вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"29" грудня 2025 р. Справа № 331/5450/24
Провадження № 1-кп/370/422/24
Макарівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Макарів Київської області кримінальне провадження №22024080000000249 від 16.02.2024 року, за яким
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , утримується під вартою ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор»,
обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 201, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 321 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , утримується під вартою ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4»,
обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 201, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 321 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 , утримується під вартою,
обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
Прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Підставою для продовження дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 прокурор вказує наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, ризиків, які не відпали та не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена при непродовжені запобіжного заходу може здійснити наступні дії:
- переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_4 , діючи умисно, організувала шляхом підшукання співвиконавців вчинення двох епізодів особливо тяжкого злочину, а саме замах на контрабанду наркотичних засобів, достовірно розуміючи про наслідки, тому будучи на більш м'якому запобіжному заході може безперешкодно залишити межі території України, оскільки має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей, що фактично дає останній підстави безперешкодно перетинати кордон України в умовах воєнного стану. Має паспорт громадянки України для виїзду за кордон. Упродовж 2023 та 2024 років здійснила 4 офіційні перетини кордону України. Має сталі міжетнічні зв'язки за кордоном з у т.ч. з громадянами Болгарії та Румунії, за допомогою яких зможе виїхати за межі території України. Планування особливо тяжкого кримінального правопорушення спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснювала поза межами України, на саме на території Республіки Болгарія, тобто як зазначено вище має сталі зв'язки за кордоном Зазначене свідчить про наявність обґрунтованого ризику, що обвинувачена може переховуватися від органів досудового розслідування та суду у даному кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення нею особливо тяжкого злочину; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки, | у даному кримінальному провадженні розсекречено всі документи, в тому числі і ті, які стали підставою для залучення до кримінального провадження осіб ОСОБА_8 .. ОСОБА_9 , які надали викривальні покази протиправної діяльності ОСОБА_4 та інших осіб, остання перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході, з метою уникнення кримінальної відповідальності та спотворення показів свідків впливатиме на зазначених осіб у даному кримінальному провадженні, що підтверджуються матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, щодо погроз фізичного та психологічного насилля до вказаних свідків та їх близького оточення; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що існують ризики того, що ОСОБА_4 , з огляду на викладене, перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході може продовжити здійснювати вказане кримінальне правопорушення за попередньою змовою із громадянами України та іншими невстановленими досудовим слідством особами з метою власного збагачення, реалізуючи спільний із усіма співучасниками злочинний умисел, направлений на контрабанду наркотичного засобу «метадон» через ОСОБА_10 , оскільки не має офіційного доходу на території України.
Просив врахувати, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, у сфері обігу наркотичних засобів, за яким передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна; вік та стан здоров'я обвинуваченої не перешкоджають останній знаходитись під вартою; має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей, що не зупинило останню на вчинення 2 епізодів тотожних особливо тяжких кримінальних правопорушень.
Підставою для продовження дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 прокурор вказує наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений при непродовжені дії запобіжного заходу може здійснити наступні дії:
- переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_5 , діючи умисно, вчинив тяжкий та особливо тяжкі злочини достовірно розуміючи про наслідки, тому будучи на більш м'якому запобіжному заході може безперешкодно залишити межі території України, оскільки має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей, що фактично дає останньому законні підстави безперешкодно перетинати кордон України в умовах воєнного стан. Має паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Упродовж 2023 та 2024 років здійснив 4 офіційні перетини кордону України. Має сталі міжетнічні зв'язки за кордоном з у т.ч. з громадянами Болгарії та Румунії, за домового яких зможе виїхати за межі території України. Планування особливо тяжкого кримінального правопорушення спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на території Республіки Болгарія. Окрім цього, з метою уникнення кримінальної відповідальності 12.03.2024 вчинив спробу виїзду за кордон автобус марки «Vanhool» д.н.з. НОМЕР_1 міждержавного сполучення України м. Київ - м. Штутгарт ФНР, однак був затриманий співробітниками СБУ в Запорізькій області. Зазначене вочевидь свідчить про наявність обґрунтованого ризику, що обвинувачений може переховуватися від органів досудовою розслідування та суду у даному кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений ним особливо тяжкого злочину; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, так у кримінальному провадженні розсекречено всі документи, в тому числі і ті, які стали підставою для залучення до кримінального провадження осіб ОСОБА_8 , ті ОСОБА_9 , які надали викривальні покази протиправної діяльності ОСОБА_6 та інших осіб, останній перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході, з метою уникнення кримінальної відповідальності та спотворення показів свідків матиме змогу впливати на зазначених осіб у даному кримінальному провадженні, що підтверджуються матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, щодо спілкування ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_5 із вказаними свідками та висловлювання погроз фізичного та психологічного насилля до них та їх близького оточення; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, так як існують ризики того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході може продовжити здійснювати вказане кримінальне правопорушення за попередньою змовою із громадянами України та іншими невстановленими досудовим слідством особами з метою власного збагачення, реалізуючи спільний із усіма співучасниками злочинний умисел, направлений на контрабанду наркотичного засобу «метадон» через ОСОБА_10 , оскільки не має офіційного доходу на території України.
Прокурор вказує, що слід врахувати те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжких злочинів у сфері господарської діяльності, обігу наркотичних засобів, санкціями яких передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років конфіскацією майна; вік та стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджають останньому знаходитись під вартою; має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей, що не зупинило останнього на вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Прокурор вважає, що на даний час, всі заявлені ризики не зменшилися та виправдовують тримання обвинувачених під вартою.
Також, прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку покладення обов'язків.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 надав клопотання про зміну запобіжного заходу або зменшення розміру застави.
В обґрунтування клопотання вказав, що ризик передбачений п.1 ст. 177 КПК України щодо ухилення ОСОБА_4 від слідства та суду на думку слідчого та прокурора обґрунтовується тим, що вона усвідомлюючи тяжкість злочину та покарання буде переховуватися, а також має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виїжджав за межі України та має там відповідні зв'язки.
Зазначений ризик, окрім припущень органу досудового розслідування нічим не підтверджується, а щодо наявності у ОСОБА_4 паспорту громадянина України для виїзду за кордон, то запобігти цьому гіпотетичному ризику можливо застосувавши положення п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. Ризик передбачений п. 3 ст. 177 КПК України незаконного впливу на свідків на слідчим обґрунтовується тим, що у даному кримінальному провадженні наявні відомості про осіб, які можуть надати викривальні покази протиправної діяльності ОСОБА_4 у зв'язку з чим перебуваючи на свободі останні й може вчинити протиправні дії, щодо впливу на свідків, які володіють інформацією стосовно її протиправної діяльності. Зазначений ризик, окрім припущень органу досудового розслідування нічим не підтверджується, а застосування у одному реченні тричі терміну «протиправний» не є доказом наявності цього ризику. Звертав увагу суду, що в матеріалах, які були долучені до клопотань про обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні відомості про наявність будь-яких свідків у кримінальному провадженні, а відповідно не має на кого й тиснути.
Ризик передбачений п. 5 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_4 може продовжити кримінальне правопорушення або вчинити нове, оскільки не має офіційного доходу на території України спростовується тим, що ОСОБА_4 , хоча дійсно не має офіційного доходу, а займається домогосподарством та вихованням трьох малолітніх дітей, ніколи не притягалася до кримінальної відповідальності відповідно відсутність у неї офіційного доходу не свідчить про те, що вона продовжить злочинну діяльність або вчинить нові злочини.
Захисник вказує, що ОСОБА_4 у зазначеному провадженні утримується під вартою більш 1 року 9 місяців, при цьому, досудове розслідування завершено. Всі докази зібрані, частина обвинувачуваних у справі уклали угоду про визнання винуватості, на цей час тримає судове слідство, сторона обвинувачення надала суду письмові докази у справі. За сталою практикою ЄСПЛ, після завершення досудового розслідування та передачі справи до суду, ризики, які були підставою для обрання та подальшого продовження запобіжного заходу апріорі суттєво зменшуються, одночасно ЄСПЛ в таких випадках наполягає на вирішенні питань про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на альтернативний.
Вказав, що визначений ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у виді 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є непомірним, така застава фактично унеможливлює реалізацію права особи на звільнення з-під варти, таким чином перетворюючись на форму арешту чи покарання. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вважає, що суди зобов'язані проявляти особливу ретельність у визначенні розміру застави, враховуючи майновий стан особи та інші обставини справи.
Просив врахувати, що ОСОБА_4 раніше не судима, в неї є троє малолітніх дітей, раніше не судима, ще й позбавлених матері, які більш півтори роки позбавлені можливості материнського піклування, на думку захисту це занадто, також необхідно враховувати й наявність в країні війни, що у будь-якому разі, при цьому. Це вже привело до психологічних розладів у дітей ОСОБА_4 , що підтверджується медичними документами. На цей час внаслідок системних щоденних обстрілів м. Запоріжжя, яке знаходиться в 30 км. від лінії фронту, постраждав будинок в якому мешкали діти ОСОБА_4 і бабуся вивезла дітей в Івано-Франківську область, де на цей час вони й мешкаєть за адресою: АДРЕСА_5 де вони разом з бабусею проживають і зареєстровані, як ВПО.
Згідно довідки Красноїльського ліцею Верховнинської селищної ради №267/01-22
18.11.2025 р. Красноїльський ліцей не заперечує щодо проживання в пансіоні Красноїльського ліцею ОСОБА_4 та громадянина ОСОБА_5 . Також, адвокатом діючим в інтересах ОСОБА_4 , було укладено Договір оренди квартири від 09.12.2025 року згідно, якого ОСОБА_4 та членам її родини надається в користування для проживання строком на один рік квартира загальною площею 41,51 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 , яка належить Орендодавцю - ОСОБА_11 згідно Витягу з Державного реєстру речових прав №412154454 від 07.02.2025 року. При цьому ОСОБА_11 , надала добровільну згоду для проживання ОСОБА_4 в орендовані квартирі під час цілодобового домашнього арешту
Враховуючи викладене просив суд змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за вказаними адресами.
