Справа № 204/13212/25
Провадження №2-с/204/74/25
іменем України
29 грудня 2025 року м. Дніпро
Суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Книш А.В., розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -
26 грудня 2025 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу № 204/13212/25. Заяву обґрунтовує тим, що він не власник квартири, а власник не надав йому своєї згоди на оплату житлово-комунальних послуг.
Розглянувши заяву про скасування судового наказу, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування судового наказу, виходячи з наступного.
16 грудня 2025 року Чечелівським районним судом міста Дніпра видано судовий наказ по справі № 204/13212/25 (номер провадження 2-н/204/985/25), яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ: 38199687, заборгованість за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.01.2023 по 31.10.2025 у розмірі 8526 (вісім тисяч п'ятсот двадцять шість) гривень 08 копійок та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 242,24 грн.
Згідно ч. 3 ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Підстави для повернення заяви про скасування судового наказу відсутні.
Враховуючи, що боржник посилається на обставини, що свідчать про необґрунтованість вимог стягувача, а докази, на які боржник посилається, мають суттєве значення для правильного вирішення справи, заява підлягає задоволенню, а виданий судовий наказ скасуванню.
Вирішуючи вимоги про стягнення з Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради суми сплаченого судового збору за подання заяви про скасування судового наказу судом враховується наступне.
При подачі заяви про скасування судового наказу, боржник у відповідності до пункту 1 частини 5 статті 170 ЦПК України зобов'язаний додати до заяви документ, що підтверджує сплату ним судового збору.
Частиною 2 статті 164 ЦПК України регулюється, що в разі скасування судового наказу, внесена сума судового збору стягувачу не повертається, так як при пред'явленні стягувачем позову, ця сума зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Одночасно питання з повернення боржнику судового збору, внесеного ним за подачу заяви про скасування судового наказу, у випадку пред'явлення чи не пред'явлення стягувачем відповідного позову, цією нормою процесуального права окремо не вирішено.
Відтак, вимоги, що пов'язуються з розподілом судових витрат, понесених боржником у випадку задоволення його заяви про скасування судового наказу, вирішується у відповідності до статей 133, 141 ЦПК України. Зазначені норми процесуального права мають загальний характер, і тому підлягають застосуванню в порядку цивільного судочинства, яке здійснюється за правилами передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного, позовного (загального або спрощеного), та окремого провадження (частина 2 статті 19 ЦПК України), у випадку відсутності особливостей розподілу витрат, що визначаються окремо у цих провадженнях, та у разі прийняття остаточного рішення у справі.
За змістом частини 1 статті 141 ЦПК України вбачається, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до положень статті 42 ЦПК України та частини 9 статті 10 ЦПК України, сторонами, які понесли судові витрати, у справах наказного провадження є боржник та заявник.
При цьому витрати, які поніс заявник за подачу заяви про видачу судового наказу врегульовано спеціальною нормою процесуального права, а витрати, які поніс боржник при подачі заяви про скасування судового наказу, спеціальними нормами не врегульовано, а отже до цих витрат, можуть бути застосовані загальні норми процесуального права, якою є стаття 141 ЦПК України.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 за подання заяви про скасування судового наказу сплачено судовий збір, ставка якого відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151,40 (3028*0,05) грн, враховуючи, що судовий наказ підлягає скасуванню, суму сплаченого судового збору необхідно стягнути з Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 171 ЦПК України, суд, -
Судовий наказ Чечелівського районного суду міста Дніпра від 16 грудня 2025 року у справі №204/13212/25 (номер провадження 2-н/204/985/25) за заявою Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком - скасувати.
Роз'яснити сторонам, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Стягнути з Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 151 (сто п'ятдесят одна) гривня 40 (сорок) копійок.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя