Справа № 204/9228/25
Провадження № 3/204/2246/25
06 жовтня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Василенко В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 426968 від 18.08.2025, 18.08.2025 о 16 год. 01 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Заповідна, 123, було зупинено транспортний засіб Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_1 , згідно ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» під керуванням водія ОСОБА_1 , який не мав права керувати транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст.126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справ, причини неявки суду не повідомив. На підставі ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, приходжу до наступних висновків.
Положеннями ст.245 КУпАП визначено, що серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідченні водія відповідної категорії.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №426969 від 18.08.2025; рапорт інспектора поліції від 18.08.2025; постанова серії ЕНА №5399641 від 05.08.2025, відповідно до якої на ОСОБА_1 було накладено стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Однак, крім самого протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту інспектора поліції матеріали справи не мають жодного доказу керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відеозаписи з бодікамер працівників поліції до матеріалів долучені не були, свідки по справі не залучалися. Самі по собі протокол про адміністративне правопорушення та рапорт інспектора поліції не можуть прийняті судом, як доказ керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Таким чином, у даному конкретному випадку відсутнє підтвердження руху транспортного, як і відсутнє перебування за кермом (керування) саме ОСОБА_1 , що виключає в його діях склад адміністративного правопорушення.
Крім того, до вказаного протоколу не було додано довідку про те, що ОСОБА_1 отримував або не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Таким чином приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є недоведеною.
При цьому, слід зазначити, що обвинувачення особи у вчиненні нею адміністративного правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях, і таку особу може бути притягнуто до встановленої законом відповідальності лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Частиною 3 статті 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Європейський суд з прав людини в рішеннях по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказував на те, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а викладені в протоколі обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП України, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя В.А. Василенко