Справа № 243/4706/24
Провадження № 1-кп/204/1110/25
26 грудня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши кримінальні провадження №22025050000000889, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2025, №22023050000004439, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2023, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2, ч.ч.1,3 ст. 436-2 КК України,
У провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра перебуває вищевказане кримінальне провадження.
26.12.2025 через канцелярію суду надійшла заява Народного депутата України ОСОБА_4 про проведення судового засідання, призначеного на 26.12.2025, за її участі, як вільного слухача, в режимі відеоконференції зі службового технічного засобу її помічника ОСОБА_5 . На обґрунтування заяви вказала, що оскільки ураховуючи дію воєнного стану та виконання державних обов'язків у Верховній Раді її фізична присутність у залі суду є ускладненою. Відмова у відеоконференції за наявності технічної можливості фактично обмежує доступ до відкритого судового засідання. ОСОБА_6 має технічну можливість підключитися до засідання через підсистему відеоконференцзв'язку за допомогою власного КЕП, що гарантує надійну ідентифікацію особи. Також у своїй заяві Народний депутат України ОСОБА_4 просила суд звернути увагу на сталу судову практику інших судів, які розглядають клопотання і справи пов'язані з обвинуваченням ОСОБА_3 , а саме в інших судових процесах по цій же справі суди неодноразово задовольняли її аналогічні заяви. Окрім того, у заяві, як на підставу для її задоволення міститься посилалася на ч. 3 ст. 17 ЗУ «Про статус народного депутата України», відповідно до якої народний депутат має право бути присутнім на засіданнях державних органів незалежно від відомчого підпорядкування. Це право є гарантією здійснення депутатських повноважень та парламентського контролю за дотриманням прав людини.
Розглянувши подану заяву, суд доходить таких висновків.
Розгляд та вирішення клопотання, яке носить організаційний характер судового процесу, головуючим суддею одноособово не можна вважати істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке може перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення по суті кримінального провадження (постанова Верховного Суду від 06.12.2021, справа № 756/4855/17).
Згідно з ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Відповідно до ч. 2 ст. 336 КПК України, суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.
Аналіз наведених норм свідчить, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції (дистанційне судове провадження), за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.
Статтею 3 КПК України визначено основні терміни Кодексу.
Так, відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України учасники кримінального провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник;
Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 3 КПК України учасники судового провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, представник персоналу органу пробації, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судове провадження.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження судом не встановлено, що Народний депутат України ОСОБА_4 є учасником кримінального провадження або учасником судового провадження в розумінні пунктів 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України.
Таким чином, оскільки станом на день звернення до суду з заявою Народний депутат України ОСОБА_4 не є учасником кримінального провадження або учасником судового провадження, ураховуючи, що нормами КПК України не передбачено проведення відеоконференції за участю інших осіб, суд уважає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви Народного депутата України ОСОБА_4 про проведення судового засідання за її участю в режимі відеоконференції.
На даний час розглядкримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2, ч.ч.1,3 ст. 436-2 КК України, здійснюється у відкритому судовому засіданні. Отже, ураховуючи загальні засади кримінального провадження, зокрема гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами, ураховуючи положення ч. 3 ст. 17 ЗУ «Про статус народного депутата України», Народний депутат України ОСОБА_4 не обмежена у праві бути присутньою в залі судового засідання в приміщенні суду в якості вільного слухача, що відповідно і є однією з форм реалізації принципу гласності у кримінальному судочинстві.
Натомість, слід вказати, що статус народного депутата України, ураховуючи принципи закріплені діючим КПК України, зокрема ст. 10 КПК України, відповідно до якої не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками, не виділяє народного депутата серед інших учасників, не визначає його окремого статуту та сам по собі не перетворює його на окремий, позапроцесуальний суб'єкт, він все одно підпорядковується нормам КПК, хоча й із застереженнями, передбаченими главою 37 Розділу VI КПК України.
Щодо посилань заявниці на сталу судову практику в аналогічних справах за обвинуваченням ОСОБА_3 слід зазначити, що відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя при здійсненні правосуддя є незалежним і керується лише законом.
Судові рішення судів першої чи апеляційної інстанції не є джерелом права та не мають обов'язкової сили для інших суддів, у тому числі суддів того самого суду. Законодавство України не передбачає обов'язку суду враховувати правові позиції викладені в рішеннях його колег. Обов'язковими для врахування судами є лише висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відтак практика судів першої інстанції з аналогічного питання не є такою, яка обов'язкова для застосування судом при розгляді цієї справи.
Таким чином. ураховуючи викладене вище, суд уважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви Народного депутата України ОСОБА_4 про проведення судового засідання у кримінальному провадженні за її участю в режимі відеоконференції.
Керуючись ст. 336, 369-372 КПК України, суд
У задоволенні заяви Народного депутата України ОСОБА_4 про проведення судового засідання у кримінальному провадженні, призначеного на 26.12.2025 у режимі відеоконференції - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 30 грудня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1