Справа № 539/6515/25
Провадження № 2-о/539/164/2025
29 грудня 2025 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Пилипчука М. М.,
за участі секретаря судового засідання Крайсвітньої Н. М.,
розглянувши у порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Лубенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті, -
Зміст вимог заявника та узагальнені доводи інших учасників справи
У грудні 2025 року ОСОБА_1 , заінтересована особа - Лубенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт смерті її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 56 років, місце смерті: АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 65 років помер батько заявниці - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лутугинського районного управління юстиції 27 жовтня 2015 року, про що в книзі реєстрації смертей 27 жовтня 2015 року зроблено відповідний актовий запис за № 441.
Факт родинних відносин заявника із померлим підтверджується: свідоцтвом про народження на ім'я мовою оригіналу « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 , видане 10 жовтня 1980 року, в якому зазначений батько « ОСОБА_4 »; свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , видане Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 30 грудня 2022 року, в якому зазначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала прізвище після державної реєстрації « ОСОБА_6 »; паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_1 № НОМЕР_4 , виданим 25 січня 2023 року.
Внаслідок активних бойових дій ОСОБА_1 переїхала в місто Лубни Полтавської області та є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14 лютого 2023 року № 1630-5002575209.
Реєстрація факту смерті та отримання свідоцтва про смерть необхідні ОСОБА_1 для вчинення подальших юридично значимих дій, в тому числі для вирішення питання щодо оформлення спадщини.
У державному реєстрі актів цивільного стану відсутні відомості про факт смерті батька заявниці, тому зроблено адвокатський запит до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з метою отримання необхідної інформації. За результатами перевірки за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актового запису № 441 про смерть ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 27 жовтня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лутугинського районного управління юстиції у Луганській області, не виявлено. Також Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України повідомило, що за результатами перевірки за даними Державного реєстру свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 27 жовтня 2015 року Лутугинським відділом, не виявлено. Місто Лутугине Луганської області включено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
З 21 листопада 2014 року тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян окремими відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходилися на тимчасово окупованій території Луганської області, зокрема, в Лутугинському районі Луганської області.
Лутугинський відділ відповідно до наказу Головного управління юстиції у Луганській області від 25 листопада 2014 року № 46-В «Про переміщення органів та установ Луганської області» було переміщено на підконтрольну Україні територію 01 грудня 2014 року. Проте, зазначений відділ не відновив свою діяльність.
З часу переміщення Лутугинського відділу, а саме з 01 грудня 2014 року до часу його реорганізації у 2019 році, жодні свідоцтва Лутугинським відділом не видавалися. Інформація про недійсні бланки свідоцтв, які залишилися на тимчасово окупованій території Луганської області у 2014 році, відсутня.
Отже, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лутугинського районного управління юстиції 27 жовтня 2015 року, фактично видано окупаційною владою, на тимчасово окупованій території.
Відповідно до копії лікарського свідоцтва про смерть від 22 жовтня 2015 року № 117 ОСОБА_2 помер за місцем свого фактичного проживання: АДРЕСА_1 , у віці 56 років, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 539/6515/25 передано судді Пилипчуку М. М.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Біле Лутугинського району Луганської області, про що зроблений відповідний запис № 112 у свідоцтві про народження, виданого 10 жовтня 1980 року, серії НОМЕР_2 . Батьками ОСОБА_5 у свідоцтві про народження вказано ОСОБА_2 (батько) та ОСОБА_7 (мати).
Згідно свідоцтва про шлюб, виданого 30 грудня 2022 року серії НОМЕР_3 Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), прізвище заявниці після державної реєстрації шлюбу змінено на ОСОБА_6 .
За змістом паспорта № 008703967 та довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у селищі Біле Лутугинського району Луганської області.
У картці фізичної особи - платника податків зазначено, що ОСОБА_1 одержала ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , дата реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб - 11 серпня 1999 року.
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14 лютого 2023 року № 1630-5002575209 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
За змістом лікарського свідоцтва про смерть від 22 жовтня 2015 року № 117, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про смерть від 27 жовтня 2015 року серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 59 років, про що 27 жовтня 2015 року складено відповідний актовий запис № 441.
З фотографії, доданої до заяви, вбачається місце поховання та надгробний пам'ятник з ім'ям померлого ОСОБА_2 з датою його народження та смерті: ІНФОРМАЦІЯ_5 - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
У відповіді Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яка була надана на адвокатський запит від 22 жовтня 2025 року, вказано, що за результатами перевірки за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису № 441 про смерть ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 27 жовтня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лутугинського районного управління юстиції у Луганській області, не виявлено. За результатами перевірки за даними Реєстру свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 27 жовтня 2015 року Лутугинським відділом, не виявлено. Місто Лутугине Луганської області включено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. З часу переміщення Лутугинського відділу, а саме з 01 грудня 2014 року до часу його реорганізації у 2019 році, жодні свідоцтва Лутугинським відділом не видавалися. Інформація про недійсні бланки свідоцтв, які залишилися на тимчасово окупованій території Луганської області у 2014 році, відсутня.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Загальні вимоги до змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення передбачені статтею 318 ЦПК України, згідно з якою у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях» (далі - Закон від 01 липня 2022 року № 2345-ІХ) статтю 317 ЦПК України викладено в новій редакції.
Статтею 317 ЦПК України (в редакції Закону від 01 липня 2022 року № 2345-ІХ) передбачено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України та встановлено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини другої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьому статті 19 ЦПК України).
У частинах другій та третій статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану
Вирішуючи в окремому провадженні справи про встановлення факту смерті особи після 23 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території України, суди не можуть ігнорувати обставини, в яких опинилися заявники після повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України та об'єктивні складнощі, які можуть виникнути у них при наданні доказів на підтвердження відповідного факту.
Вищенаведені міркування щодо виняткового юридичного значення факту смерті особи; специфіки розгляду справ в порядку окремого провадження, зокрема особливої ролі суду при з'ясуванні обставин справи; об'єктивних складнощів, які можуть виникнути у заявників при наданні доказів для встановлення факту смерті особи після 23 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території України, в своїй сукупності дають підстави для висновку, що суди мають зважати на вказані обставини та, керуючись завданням цивільного судочинства, уникати спрощеного та формального підходу при вирішенні таких справ.
Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі № 759/4623/24.
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема письмові докази; речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь, вказаний перелік доказів та засобів доказування не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин (постанова Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23).
Положеннями статей 3, 8, 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
У практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», які узагальнено передбачають, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Такі винятки поширюються зокрема на документи щодо реєстрації народжень та смертей.
У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
У практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвинений принцип узгодженості спірного питання, зокрема, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, Рішення від 18 грудня 1996 року, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт вказаного висновку Міжнародного суду ООН, то у справі «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, Рішення від 10 травня 2001 року) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики.
При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] є далеким від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до вказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, у тому числі й цим. Вирішити інакше, означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (див. Рішення у справі Cyprus v. Turkey, §96). При цьому, за змістом цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (див Рішення у справі Cyprus v. Turkey, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою).
Таким чином, суд може застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті як мінімум «реєстрації народжень, смертей і шлюбів», виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, для встановлення можливих фактів, оскільки встановлення цих фактів має істотне значення для реалізації прав громадян України (постанови Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі № 220/1582/20, від 24 квітня 2024 року у справі № 334/7625/23, від 11 вересня 2024 року у справі № 183/3496/24).
Зібрані у справі докази підтверджують, що батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 56 років, місце смерті: Луганська область, Лутугинський район, селище Біле.
Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація смерті ОСОБА_2 в органах державної реєстрації на території України не проводилась.
Судом встановлено, що заявник позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 у позасудовому порядку. Встановлення факту смерті має для заявника юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема надасть можливість здійснити державну реєстрацію смерті її батька, отримати свідоцтво про смерть та в подальшому оформити спадщину, при цьому встановлення вказаного факту в позасудовому порядку за даних обставин не вбачається можливим.
Оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає встановленим факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: Луганська область, Лутугинський район, селище Біле.
Відповідно до частини четвертої статті 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Отже, суд допускає негайне виконання рішення суду.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 223, 235, 258, 259, 263-65, 268, 273, 293, 315, 317 ЦПК України; статтями 1-5, 9, 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Лубенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті, задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Біле Лутугинського району Луганської області.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП - НОМЕР_5 ).
Заінтересована особа - Лубенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Яцика Петра, 20; ЄДРПОУ - 42517293).
Суддя М. М. Пилипчук