Обвинувачена ОСОБА_4 , її захисник адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні проти продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували, просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив змінити запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , надати їй можливість бути з дітьми.
Обвинувачена ОСОБА_4 просила застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту або визначити заставу у меншому розмірі, відпустити до дітей.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 не заперечував проти клопотання про продовження дії обов'язків. ОСОБА_6 просив змінити запобіжний захід ОСОБА_4 .
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 .
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд керується наступним.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 05 листопада 2024 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 05 листопада 2024 року продовжено щодо обвинувачених дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 04 січня 2025 року, який в подальшому продовжувався.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 19 лютого 2025 року у даному кримінальному провадженні призначено судовий розгляд.
Судовий розгляд даного кримінального провадження триває.
Обґрунтованість підозри обвинувачених, обґрунтовується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, відомості щодо яких містяться в реєстрі матеріалів досудового розслідування, а тому враховуючи принцип змагальності судового процесу та судову практику ЄСПЛ з цього приводу, суд приходить до висновку про обґрунтованість підозри, у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.
Суд погоджується з доводами прокурора, що ризики, які існували на момент обрання обвинуваченим запобіжного заходу на момент вирішення клопотання не перестали існувати та не зменшились.
Натомість, наданими у судовому засіданні стороною захисту поясненнями не спростовується наявність встановлених вище ризиків або того, що вони зменшилися/перестали існувати, суд не вбачає можливості для зміні обраного запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід відносно обвинувачених.
Суд вважає, що на час розгляду зазначених вище клопотання зазначені прокурором ризики не відпали та не зменшились.
Суд враховує докази надані стороною захисту на підтвердження наявності місця перебування та згоди на таке перебування щодо обвинувачених, однак вважає, що зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченої, оскільки ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зменшилися та не відпали.
Обставини наявності малолітніх дітей також досліджувалися судом під час обрання запобіжного заходу та їм надана оцінка. Окрім того на даний час діти перебувають з бабусею.
Під час розгляду даного клопотання судом не встановлено вагомих нових обставин для зміни обвинуваченій запобіжного заходу на менш суворий.
Відтак, на думку суду, лише запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе запобігти вищевказаним встановленим ризикам, оскільки застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, будуть не достатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст. ст. 179, 180, 181, 182 КПК України вони не позбавляють в повній мірі обвинувачених можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
Суд вважає, що перебування обвинувачених під цілодобовим домашнім арештом не може слугувати стримуючим фактором для виконання останніми покладених на них обов'язків. Сам лише факт наявності неповнолітніх дітей у обвинувачених, також не свідчить про можливе належне виконання таких.
Клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_4 слід залишити без задоволення.
Застосування відносно обвинувачених, запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам ст. 183 КПК України, та таке обмеження права на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 183 КПК України визначено, розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
При визначенні розміру застави, суд враховує дані про обвинувачених , їх вік, сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких вони обвинувачуються, доводи сторони захисту, із покладенням на обвинувачених обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Підстав для зменшення розміру заставу до мінімального, на даний час підстав не вбачається, не доведено, що визначений раніше розмір застави є непомірним для обвинувачених, разом з тим суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також, слід продовжити щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дію обов'язків покладених на обвинуваченого при застосуванні до нього застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 183, 194-196, 314-316, 372 КПК України, суд -
Продовжити щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.28 ч.3 ст.305, ч.2 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, дію обов'язків покладених на обвинуваченого при застосуванні до нього застави на 60 днів, тобто до 26 лютого 2026 включно, а саме:
- прибувати до суду по першому виклику у даному кримінальному провадженні;
- не виїжджати з місця фактичного проживання без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого фактичного проживання та про зміну засобів телефонного зв'язку;
- заборонити позапроцесуальне спілкування із свідками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у даному кримінальному провадженні.
Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.3 ст.305, ч.3 ст.307, ч.2 ст.15 ч.2 ст.201, ч.2 ст.28 ч.4 ст.321 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26 лютого 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у виді 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління ДСА України у Київській області (отримувач: ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, р/р: UA768201720355259001000018661, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, МФО: 820172).
Продовжити щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.3 ст.305, ч.3 ст.307, ч.2 ст.15 ч.2 ст.201, ч.2 ст.28 ч.4 ст.321 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 26 лютого 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у виді 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління ДСА України у Київській області (отримувач: ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, р/р: UA768201720355259001000018661, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, МФО: 820172).
Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачених, у разі внесення застави, такі додаткові обов'язки:
-прибувати до суду по першому виклику у даному кримінальному провадженні;
-не виїжджати з місця фактичного проживання без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну місця свого фактичного проживання та про зміну засобів телефонного зв'язку;
-заборонити позапроцесуальне спілкування із свідками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у даному кримінальному провадженні;
- обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язок носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченим, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок територіального управління ДСА України у Київській області, повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі СІЗО.
У разі внесення застави і з моменту звільнення обвинуваченого, з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є чинною по 26 лютого 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду безпосередньо протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню, а її оскарження не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та оголошено 30.12.2025 року о 15-00.
Суддя ОСОБА_1
а