Справа № 375/40/24
Провадження № 2/375/299/25
28 листопада 2025 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі головуючої судді Штифорук О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді від розгляду цивільної справи № 375/40/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярославова реклама" про захист прав споживачів,-
16.01.2024 року до Рокитнянського районного суду Київської області надійшла позовна заява від ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярославова реклама" про захист прав споживачів.
14.11.2025 року ОСОБА_1 подала до Рокитнянського районного суду Київської області заяву про відвід судді від розгляду цивільної справи № 375/40/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярославова реклама" про захист прав споживачів.
В обґрунтування заяви зазначила, що з моменту відкриття провадження у справі минув майже рік, а від дати призначеного судового розгляду - понад 10 місяців. До теперішнього часу рішення у справі не ухвалено, нова дата судового розгляду не призначалася. Заявниця звертає увагу, що Рокитнянський районний суд не належить до судів з надмірною завантаженістю, у той же час в суді наразі працюють чотири судді. За даними ЄДРСР, Рокитнянським районним судовм (зокрема у складі головуючого Штифорук О. В.) розглянуто по суті значну кількість позовних цивільних справ, які надійшли до суду набагато пізніше від її позову. Відтак у заявниці склалося враження, що затримка розгляду справи N? 375/40/24 має вибірковий та дискримінаційний характер, а у головуючого судді Штифорук О. В. склалося певне внутрішнє переконання щодо спірних правовідносин, яке може перешкоджати всебічному, неупередженому та об?єктивному вирішенню справи. Крім того заявниця зазначила, що не має підстав стверджувати, що суддя Штифорук О. В. прямо чи побічно заінтересована в результатах розгляду справи. Разом із тим вважає, що зазначені вище дії та бездіяльність суду в цій цивільній справі з позиції стороннього спостерігача однозначно сприйматимуться як упереджені та небезсторонні.
За змістом положень частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Судом не встановлено підстав, що зумовлюють необхідність повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог частини восьмої статті 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Вивчивши доводи викладені в заяві про відвід, суд доходить наступного.
Перелік підстав відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 2 ст. 39 ЦПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , підставою для відводу судді є пункт 5 ст. 36 ЦПК України, а саме обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді у результаті розгляду справи.
Проте доводи заявника щодо неупередженості та об'єктивності судді Штифорук О. В. є надуманими, будь-якими об'єктивними даними не підтверджуються й не свідчать про зацікавленість у результатах вирішення справи, або упередженості такої. Прийняття суддею будь-яких рішень при розгляді справи є його прямим обов'язком, а незгода заявника з такими не зумовлює відвід судді.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи (ч. 2 ст. 214 ЦПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
У такий спосіб суд вважає, що наявність у заявника підозр без подання доказів не є безумовною підставою для відводу, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості суддів, яка діє до тих пір, поки не доведено інше.
Доведення факту наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості судді, шляхом подання суду відповідних належних та допустимих доказів, є обов'язком учасника провадження, яким заявлено відвід, а також обмежує зловживання з боку недобросовісних учасників процесу.
Отож, жодними належними та обґрунтованими доказами не підтверджено припущення заявника щодо наявності сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді у розгляді даної справи за наведених мотивів у заяві, а тому такі твердження ОСОБА_1 не можуть бути визнані об'єктивно обґрунтованими.
Фактично зі змісту заяви про відвід не встановлено підстав, визначених ст. 36 ЦПК України, які можуть бути підставою для відводу судді. Твердження ОСОБА_1 на упередженість та об'єктивність судді та тривалий час розгляду справи носять характер припущень та в цілому зводиться до непогодження з рішеннями, які постановлялися суддею.
Тож заява ОСОБА_1 про відвід судді Штифорук О. В. не підлягає задоволенню.
За умовами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 2-5151/09 сформульовано правовий висновок про те, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Belukha v. Ukraine, № 33949/02, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року). У кожній окремій справі необхідно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (Pullar v. United Kingdom, № 22399/93, ЄСПЛ, від 10 червня 1996 року, § 38).
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260-261 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Штифорук Оксани Вікторівни від розгляду справи № 375/40/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярославова реклама" про захист прав споживачів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та підписаний 28.11.2025 року
Головуюча суддя Оксана ШТИФОРУК