Справа № 366/2590/25
Провадження № 2-о/366/83/25
25.11.2025 селище Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Мовчана В.В., за участю секретаря судового засідання Кулик А.М., розглянувши в порядку окремого провадження матеріали справи
за заявою ОСОБА_1
заінтересовані особи: 1.Міністерство оборони України
2. ОСОБА_2
3. ОСОБА_3 , законний представник неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5
про встановлення факту, що має юридичне значення
Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання
Керуючись статтями 260, 261, 293, 294 ЦПК України, суд
ОСОБА_1 (далі - заявниця), Міністерство оборони України (заінтересована особа-1), ОСОБА_2 (заінтересована особа -2), ОСОБА_3 (заінтересована особа -3), звернулася до Іванківського районного суду Київської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заявлені вимоги обґрунтовані наявністю підстав для встановлення факту проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу, в період з березня 2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , який зник безвісти 18.07.2025.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначено головуючого суддю Мовчана В.В.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 19.08.2025 заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.
15.09.2025 від представника заявника до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 30.09.2025 відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження. Розгляд справи призначено на 28.10.2025.
28.10.2025 у судовому засіданні розгляд справи було відкладено на 25.11.2025.
13.11.2025 від представника заінтересованої особи -2 надійшов відзив, яким останній просив у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
24.11.2025 від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення/ заперечення.
У судове засідання 25.11.2025 з'явилася заявник з своїм представником. Надали суду пояснення та просили суд задовольнити заяву.
Заінтересовані особи у судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, однак про причини неявки суд не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталися.
Суд, розглянувши подані матеріали, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, вважає, що заява підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Спір про право характеризує такий стан правовідносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов'язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Також згідно правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року у справі 205/6338/21 під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення і мати безспірний характер.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2020 року у справі № 608/2493/18 (провадження № 61-10041св19), від 18 березня 2021 року у справі № 677/757/19 (провадження № 61-16387св20), від 06 жовтня 2021 року у справі № 398/3161/20 (провадження № 61-14334св21), від 29 вересня 2022 року у справі № 686/6342/22 (провадження № 61-7724св22), від 01 червня 2023 року у справі № 234/3178/21 (провадження № 61-656св22).
Отже, законодавство чітко передбачає, що окреме провадження застосовується у випадках, коли відсутній спір про право.
Однак у даній справі вбачається наявний спір про право, оскільки заінтересована особа-2 заперечує щодо факту який хоче встановити заявниця, що вбачається з відзиву.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
З огляду на викладене, враховуючи, що під час розгляду заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу вбачається спір про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, суд дійшов висновку про залишення зазначеної заяви без розгляду.
1.Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику право на звернення до суду з позовом на загальних підставах.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Суддя Віталій МОВЧАН