Справа № 161/26513/25
Провадження № 1-кп/161/1577/25
м. Луцьк 29 грудня 2025 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт, що надійшов з Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону 24.12.2025 у кримінальному провадженні за №62025140130000329 від 17 лютого 2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, гр.України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, учасника бойових дій, військовослужбовця, не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.08.2024 №262 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_4 призначено на посаду водія 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, а громадяни України проходять військову службу відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози
та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану
в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану
в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на всій території України
з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, дія якого продовжена на даний час.
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний додержуватися Конституції та законів України, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, знати та виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Статті 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Згідно п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок
і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Однак, солдат ОСОБА_4 в порушення зазначених норм законодавства, умисно, не маючи наміру назавжди ухилитися від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного командира (начальника), 14.12.2024 не пізніше 08 год. 00 хв. самовільно залишив розташування ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса зазначена в обвинувальному акті).
У період з 14.12.2024 по 05.09.2025 солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України і не звільнений з військової служби, без поважних причин був відсутній на службі та не виконував службові обов'язки, а службовий час проводив на власний розсуд.
05.09.2025 солдат ОСОБА_4 самостійно прибув до військової частини НОМЕР_1 та відповідно до наказу командира (по стройовій частині) № 182 прийняв справи та посаду водія 3 мінометного взводу мінометної батареї військової частини, припинивши вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, а саме: самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
29 грудня 2025 року в підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України, у зв'язку з тим, що він перебуває на військовій службі.
Згідно з письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_1 від 10.12.2025 командир військової частини надав згоду на проходження військової служби солдата ОСОБА_4 .
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні підтримав заявлене обвинуваченим клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив про добровільне повернення на військову службу та беззаперечно підтвердив свою згоду на звільнення, в зв'язку з цим, від кримінальної відповідальності.
Заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, дослідивши матеріали обвинувального акту, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 285 ч.1 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє і не оспорює формулювання правової кваліфікації дій за ч.5 ст.407 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції, а відтак діяння, яке поставлено у провину, мало місце, отримало правильну кримінально-правову оцінку. Обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.401 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Таким чином, визначені кримінальним законом (ч.5 ст.401 КК України) умови виконано та їх правдивість ні в кого зі сторін провадження не викликає сумнівів.
Керуючись ст. 401 ч. 5 КК України, ст. ст. 284 ч. 2 п. 1, 314 ч. 3 п. 2 КПК України, суд,
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України, а кримінальне провадження №62025140130000329 від 17 лютого 2025 року - закрити, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1