Справа № 931/783/25
Провадження № 3/931/426/25
29 грудня 2025 року селище Локачі
Суддя Локачинського районного суду Волинської області Масляна С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності №1 Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 478198 від 09.10.2025 року водій ОСОБА_1 09.10.2025 року о 13:12 в с. Привітне вул. Центральна, керував транспортним засобом марки ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук та неприродна блідість обличчя, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений.
26.12.2025 року від представника ОСОБА_1 - Овсієнка С.А. через "Електронний суд" надійшло клопотання, у якому зазначає наступне. Вказує, щофакт керування транспортним засобом 09.10.2025 року та зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечує, однак, факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння заперечує категорично. Вважає, що дії працівника поліції носять провокативний характер і мали намір фактично затримати особу для доставки в РТЦК під будь-яким приводом, а не встановити ознаки алкогольного чи наркотичного сп'яніння. У ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння, а тому підстав для такого огляду не було. Поліцейським не встановлено та не зафіксовано об'єктивних ознак наркотичного сп'яніння, визначених Інструкцією №1452/735. Ознаки, зазначені в протоколі (тремтіння рук, неприродна блідість обличчя), мають оціночний характер і не підтверджені відеозаписом, долученим до матеріалів справи. Крім того, водій погоджувався пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак, поліцейський відмовився його проводити, що ставить під сумнів обґрунтованість подальших дій. Зазначає, що протокол не містить опису конкретних дій, які б свідчили про ухилення водія від огляду, що є істотним порушенням процедури проведення огляду, встановленої законом. Таким чином, вважає, вимога пройти огляд не ґрунтувалась на законних підставах, а вина особи не доведена поза розумним сумнівом. На підставі вищезазначеного просить провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Поліцейський Чавус В.О., який склав протокол, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив. Будь - яких заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило.
Представник ОСОБА_1 - Овсієнко С.А. в судовому засіданні просив закрити провадження в справі з підстав, зазначених в надісланому ним клопотанні.
Заслухавши представника ОСОБА_1 - Овсієнка С.А., дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.
Згідно з п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, у даному випадку, за вказаною диспозицією доказуванню підлягають: факт керування особи транспортним засобом та факт відмови цієї особи, відповідно до встановленого порядку, від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції на місці зупинки або у закладі охорони здоров'я.
Порядок огляду на стан сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок), та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.
Згідно Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), а саме: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці;звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно із п.12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час розгляду справи були досліджені наступні докази, надані органом поліції на підтвердження вини ОСОБА_1 , а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 478198 від 09.10.2025 року; рапорт від 09.10.2025 року, направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.10.2025 року в КНП «Нововолинська центральна міська лікарня», згідно з яким ОСОБА_1 , маючи ознаки сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, 09.10.2025 року від огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився; рапорт від 09.10.2025 року; довідка від 13.10.2025 року, видана СПД №1 Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 , категорії "В", "С", 26.05.1999 року, ДАІ 0701; відеозаписи із службового автомобіля та нагрудного відеореєстратора патрульного поліцейського.
Однак, дослідивши вказані докази, суд приходить до висновку про те, що наданими доказами не підтверджено наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з таких підстав.
Згідно із ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є, серед іншого, запобігання правопорушенням, а не провокація громадян на їх вчинення.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, регулюється КУпАП (пункт 2.1. мотивувальної частини Рішення КСУ від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 КУпАП).
Згідно з вимогами п. 1, 2, 3, 4, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно ч. 2 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред'явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Частиною 5 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію» визначено додаткові повноваження поліції, зокрема повноваження на здійснення адміністративного затримання та доставлення доцентрів комплектування та органів призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210 - 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 36, 37 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг у разі затримання осіб відповідно до закону, під час аварій, інших надзвичайних ситуацій, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров'я людей. Поліція уповноважена затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також іншими законами України.
Підстави та порядок здійснення адміністративного затримання визначено ст. 260-261 КУпАП, зокрема в них визначено обов'язок складення протоколу адміністративного затримання.
