Справа № 373/1713/25
Провадження № 2/373/1006/25
(заочне рішення)
30 грудня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі
головуючої судді Залеської А.О.,
за участі секретаря судових засідань Герасько К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
Короткий виклад позовних вимог та їх обґрунтування
Представник позивача за довіреністю Волконітіна К.Ю. через підсистему ЄІТСС «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором №07.06.2019-010001127 від 07.06.2019 у загальному розмірі 10680,00 грн. Також представник просила стягнути з відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
07.06.2019 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 у відповідності до положень Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію» було укладено електронний кредитний договір №07.06.2019-010001127 шляхом ознайомлення та прийняття відповідачем Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), яку він прийняв (акцептував), підписавши електронним підписом (ЕП) з використанням одноразового ідентифікатора Заявку кредитного договору та відповідь про прийняття пропозиції, а також Підтвердження укладання кредитного договору, які є невід'ємними частинами кредитного договору, складають його зміст та основні умови.
Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу фінансовий кредит в розмірі 6000,00 грн на споживчі потреби зі строком користування 14 днів - до 21.06.2019 включно та зі сплатою процентів у кінці строку в сумі 1680,00 грн, (за фіксованою ставкою 2% в день). Перед акцептуванням кредитного договору відповідач ознайомився з публічними умовами кредитування, що викладені на сайті товариства-кредитора, а саме з Пропозицією про укладання кредитного договору (офертою), де у п. 5.4 передбачена неустойка (штраф) за невиконання позичальником свого зобов'язання у визначений договором строк, розмір якого у перший день прострочки становить 2% від суми невиконаного зобов'язання та щодня зростає на 2% до досягнення максимального розміру штрафу, встановленого законом.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав та не повернув кредитодавцю кредитні кошти, не сплатив проценти (плату) за користування кредитом.
03.05.2024 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (клієнт) та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (фактор) було укладено Договір факторингу № 030524-12, за умовами якого, позивач ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» за плату набув право вимоги до боржників, зазначених в Переліку, який переданий клієнтом (кредитодавцем) за Актом приймання-передачі (додаток №1).
Відповідно до п. 2.5 договору після підписання Акта пригинання-передачі Переліку до фактора переходять усі права та обов'язки клієнта як сторони кредитного договору по відношенню до боржників, зазначених у відповідному Переліку.
У реєстрі №1 Переліку боржників, який первісний кредитор передав позивачу за Актом приймання-передачі, значиться відповідач ОСОБА_1 ., заборгованість якого за кредитним договором №07.06.2019-010001127 складає 10680,00 грн, з яких: 6000 грн - кредит; 1680 грн - відсотки; 3000 грн - штраф.
Після переходу права вимоги до позивача ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» відповідач ОСОБА_1 жодного платежу на погашення заборгованості не здійснив, а тому позивач склав свій розрахунок станом на 13.06.2025 та просить стягнути з відповідача загальну суму кредитної заборгованості 10680,00 грн, право вимоги на яку перейшло до позивача від ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» за договором факторингу.
Процесуальні дії та рішення у справі
Ухвалою суду від 04.08.2025 відкрито провадження в даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідач кореспонденції від суду за адресою, що вказана в договорі, не отримував у зв'язку зі зміною зареєстрованого місця проживання.
Ухвалою суду від 03.12.2025 .призначено справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема: відповідача - поштовою кореспонденцією за зареєстрованим місцем проживання та оголошенням на сайті Судової влади України.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, інших заяв та клопотань від нього до суду також не надходило.За таких обставин, суд за згодою та клопотанням позивача ухвалив проводити заочний розгляд справи відповідно до положень ст.ст. 280, 281 ЦПК України в письмовому провадженні (на підставі поданих документів), що передбачено ч.2 ст. 191 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та оцінка доказів.
07.06.2019 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (кредитодавець) та відповідачем ОСОБА_1 в Інформаційній системі на вебсайті Товариства, було укладено кредитний договір №07.06.2019-010001127, шляхом обміну електронними повідомленнями та документами, які відповідач підписав за допомогою одноразового ідентифікатора (пароля) 78G85, що був надісланий йому смс-повідомленням на зазначений ним номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
За змістом вступної частини Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) Кредитний договір складається з наступних електронних документів:
-пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), розміщеної на сайті кредитора;
-заявки, сформованої на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитором;
-відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформованої на сайті кредитора, яка підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації на сайті.
Позивачем надано роздруківки наведених вище електронних документів, які складають Кредитний договір №07.06.2019-010001127 від 07.06.2019, укладений між ТОВ «Споживчий центр» та з відповідачем ОСОБА_2 (а.с.17, 22, 23-25).
На доведення факту прийняття відповідачем усіх істотних умов договору та його укладання в Інформаційній системі на сайті товариства позивач надав роздруківку електронного документа з назвою «Підтвердження укладання кредитного договору» від 07.06.2019 о 18:12:32, який містить відомості про його підписання відповідачем (а.с.22).
Порядок укладання договору та загальні умови кредитування викладені у Пропозиції кредитодавця про укладення кредитного Договору (оферта) від 07.06.2019, яка акцептована позичальником шляхом підписання Заявки та Підтвердження укладання кредитного договору (а.с.23-25).
Відповідно до п. 1.1 Договору (оферти) кредитор зобов'язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п. 1.3 та п. 2.1 Договору (оферти) кредитодавець надає позичальнику кредит протягом трьох робочих днів з дати прийняття пропозиції позичальником. Кредит надається на умовах його строковості, платності і поворотності. Основні, погоджені сторонами умови кредитування викладаються в Заявці позичальника про прийняття відповідних умов та є невід'ємною частиною кредитного договору. В Заявці зазнається погоджена сторонами сума кредиту, тип кредиту - фінансовий кредит, строк надання кредиту, проценти за користування кредитом.
Згідно пункту 2.4. Договору (оферта) днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитора, а днем погашення кредиту - день зарахування коштів на поточний рахунок кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитора.
Згідно положень п.4.1. Договору (оферта) позичальник зобов'язується забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахування на рахунок кредитора в такі терміни: а) повернення кредиту - до дати, вказаній у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) проценти за користування кредитом - до дати, вказаної у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти, або до останнього дня пролонгованого строку; в) неустойка, яка може бути нарахована кредитором за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитором вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Відповідно до п. 5.3 Договору (оферти) позичальник надає згоду кредитору на передачу всіх прав і обов'язків кредитора іншим особам, в тому числі і тим, які можуть виникнути у майбутньому та/або після виконання зобов'язань сторонами.
Згідно з п. 7.1 Договору (оферти) у разі несплати кредиту та/або процентів у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по кредиту та/або процентів з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою. У разі несвоєчасного повернення позичальником кредиту та несплати нарахованих процентів до позичальника може бути застосована неустойка згідно п. 5.4 кредитного договору.
Відповідно до п. 5.4 кредитного договору у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником грошових зобов'язань за договором кредитор має право нараховувати штраф, розмір якого щодня зростає на 2%, починаючи від 2% у перший день прострочення. Максимальний розмір штрафу встановлюється законом.
За змістом п.8.1 зазначений Договір набирає чинності з дати отримання кредитором в інформаційній системі від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, що надісланий на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитора. Цей договір діє протягом 28 днів.
Пунктом 11.1 Договору (оферти) передбачено, що до правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст.ст. 257, 259 ЦК України).
Основні (істотні) умови кредитування викладені в Заявці кредитного договору №07.06.2019-010001127 від 07.06.2019 та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які є невід'ємними частинами кредитного договору та підписані ЕП кредитором (факсиміле підпису представника) та позичальником ОСОБА_1 - одноразовим ідентифікатором 78G85 (а.с.17).
За змістом Заявки кредитного договору кредитодавець ТОВ «Споживчий Центр» надав позичальнику ОСОБА_1 кредит на таких умовах:
Сума кредиту 6000,00 грн;
Строк користування кредитом: 14 календарних днів з дати отримання;
Проценти (плата) за користування кредитом: 1680,00 грн, що у процентному значенні становить 28% від суми наданого кредиту. (процентна ставка фіксована, незмінна - 2% в день)
Графік платежів: сума кредиту 6000,00 грн та проценти 1680,00 грн сплачуються до 21.06.2019 включно.
У Підтвердженні укладання кредитного договору № 07.06.2019-010001127, яке позичальник ОСОБА_1 також підписав одноразовим ідентифікатором, окрім тих самих істотних умов кредитування викладена заява позичальника про перекредитування, в якій він на підставі ст. 601 ЦК України просить зарахувати вимогу позичальника у розмірі 6000,00 грн за новоукладеним кредитним договором 07.06.2019-010001127 від 07.06.2019 в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 6000,00 грн за попереднім кредитним договором 18.05.2019-100003936 від 18.05.2019. Зазначена заява прийнята кредитором до виконання шляхом припинення попередніх зобов'язань позичальника в обліку кредитора (а.с. 22).
Картка субконто - Контрагенти, договори (виписка по проведеним грошовим операціям за договором № 07.06.2019-010001127) свідчить, що згідно бухгалтерського обліку ТОВ «Споживчий Центр» 07.06.2019 о 18:15:33 надав кредит ОСОБА_1 в сумі 6000,00 грн шляхом списання коштів з рахунку кредитодавця. Нарахування у період з 07.06.2019 по 21.06.2019 (14 днів кредитування) та склали 1680,00 грн. Вказане дає підстави вважати, що кредитором застосована процентна ставка - 2% в день від суми кредиту, тобто по 120 грн щодня (6000 грн х 2% х 14 днів = 1680 грн). З цієї виписки також видно, що позичальник у визначений договором строк - до 21.06.2019 кредитні кошти не повернув. У подальшому 02.05.2024 бухгалтерський облік суми кредиту (6000 грн) та процентів - очікуваного доходу від надання коштів в кредит (1680 грн) припинився у зв'язку з відступленням права вимоги на зазначені суми ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (а.с.10).
Картка субконто також свідчить, що після закінчення 14-денного строку, на який надавався кредит, тобто після 21.06.2019 і до дня формування виписки - до 06.06.2025 позичальник ОСОБА_1 , не виніс на рахунок первісного кредитора ТОВ «Споживчий Центр» жодного платежу.
03.05.2024 ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (клієнт) та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (фактор) уклали Договір факторингу № 030524-12 від 03.05.2024, за умовами якого фактор зобов'язався передати (сплатити) клієнту загальну ціну продажу в сумі згідно п.3.2. договору, а клієнт зобов'язався відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, передбачених цим договором та у відповідності до Переліку боржників. За змістом п.п. 2.4, 2.5 договору сторони домовились, що право вимоги за кредитним договором вважається відступленим клієнтом факторові з моменту підписання Акту приймання-передачі, після чого до фактора переходять всі права та обов'язки клієнта, як сторони, які виникли на підставі кредитного договору в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення договору (а.с.143-16).
Згідно Акту приймання-передачі Переліку №1 до Договору факторингу № 030524-12 від 03.05.2024 (Додаток 1 до Договору факторингу) ТОВ «Споживчий Центр» передав, а ТОВ «Новий Колектор» прийняв у паперовому та електронному вигляді Перелік №1, права грошових вимог за якими відступаються згідно договору (а.с.11).
Згідно витягу з Переліку №1 (Додаток 2 до договору факторингу № 030524-12 від 03.05.2024) ТОВ «Споживчий Центр» відступило ТОВ «Новий Колектор» право вимоги до боржників за кредитними договорами, серед яких під порядковим номером: 16507 значиться ОСОБА_1 як такий, що прострочив на 1778 днів виконання зобов'язання за кредитним договором 07.06.2019-010001127 від 07.06.2019 та має заборгованість в сумі 10680,00 грн, з яких: 6000,00 грн - основний борг по кредиту; 1680,00 грн - відсотки; 3000,00 грн - неустойка (штраф) (а.с.26-27).
Довідкою № 26298/25-ДПЗ від 13.06.2025 ТОВ «Новий Колектор» підтверджує, що відповідач ОСОБА_1 на рахунок нового кредитора не здійснив жодного платежу та станом на день складання довідки - 13.06.2025 має прострочену заборгованість за кредитним договором №07.06.2019-010001127 від 07.06.2019, на загальну суму 10680,00 грн, з яких: 6000,00 грн - тіло кредиту; 1680,00 грн - відсотки за користування кредитом; 3000,00 грн - штрафи (а.с.12).
Зміст спірних правовідносин та їх правове регулювання.
Між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов'язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування».
Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до положень ст. 12 та ч. 1-3 ст. 13 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, добросовісно та розумно, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб. Не допускається зловживання правом у будь-якій формі.
За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
За змістом ч.3., ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису, яким також може бути електронний підпис з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 6 ч1 ст. 3 Закону «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір.
Згідно з частиною 1 статті 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.
За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно вимог ч.ч.1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність (ч.1 ст. 536 ЦК України).
Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків (ч.1 ст. 611 ЦК України).
За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Виконання основного зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 543, ч.1 ст. 548 ЦК України).
Згідно визначення у ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторовіі у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошово зобов'язання.
Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні спору та висновки суду.
Наведені вище положення цивільного законодавства у своєму взаємозв'язку дають підстави для висновку, що істотними (необхідними) умовами кредитного договору є предмет - грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит.
Умови щодо суми кредиту та розміру процентів, як плати за користування кредитними коштами протягом визначеного договором строку, становлять основне грошове зобов'язання позичальника, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Кредитний договір може містити й інші умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг, припинення кредитування, розірвання договору тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором (п.5 ч.3 ст. 18 Закону).
Частиною 5 ст. 12 Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту
За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Кожна сторона несе ризик, пов'язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом ч.13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути використані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаться письмовими доказами.
На підставі поданих позивачем доказів судом поза будь-яким сумнівом встановлено, що 07.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір № 07.06.2019-010001127 в електронній формі з використанням Інформаційної системи Товариства на веб-сайті кредитодавця, шляхом обміну електронними повідомленнями, а саме: 1) отримання/ознайомлення відповідачки з Пропозицією про укладання кредитного договору (оферта) від 07.06.2019; 2) прийняття відповідачем Заявки кредитного договору № 07.06.2019, де викладені основні (істотні) умови кредитування; 3) підписання позичальником електронним підписом відповіді про прийняття пропозиції кредитного договору № 07.06.2019-010001127 від 07.06.2019; 4) підтвердження укладання кредитного договору на погоджених умовах та у спосіб перекредитування зобов'язань за попереднім договором.
Кредитний договір (всі документи, які його складають) підписані сторонами у відповідності до Закону «Про електронну комерцію», у тому числі відповідачем - електронним підписом з використанням (уведенням) одноразового ідентифікатора (кода), який було надіслано у SMS-повідомленні на вказаний ним номер телефону.
Основні (істотні) умови кредитного договору № 07.06.2019-010001127 викладені в Заявці та у відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), а також у підтвердженні укладання кредитного договору та зводяться до наступного: сума кредиту - 6000,00 грн; строк, на який надається кредит - 14 календарних днів; Графік платежів: сума кредиту -6000,00 грн та проценти - 1680,00 грн, які підлягають сплаті до 21.06.2019. При цьому строк дії договору визначено 28 днів.
Додаткові (загальні) умови договору, до яких приєднався відповідач викладені в Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), розміщеній на сайті кредитора та надісланій позичальнику в його особистий кабінет, де у пунктах 7.1, 5.4 передбачено штраф за прострочення виконання позичальником свого грошового зобов'язання у розмірі 2% від суми прострочення у перший день зі збільшенням на 2% кожного наступного дня невиконання грошового зобов'язання.
ТОВ «Споживчий Центр» виконав свої зобов'язання списавши зі свого рахунку 07.06.2019 на рахунок позичальника кредитні кошти в сумі 6000,00 грн у день підписання договору. У свою чергу, відповідач ОСОБА_2 у визначену договором дату (21.06.2019) та після неї кредит не повернув та не сплатив проценти (пату) за користування кредитом.
За таких обставин сума кредиту (6000 грн) та проценти (1680 грн) складають прострочене основне грошове зобов'язання відповідача за кредитним договором, а тому ці суми підлягають стягненню з відповідача на користь нового кредитора - позивача, до якого перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_2 на підставі договору факторингу № 030524-12 від 03.05.2014, укладеного між первісним кредитором ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий Колектор».
Що стосується вимог позивача про стягнення штрафів у сумі 3000,00 грн, то суд встановив, що відповідні штрафи нараховані первісним кредитором згідно з п. 5.4, п. 7.1 кредитного договору (публічної Пропозиції (оферти). Позивач не надає суду розрахунку штрафу, водночас для суду є очевидним, що сумарний розмір штрафу визначено у відповідності до умов договору та з урахуванням обмежень, встановлених ч.2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», - не більше половини суми одержаного кредиту (6000,00 грн х 50% = 3000,00 грн).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача окрім невиконаного основного зобов'язання також заявлену суму штрафу 3000 грн, оскільки його розмір не перевищує максимального обмеження, визначеного Законом. При цьому суд зауважує, що на момент укладання кредитного договору та у період строку кредитування з 07.06.2019 по 21.06.2019 у Законі України «Про споживче кредитування» не було пункту 6 в Розділі IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону (в редакції Закону № 591-ІХ від 13.05.2020), яким серед іншого встановлено заборону стягнення неустойки за кредитними договорами, укладеними після 01.03.2020 у зв'язку з запровадженнями на всій території України карантину з метою запобігання поширенню короновірусної інфекції (COVID-19).
Отже з відповідача на користь нового кредитора згідно договору факторингу № № 030524-12 від 03.05.2014 - позивача ТОВ «Новий Колектор» підлягає стягненню кредитна заборгованість в загальній сумі 10680,00 грн, що складається з наступного: 6000,00 грн - тіло кредиту; 1680,00 грн - проценти за користування кредитом; 3000,00 грн- штрафи
Вирішення питання розподілу судових витрат.
За правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються відповідача.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією та випискою про зарахування судового збору до державного бюджету. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги повністю зазначена сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу відповідачем.
На підставі викладеного, керуючись ст. 11-13, 76-81, 89, 141, 223, 263-265, 274, 279-281 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором № 07.06.2019-010001127 від 07.06.2019 у розмірі 10680,00 грн (десять тисяч шістсот вісімдесят гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою до суду, який ухвалив рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення, а відповідачем у той же строк від дня постановлення судом ухвали про відмову в перегляді заочного рішення.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код ЄДРПОУ 431702980, місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, 01130;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя А.О. Залеська