Справа № 361/12638/24
Провадження № 1-кс/361/2176/25
22.12.2025 м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою відеоконференцзв'язку в приміщенні суду клопотання адвоката ОСОБА_4 діючого в інтересах власника майна - ОСОБА_5 , в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12024111130002836, про скасування арешту майна, -
В провадження слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання клопотання адвоката ОСОБА_4 діючого в інтересах власника майна - ОСОБА_5 , в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12024111130002836, про скасування арешту майна, яке обгрунтоване наступним.
11.01.2025 року під час санкціонованого обшуку автомобіля “AUDI A6» номерний знак НОМЕР_1 , слідчим слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , яким в той час користувався ОСОБА_7 , ключі від замка запалювання вказаного вище автомобіля, свідоцтво про реєстрацію цього ж авто. вилучення зазначених речей слідчий оформив прокотолом обшуку.
Вказані слідчі дії проведено в рамках кримінального провадження №12024111130002836 від 18.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, яке розслідується слідчими слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київській області.
15.01.2025 року слідчим суддею Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за результатами розгляду клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, прийнято рішення про накладення арешту на:
ключі та технічний паспорт від автомобіля, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження в Броварському РУП ГУ НП в Київській області;
транспортний засіб марки “AUDI A6» номерний знак НОМЕР_1 , належного на праві приватної власності ОСОБА_5 , яким на час вилучення користувався ОСОБА_7 , у вигляді заборони розпорядження будь-яким чином цим майном, використовувати та вчиняти будь-які дії по відчудженню і зміні власника цього майна. Визначено місце зберігання зазначеного автомобіля, територія майданчика для тимчасового зберігання транспортних засобів при Черкаському РУП ГУ НП в Черкаській області за адресою: вул. Патерівська, 104, м. Черкаси.
Також просить звернути увагу слідчого судді на ту обставину, що в органу досудового розслідування відсутні достатні докази, які вказували б на те, що саме зазначений автомобіль був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Автомобіль марки “AUDI A6» номерний знак НОМЕР_1 , не належить підозрюваним(які до теперішнього часу в провадженні відсутні) і не може бути арештований, як засіб вчинення кримінального правопорушення, а також в подальшому до нього не може бути застосована конфіскація або спеціальна конфіскація в силу вимог ст.100 п.9 п.п.1 КПК України, де зазначено, що гроші, цінності та інше майно, які належать обвинуваченому були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, конфіскуються.
Вказаний автомобіль, ключі від замка запалювання, свідоцтво про реєстрацію не має ніякого відношення до кримінального провадження, яке розслідується. Органом досудового слідства зазначені речі безпідставно визнанний речовими доказом оскільки не відповідає жодному критерію речового доказу, зазначеного в ст. 98 КПК України.
Крім того, під час обшуку автомобіля 11.01.2025 проводилась відео-фотозйомка, а за результатами обшуку був складений відповідний протокол. тобто на теперішній час є протокгол обшуку транспортного засобу до якого долучений електронний носій з відеозаписом обшуку.
Зазначає, що протокол обшуку з електронним носієм з відео обшуку автомобіля, самі по собі з огляду на вимоги ст. 98, 99 КПК України є речовими доказами які можливо використовувати в доказуванні замість автомобіля, а тоу в арешті автомобіля, ключів від нього та технічного паспорта відпала потреба.
Також просить врахувати, що з моменту вилучення автомобіля до теперішнього часу сплинуло багато часу, а автомобіль зберігається в не належному стані, оскільки стоїть під відкритим небом вигораючи на сонці. Саме по собі довге стояння автомобіля, без його заведення та використання приводить його в несправність. Крім цього, автомобіль без згоди власниці, без ключів від автомобіля, невідомим чином був переміщений на стоянці з одного місця на інше. А також звертає увагу на факт неналежного зберігання вказаного автомобіля, оскільки пошкоджено опечатувальння двері багажнику.
Зазначає, що 04.08.2025 ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_9 прийнято рішення про зняття заборони в частині користування автомобілем “AUDI A6» номерний знак НОМЕР_1 та передачі авто ОСОБА_5 на відповідальне зберігання, але чомусь доля ключів та свідоцтва про реєстрацію під час постановлення ухвали від 04.08.2025 судом вирішена не була, хоча представник власниці майна просив зняти арешт з вказаних речей.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав. Акцентували увагу на ті обставини, що до сьогоднішнього дня підозра жодній особі не пред'явлена, в добровільному порядку слідчий відмовляється йти на зустріч і повертати вилучені речі, пройшло досить тривалий час, сам по собі автомобіль не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується в межах даного провадження.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що призначені експертизи ще не завершені. Щодо пошкодження жодної інформації надати не зміг.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України).
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканність права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 15.01.2025, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що накладення арешту зумовлено потребами досудового розслідування з метою збереження речових доказів, з метою повного та всебічного дослідження обставин кримінального провадження.
Крім того, слідчий суддя у вищевказаній ухвалі дійшов висновку про те, що вищезазначене майно має доказове значення у кримінальному провадженні та, що на даному етапі досудового розслідування була необхідність у забезпеченні збереження вказаного майна як речового доказу, оскільки незастосування арешту може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу, у слідчого судді відсутні докази, що будь-якій особі вручена підозра у вказаному кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як представник сторони обвинувачення в судовому засіданні не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні №12024111130002836 від 18.12.2024 даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне користування заявника вказаним належним майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна в частині, з передачею на відповідальне зберігання власнику.
Керуючись ст.ст. 176, 181, 194, 195, 331, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання захисника про скасування арешту задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 15.01.2025 на ключі від замка запалювання та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а саме: автомобіля марки “AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_1 .
Зобов'язати орган досудового розслідування повернути власнику ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відповідальне зберігання ключі від замка запалювання та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а саме: автомобіля марки “AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_1 .
В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 29.12.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_10