Так, під час дослідження відеозапису із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції який, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним та незалежним від будь-якого суб'єктивного сприйняття, доказом по справі та значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що інспектор поліції підходить до транспортного засобу та повідомляє ОСОБА_1 про порушення ним ПДР (керування транспортним засобом в денну пору доби з увімкнутим дальнім світлом фар). Після чого, поліцейський без озвучення будь-яких наявних у нього ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння, запитує: чи вживали спиртні напої, озвучує йому вимогу про необхідність проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на проходження якого він погоджується, оскільки ствердно вказує про невживання ним будь-яких алкогольних напоїв та просить надати йому прилад "Драгер" і можливість продути біля належного йому автомобіля. Однак, така його відповідь залишається без будь-якої реакції поліцейського, який починає цікавитись наявністю у нього військово-облікових документів, і після встановлення, що ОСОБА_1 перебуває в розшуку в ТЦК, каже, що він зобов'язаний пересісти в службовий автомобіль поліцейських та проїхати в ТЦК, на що останній відповідає, що самостійно піде в ТЦК та оновить дані, після чого зачиняється у належному йому автомобілі, та не виходить з вказаного автомобіля. Працівник поліції у відповідь повідомляє ОСОБА_1 , що зобов'язаний доставити його у ТЦК, виконуючи вимоги Закону України "Про Національну поліцію" і якщо він не вийде з належного йому автомобіля, то буде оформляти затримання згідно ст. 260 - 261 КУпАП для доставки його в ТЦК. ОСОБА_1 відповідає, що з автомобіля не вийде. Але замість того, щоб складати протокол про адміністративне затримання та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне затримання для доставлення ОСОБА_2 до РТЦК на виконання озвучених поліцейським норм Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський, переконавшись, що ОСОБА_1 з автомобіля не вийде через надмірні побоювання бути доставленим до ТЦК запитує, чи ОСОБА_1 вживав наркотичні засоби, оскільки вбачає у нього наявність таких ознак наркотичного сп'яніння, як блідість та тремтіння пальців рук, пропонує проїхати до ЦРЛ у м. Нововолинськ для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки огляд на стан наркотичного сп'яніння може бути проведений лише в медичному закладі. Однак, ОСОБА_1 прогнозовано відмовляється виходити з автомобіля. Після чого поліцейський складає протокол щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст 130 КУпАП через відмову пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Оцінюючи такий перебіг події вчиненого, вважаю, у цьому конкретному випадку, вищеописані дії працівника поліції були спрямовані не на усунення та недопущення вчинення адміністративного правопорушення, як цього вимагають положення Закону України «Про Національну поліцію», а, навпаки, на створення умов, які сприяли вчиненню останнім даного адміністративного правопорушення та складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, що свідчить про наявність провокації з боку працівників поліції стосовно вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд жодним чином не виправдовує поведінку водія ОСОБА_1 , дані якого РТЦК та СП було передано до Національної поліції через порушення правил військового обліку і який ухилявся від доставки до вказаного органу в супроводі працівників поліції. Суд констатує, що в даному випадку дії працівників поліції не були направлені на усунення можливого порушення порядку військового обліку та мобілізації, затримання та доставки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як того вимагає законодавство, а були направлені на складення протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, під впливом небажання водія бути доставленим до РТЦК та СП, його спонукання до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, з метою уникнення затримання та доставки до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 05 лютого 2008 року у справі Раманаускас проти Литви зазначив, що підбурювання з боку міліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним переслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений, для того, щоб можна було встановити факт злочину, тобто отримати докази і розпочати кримінальне переслідування.
При цьому, навіть суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації.
Зважаючи на те, що з боку працівників поліції, які, у тому числі, діяли усупереч вищенаведеним положенням спеціального закону, який визначає їх першочергові завдання, положенням КУпАП, мала місце провокація у вигляді спонукання особи до вчинення адміністративного правопорушення, доходжу висновку про недопустимість усіх зібраних у матеріалах даної адміністративної справи доказів, та закриття провадження по даній справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Встановлені при розгляді даної справи явні та очевидні порушення посадовими особами органів Національної поліції при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не можуть бути залишені судом поза увагою, оскільки такі факти підривають авторитет органів державної влади, створюють у громадян хибне враження щодо завдань діяльності працівників поліції, які, відповідно до Закону, перш за все направлені на запобігання правопорушенням, а не спонукання громадян на їх вчинення.
Тому з метою недопущення в майбутньому зазначених порушень та недоліків при складанні протоколів про адміністративне правопорушення суддя вважає за необхідне повідомити начальника СПД № 1 Володимирського РВП ГУНП у Волинській області та начальника ГУНП у Волинській області про зазначені порушення і недоліки для відповідного реагування.
На підставі викладеного, керуючись статтями 247 п.1, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Про причини та умови, що призвели до закриття провадження у справі, повідомити начальника Сектору поліцейської діяльності №1 Володимирського районного віділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області.
Про вжиті заходи повідомити протягом місяця Локачинський районний суд Волинської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна