дерев'яною бейсбольною битою, у відповідності до показань підозрюваного ОСОБА_5 , наданих під час слідчого експерименту, не вдається можливим через те, що судово-медичному експерту необхідно надати для дослідження бейсбольну биту, відносно якої на даний час проводиться судова молекулярно-генетична експертиза.
Закінчити проведення судових молекулярно-генетичних, судово-імунологічних та судово-цитологічних експертиз не вдається можливим через те, що для проведення вказаних судових експертиз експертам, для дослідження необхідно було надати біологічні зразки букального епітелію та крові потерпілої ОСОБА_9 , яка тривалий час знаходилася на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії, що унеможливлювало відібрання у неї у спосіб, передбачений КПК України, біологічних зразків.
Закінчити проведення амбулаторних комісійних судово-психіатричних експертиз психічного стану підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_8 не вдається можливим через те, що через велике завантаження судових експертів обстеження підозрюваних призначено лише на 08 січня 2025 року.
Провести тимчасовий доступ до речей та документів по вилученню відомостей, які становлять банківську, медичну таємницю та інформацію, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій про зв'язок абонента, надання телекомунікаційних послуг не вдається можливим через тривале лікування потерпілої ОСОБА_9 на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії і лише після її допиту було установлено конфіденційні відомості про її банківську картку, її абонентський номер мобільного телефону, яким вона користувалася під час нападу, медичні відомості, без яких складання клопотань про тимчасовий доступ до речей та документів, що містять охоронювану законом таємницю, було неможливо.
Постановою керівника Лубенської окружної прокуратури продовжено строк досудового слідства у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 06 лютого 2026 року.
На підставі викладеного старший слідчий Слідчого відділу Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_4 у поданому до суду клопотанні просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах досудового розслідування, тобто до 06 лютого 2026 року включно.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, вказаних у його мотивувальній частині. Вказував на необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном до 06 лютого 2025 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 підтримав доводи прокурора, просив продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06 лютого 2025 року включно.
Підозрюваний ОСОБА_5 вказував, що зробив помилку та щиро кається у вчинено. Він не хотів цього робити, оскільки було темно і не було зрозуміло, чи це чоловік, чи жінка. Зазначив, що саме він двічі ударив биткою потерпілу по черепу, ззаду. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки необхідно доглядати за бабою.
Законний представник ОСОБА_6 вказувала, що вона є опікуном ОСОБА_5 та піклувалася про нього, забезпечувала всім необхідним, намагалася навчити правді та правильному житті. Зазначила, що не знає, як відбулася така подія, підорюваний помилився в силу свого неповнолітнього віку. Просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки вона є хворою, потребує стороннього догляду, а підозрюваний також потребує лікування.
Захисник ОСОБА_7 заявила клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Клопотання мотивоване тим, що підозрюваним є неповнолітня особа - шістнадцятирічна дитина, яка раніше не притягувалася до будь-якої відповідальності, не розуміючи наслідків, нерозважливо розпорядилася своїм життям. Хлопчик є учнем ІНФОРМАЦІЯ_15 . Просила звернути увагу, що батьків хлопчика позбавлено батьківських прав та вихованням займається баба, яка є літньою жінкою, має незадовільний стан здоров'я та потребує допомоги по господарству. Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду є недоведеним та необґрунтованим, оскільки підозрюваним є неповнолітній, який не має джерел доходу для проживання окремо від баби, яка його виховує. Крім того, він навчається, що унеможливлює якісь поневіряння під час переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки навчальний процес триває та здійснюється за рахунок періодичного відвідування занять та складання іспитів. Крім того, підозрюваний свою вину у вчиненому визнав, щиро покаявся та сприяє досудовому розслідуванню, що нівелює припущення сторони обвинувачення щодо необхідності переховування. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є недоведеним та необгрунтованим, оскільки підозрюваним є неповнолітній, жодного разу не притягувався до відповідальності та позитивно характеризується. Вчинення дій із застосуванням насильства чи без такого застосування не є достатньою підставою вважати, що неповнолітній вчинить інше кримінальне правопорушення. Матеріали справи не містять достатніх доказів того, що підозрюваний схильний до девіантної поведінки. Тому, даний ризик є надуманим. Ризик незаконного впливу на іншого підозрюваного, потерпілу у кримінальному провадженні є недоведеним та необґрунтованим, оскільки відносно другого підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що унеможливлює будь-який вплив на нього, оскільки під час дії запобіжного заходу ОСОБА_17 буде тимчасово утримуватися за межами місця свого постійного проживання. Потерпіла проходить лікування за межами міста Лубен Полтавської області, а підозрюваний з нею не знайомий та йому невідомі її засоби для зв'язку чи адреса місця проживання, що унеможливлює вплив на неї будь-яким способом. Посилання сторони обвинувачення на анкетні дані потерпілої, що містяться в клопотанні та є відомими підозрюваному, що матиме наслідком контактування з нею є нікчемними, оскільки клопотання містить лише власне ПІП та дані про число, місяць, рік народження. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є недоведеним та необгрунтованим, оскільки не зазначено яким чином потерпілий може перешкодити проведенню слідчих дій та судових експертиз в кримінальному провадженні, якими займаються працівники правоохоронних органів. Даний ризик є надуманим.
Захисник ОСОБА_7 просила звернути увагу суду, що баба підозрюваного - ОСОБА_6 має у власності нерухоме майно, в якому і проживає зі своїми онуками і вона в силу закону не заперечує аби онук залишався під її наглядом під час дії цілодобового домашнього арешту, а також зобов'язалася забезпечувати належну процесуальну поведінку доньки власним наглядом та контролем. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. З урахуванням того, що слідчим не доведено обґрунтованими доказами існування вагомих ризиків щодо вказаної особи з урахуванням її міцних соціальних зв'язків, захисник просила відмовити в задоволенні клопотання слідчого в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважала, що посилання на тяжкість злочину як підстави для обрання запобіжного заходу є прямим порушенням частини третьої статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є занадто суворим в цьому конкретному випадку. Крім того, слідчим під час розгляду клопотання не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе виправдати потреби розгляду кримінального провадження. Водночас регламентований статтею 62 Конституції України та закріплений у статті 17 КПК України принцип презумпції невинуватості звільняє особу від обов'язку доводити свою невинуватість, усі сумніви щодо доведеності вини повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Показання обвинуваченого підлягають оцінці за тими ж правилами, що й усі докази, наявні у матеріалах кримінального провадження.
На підставі викладеного захисник ОСОБА_7 просила у задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 відмовити та застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , поклавши на нього відповідні обов'язки.
Слідчий суддя заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання про продовження обраного запобіжного заходу відомості, які мають значення при вирішення вказаного питання щодо продовження застосованого заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 06 листопада 2025 року слідчим за погодженням з прокурором повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України.
Ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 листопада 2025 року застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб без визначення розміру застави, а саме до 04 січня 2026 року включно.
Постановою керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області від 26 грудня 2025 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025170570000708, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України, до трьох місяців, тобто до 06 лютого 2026 року.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час розгляду клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є неповнолітньою особою.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (частина друга статті 1 КПК України).
Згідно з частиною першою статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 3 частини другої статті 131 КПК України визначено, що заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, запобіжні заходи.
Відповідно до частини першої статті 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Особливості застосування запобіжного заходу до неповнолітнього передбачені статтею 492 КПК України, відповідно до якої за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу. Про затримання і взяття під варту неповнолітнього негайно сповіщаються його батьки чи особи, які їх замінюють.
Відповідно до частини третьої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (частина четверта статті 199 КПК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно з частиною першою статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; 2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки; 6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 7) до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX-2 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється, у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених частиною четвертою статті 187 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України є особливо тяжким злочином, відповідальність за який передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим ОСОБА_5 , будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може здійснити дії передбачені статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя зауважує, що питання правильності кваліфікації дій підозрюваної особи, як і наявності чи відсутності в її діях складу кримінального правопорушення, вирішуються виключно остаточним судовим рішенням (вироком суду).
Слідчий суддя сприймає як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків, передбачених статтею 177 КПК України у цьому провадженні.
Характер інкримінованого ОСОБА_5 злочину, пов'язаного з фізичним насильством, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей останнього, що підтверджує високу ймовірність його свідомої позапроцесуальної поведінки.
Також вагомим є наведений стороною обвинувачення ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може здійснювати незаконний вплив на потерпілу.
Крім того, враховуючи початкову стадію кримінального провадження, не виключено, що підозрюваний може вчинити дії, спрямовані на знищення чи спотворення речей та документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення інкримінованого правопорушення.
Також слідчий суддя не виключає, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний може продовжити злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України. Прокурор та слідчий довели наявність обставин, зазначених у частині третій статті 199 КПК України.
Слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши у сукупності всі обставини, у тому числі визначені пунктами 1-12 частини першої статті 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків, репутація; майновий стан; а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, є дійсними, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства, свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише встановлює наскільки їх сукупність є достатньою вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.
На початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ознак інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Наведені слідчим та прокурором обставини в сукупності, особливо в умовах повномасштабної збройної агресії проти України, за наявності інших необхідних умов, може виправдовувати обмеження прав підозрюваного.
В ухвалі слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 листопада 2025 року встановлено наявність ризиків, які на час розгляду клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились.
Доводи сторони захисту про неповнолітній вік підозрюваного, періодичне лікування та потребу у лікуванні його баби, в світлі наведених фактичних даних та характеристики кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_5 підозрюється, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового розслідування.
На час розгляду порушеного у клопотанні питання щодо підозрюваного слідчий суддя враховує також характеризуючі матеріли, особу ОСОБА_5 , його вік та інші обставини.
Так, відповідно до характеристики за місцем проживання від 07 листопада 2025 року скарг на ОСОБА_5 не надходило.
Згідно з характеристикою з місця навчання ОСОБА_5 навчається в ІНФОРМАЦІЯ_15 з першого класу, має початковий та середній рівень знань, зараз знаходиться на сімейному навчанні, так як, зі слів бабусі, ОСОБА_18 хворіє, а буває, просто не може прокинутися, щоб іти в школу. Особливий інтересу до предметів не виявляє, домашні завдання виконував рідко, до школи ходив з примусу. На уроках був не завжди дисциплінований, часто викрикував, заважав однокласникам слухати пояснення, але на зауваження вчителя реагує. Коли навчався в школі, часто спізнювався на уроки. ОСОБА_19 , опікун ОСОБА_18 , пояснювала це тим, що не могла розбудити хлопця. До вчителів ОСОБА_18 ставиться з повагою, завжди просить вибачення, якщо щось зробить не так, але все-таки часто говорить неправду. З однокласниками майже не товаришує, адже старший від них за віком, тому шукає друзів серед старших за віком. ОСОБА_19 , опікун ОСОБА_20 намагається контролювати поведінку хлопця, але це їй не завжди вдається. Зі слів ОСОБА_21 , ОСОБА_18 не слухається її, інколи веде себе із нею зухвало.
ОСОБА_5 під наглядом у ВСП № 4 міста Лубни Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_16 » не перебуває, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_17 не перебуває, тіяких видів соціальної допомоги не отримує.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини першої статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя не вбачає підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, визначеним частиною першою статті 177 КПК України, які слідчим суддею визнано доведеними.
Інші, більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані з триманням під вартою, застосувати неможливо з наступних причин:
- особисте зобов'язання неможливо застосувати, оскільки вказаний запобіжний захід є найменш суворим запобіжним заходом з-поміж інших, передбачених статтею 176 КПК України, і є неспіврозмірним із врахуванням інкримінованого, не забезпечить належної поведінки підозрюваному під час досудового розслідування та фактично виключає будь-який контроль за його поведінкою за умови його перебування на свободі, що створить усі необхідні умови для настання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України;
- особисту поруку неможливо застосувати у зв'язку з тим, що на адресу органу досудового розслідування, прокуратури та суду не надходило письмових звернень від осіб, готових поручитися за підозрюваного та забезпечити його належну процесуальну поведінку, що негативно характеризує його особу;
- заставу неможливо застосувати у зв'язку з тим, що на адресу органу досудового розслідування, прокуратури та суду не надходило заяв або клопотань від підозрюваного, його захисника, рідних чи інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Крім цього, такий запобіжний захід буде недостатнім, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства;
- домашній арешт неможливо застосувати у зв'язку з тим, що підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вказаних ризиків.
Вирішуючи питання про співвідношення у вигляді цілодобового домашнього арешту та тримання під вартою, суд зазначає наступне. Домашній арешт та тримання під вартою є ізоляційними запобіжними заходами, проте рівень ізоляції особи за ними суттєво відрізняється з огляду на умови, пов'язані з позбавленням (обмеженням) волі підозрюваного. У цьому контексті домашній арешт є «несуворою» формою ізоляції підозрюваної та, зокрема, не запобігає можливості вільного спілкування підозрюваного як особисто, так і за допомогою засобів телекомунікації з особами, стосовно яких є обов'язок утриматись від спілкування. Наведені стороною захисту доводи не можуть свідчити на користь зменшення встановлених ризиків та запобігти іншим способам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя також враховує, що затримання та тримання під вартою як винятковий захід може застосовуватися тільки у випадку, коли неповнолітній підозрюється чи обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, та за умови, якщо слідчий/прокурор доведе, що застосування іншого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України. Слідчий суддя враховує, що тримання під вартою має застосовуватись до неповнолітнього лише як винятковий захід з визначенням якомога коротших термінів такого тримання та із забезпеченням періодичного перегляду через короткі проміжки часу підстав для його застосування чи продовження.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, слідчий суддя, на підставі наданих стороною обвинувачення матеріалів, також оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (вони наведені в клопотанні); вік та стан здоров'я підозрюваного (судом враховано надані стороною захисту виписки з медичної картки стаціонарного хворого за 2024 рік), не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний не може утримуватися під вартою, не встановленого того, що підозрюваний має хронічні захворювання; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини та навчання.
Застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, створить належні умови для настання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, що в свою чергу негативно вплине на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, таким чином, клопотання адвоката ОСОБА_7 щодо застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту необхідно залишити без задоволення.
Водночас слідчий суддя вважає доведеним наявність, заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує сторона обвинувачення, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню, оскільки, в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є виправданим.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази у порядку статті 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених пунктами 1-3 частини першої статті 194 КПК України, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, як обґрунтоване.
З урахуванням вимог частин третьої та п'ятої статті 115 та частини третьої статті 197 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 у межах строку досудового розслідування до 06 лютого 2025 року включно.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає необхідним не визначати розмір застави.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-29, 176-178, 182, 183, 193, 194, 199, 309, 310, 369-372, 376, 492 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання захисника ОСОБА_7 щодо застосування відносноОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України, у кримінальному провадженні № 12025170570000708, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 листопада 2025 року, запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити без задоволення.
Клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України, у кримінальному провадженні № 12025170570000708, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 листопада 2025 року, задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 06 лютого 2026 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, законному представнику, направити керівнику Державної установи « ІНФОРМАЦІЯ_18 » для виконання та вручення підозрюваному.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1