30.12.2025 Провадження по справі № 2-о/940/64/25
Справа № 940/2457/25
Іменем України
30 грудня 2025 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мандзюка С.В.
за участю секретаря судових засідань Мудрик Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області,
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з заявою, в якій просить встановити факт належності йому трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.12.1978 р. та архівної довідки № 887/06-03 від 20.07.2022 р., виданої Трудовим архівом Білоцерківської міської ради Київської області.
В обґрунтування заяви зазначено, що у зв'язку з розбіжностями в написанні прізвища в трудовій книжці та архівній довідці « ОСОБА_2 », а в паспорті « ОСОБА_3 », заявнику було відмовлено в призначенні пенсії за віком. За таких обставин заявник не має можливості реалізувати своє право на отримання пенсії.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 не прибув, надав до суду заяву, в якій просить здійснювати розгляд справи за його відсутності, заяву підтримує у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в судове засідання не прибула, надіслала до суду клопотання, в якому просить справу розглядати за відсутності їхнього представника за наявними матеріалами та прийняти рішення в межах чинного законодавства.
Враховуючи подані учасниками справи заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом,згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 прізвище заявника зазначено: « ОСОБА_1 ». (а. с. 3-4, 6, 7).
Водночас, на титульній сторінці трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 27 грудня 1978 року російською мовою, наявне виправлення прізвища « ОСОБА_4 », яке не завірено належним чином (а. с. 8).
Із архівної довідки, виданої Трудовим архівом Білоцерківської міської ради Київської області від 20.07.2022 № 887/06-03 вбачається, що згідно особової картки працівника ВАТ «Білоцерківський механічний завод» (форма П-2) ОСОБА_5 (так у документах), ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться працівником Білоцерківського механічного заводу з 29 грудня 1978 року (наказ № 124-к від 21.12.1978 р.) по 16 червня 1980 року (наказ № 69-к від 16.06.1980 р.) (а. с. 11).
28.02.2023 відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області винесено рішення №104750006093 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , в якому зокрема зазначено, що до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи, відображені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 27.12.1978, оскільки титульний лист трудової книжки оформлено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: наявне виправлення прізвища, яке не завірено належним чином. Період роботи з 29.12.1978 по 16.06.1980 не можливо зарахувати згідно довідки від 20.07.2022 № 887/06-03, оскільки написання прізвища у ній не відповідає написанню прізвища у паспорті заявника (а. с. 14).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
З аналізу вищезазначених документів, наданих заявником, судом встановлено наявність розбіжностей в написанні прізвища заявника, що не відповідають даним вказаних у паспорті громадянина України.
У цьому конкретному випадку, єдиним способом захисту права заявника є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення.
Встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, зокрема, дозволить реалізувати право заявника на отримання пенсії.
Отже, з огляду на наведені вище норми права, розглянувши справу в межах заявлених вимог, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76-81, 89, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.12.1978 та архівної довідки, виданої Трудовим архівом Білоцерківської міської ради Київської області від 20.07.2022 № 887/06-03.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.В.МАНДЗЮК