Єдиний унікальний номер: 378/1801/25
Провадження № 3/378/595/25
30.12.2025 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , за ст. ст. 173-2 ч. 1, 173-2 ч. 1 КУпАП,
ОСОБА_1 22.12.2025 о 23 год. 00 хв., знаходячись в АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме, виражався на її адресу нецензурною лексикою, штовхав, що могло завдати шкоди психічному здоров'ю останньої, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 22.12.2025 о 23 год. 00 хв., знаходячись в АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого тестя ОСОБА_3 домашнє насильство фізичного характеру, що виразилось в штовханні, при цьому тілесних ушкоджень не наніс, що могло завдати шкоди здоров'ю останнього, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою від 29 грудня 2025 року відповідно до ст. 36 КУпАП об'єднано в одне провадження справи: ЄУН 378/1801/25, провадження № 3/378/595/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ЄУН 378/1802/25, провадження № 3/378/596/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та присвоєно адміністративній справі єдиний унікальний номер 378/1801/25, провадження № 3/378/595/25.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, суду пояснив, що 22.12.2025 22.12.2025 близько 23 год. за місцем проживання в АДРЕСА_1 він дійсно нецензурно висловлювався в адресу своєї співмешканки, яка не дозволила йому сісти за кермо автомобіля, перерізала провід в ньому, оскільки він був в стані алкогольного сп'яніння, після чого він декілька раз штовхнув її, а потім тестя, який схопив його за шию, щоб захистити дочку. У вчиненому кається.
Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що 22.12.2025 22.12.2025 близько 23 год. за місцем їх проживання в АДРЕСА_1 її співмешканець ОСОБА_1 нецензурно висловлювався в її адресу, оскільки вона не дозволила йому сісти за кермо автомобіля, перерізала провід в ньому, так як той був в стані алкогольного сп'яніння, після чого він декілька раз штовхнув її, а потім ї батька, який схопив його за шию, щоб захистити її. На даний час вони з чоловіком, з яким мають спільну чотирьохмісячну дочку, примирились
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень ст. 1 розділу І Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIIІ, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства підтверджується:
- даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ВАД № 848501 та ВАД 848502 від 23.12.2025 року, які складені уповноваженими на те особами, а їх зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, при цьому протокол був підписаний особою, яка їх склала, та безпосередньо ОСОБА_1 (а. с. 1, 13),
- поясненнями ОСОБА_1 в суді, згідно яких 22.12.2025 близько 23 год. за місцем проживання в АДРЕСА_1 він дійсно нецензурно висловлювався в адресу своєї співмешканки, яка не дозволила йому сісти за кермо автомобіля, перерізала провід в ньому, оскільки він був в стані алкогольного сп'яніння, після чого він декілька раз штовхнув її, а потім тестя, який схопив його за шию, щоб захистити дочку,
- поясненнями ОСОБА_2 в суді, її заявою та письмовими поясненнями від 22.12.2025, відповідно до яких що 22.12.2025 її співмешканець ОСОБА_1 , який був п'яний, за місцем їх проживання почав виражатись в її бік нецензурною лайкою та штовхати її, за неї заступився батько, якого ОСОБА_1 також штовхнув декілька раз (5, 6).
- даними відеозапису з боді-камер поліцейських (на оптичному диску а. с. 8, 20), на якому зафіксовано пояснення ОСОБА_2 та її батька ОСОБА_3 , наданими ними працівникам поліції, в яких останні підтвердили обставини, викладені в протоколах,
- формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 23 грудня 2025 року (а. с. 3, 4), якими визначено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як постраждалих осіб, а ОСОБА_1 як кривдника, та відповідно до якого працівником поліції встановлено, що рівень небезпеки низький.
Вищенаведені докази на переконання суду є належними, допустимими та достовірними.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядається одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З урахуванням викладеного на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Згідно із ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України"Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання т апротидію домашньому насильству» № 2229-VIIІ запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП одночасно із вирішенням питання про накладення стягнення за вказане правопорушення вирішується питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження Типової програми для кривдників, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 01.10.2018 № 1434, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.10.2018 за № 1222/32674.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIIІ програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.
Згідно із п. 8 розділу 1 Типової програми для кривдників, кривдника може бути направлено на проходження цієї Типової програми на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Порядок направлення на проходження програми для кривдника визначено пунктом 3.3.Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї, затвердженої Наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ України 07.09.2009 № 3131/386, згідно з якою, у разі вчинення особою насильства в сім'ї, служба дільничних інспекторів поліції або кримінальна поліція у справах дітей видає цій особі під розписку направлення на проходження корекційної програми та в триденний строк надсилає до відповідного кризового центру повідомлення про направлення особи на проходження корекційної програми.
На виконання приписів ч. 5 ст. 283 КУпАП, суд дійшов висновку щодо відсутності необхідності направлення правопорушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП, з мотивів того, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, відповідно до форми оцінки ризиків, уповноваженим працівником поліції визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 , як низький.
З урахуванням викладеного, обставин вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу ОСОБА_1 , на останнього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. ст. 245, 280, ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього стягнення:
- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за протоколом ВАД № 848501 від 23.12.2025 року у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень,
- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за протоколом ВАД № 848502 від 23.12.2025 року у виді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень.
За правилами ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне стягнення за сукупністю правопорушень призначити ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження»..
Суддя Н. М. Марущак