справа № 208/1873/25
провадження № 2/208/2325/25
(заочне)
22 грудня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Кам'янського Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Кузнєцової А. С.,
за участю секретаря судового засідання: Лещинського В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Забродний Євген Олександрович, до Донецької міської ради про визнання права власності, -
На розгляд суду пред'явлено вказану позовну заяву, в якій ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
На обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 19.07.2002 № 11283, посвідченого державним нотаріусом Четвертої донецької державної нотаріальної контори Жерносековою О.П., вона набула право на цю квартиру. На зворотній стороні свідоцтва про право на спадщину за заповітом міститься реєстраційний надпис, про те, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована Бюро технічної інвентаризації м. Донецька на праві приватної власності на її ім'я. Про здійснення державної реєстрації права власності 02.08.2002 року внесено запис в реєстрову книгу за реєстраційним номером 77. Спадкодавцем майна була ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 24.05.2024 року позивач звернулась із заявою про державну реєстрацію речових прав на належне їй нерухоме майно до державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, на території якої вона зараз проживає, як тамчасово переміщена особа. За результатами розгляду вищезазначеної заяви 10.07.2024 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 74052790. Вказане рішення вмотивоване неотриманням державним реєстратором відомостей щодо зареєстрованого права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відмова мотивована тим, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, реєстратор обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації. У разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані.
Неможливість отримання відповіді державним реєстратором обумовлене тимчасовою окупацією території Донецької області, а отже і отримати інформацію про зареєстроване право власності на нерухоме майно не є можливим.
У зв'язку з неотриманням державним реєстратором відомостей з реєстрів, автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року стосовно об'єкта нерухомого майна позивача, вона не може здійснити державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав.
В зв'язку з неможливістю в інший спосіб здійнити реєстрацію майна, позивачка обрала єдиний засіб захисту своїх прав, - зврненя до суду про визнання цих прав.
Позивач ОСОБА_1 , про дату, час проведення судового засідання повідомлена належним чином відповідно до ст.ст.128,130 ЦПК України, представником позивача - адвокатом Заброднім Є.О., в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, надано заяву про розгляд справи у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримано, не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.
Представник відповідача про дату, час проведення судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст.ст.128,130 ЦПК України, до судового засідання не з'явився, відзив на позовну заяву в порядку ст. 191 ЦПК України, не подавав.
Суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданої заяви про розгляд справи за відсутності сторони, що, в свою чергу, не порушує прав та обов'язків учасників судової справи.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
З матеріалів справи встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.
Позивач: ОСОБА_1 ; адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 (підтверджено копією паспорта, довідкою - а.с.9-12)
Позивачка набула у приватну власність квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджеється свідоцтвом про право власності на спадщину за заповітом від 19.07.2002 року № 11283, посвідченого державним нотаріусом Четвертої донецької державної нотаріальної контори Жерносековою О.П. (а.с.13)
Це право власності зареєстроване у Бюро технічної інвентаризації м. Донецька 02.08.2002 р. і внесено запис в реєстрову книгу за реєстраційним номером 77 (а.с.14).
Згідно копії технічного паспорта, ОСОБА_1 належить однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 30,1 кв.м., житловою площею 15,4 кв.м. (а.с. 19-23).
Після окупації міста Донецька російською федерацією позивачка виїхала у місто Львів і отримала статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 28.04.2021 року (а.с. 12).
24.05.2024 позивачка звернулась із заявою про державну реєстрацію речових прав на належне їй нерухоме майно у вигляді вказаної вкартири до державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, на території якої вона зараз проживає як внутрішньо переміщена особа (а.с.15).
За результатами розгляду вищезазначеної заяви 10.07.2024 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 74052790. Вказане рішення вмотивоване неотриманням державним реєстратором відомостей щодо зареєстрованого права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.16).
Відмова мотивована тим, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, реєстратор обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації. У разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані
Неможливість отримання відповіді державним реєстратором обумовлене тимчасовою окупацією території Донецької області, а отже і отримати інформацію про зареєстроване право власності на нерухоме майно не є можливим.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах,що незаборонені законом,зокрема і з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Позивачка є власницею зазначеної квартири, набувши право власності на неї на законних підставах. Її право власності на квартиру підтверджується документами, копії яких вона додає до позовної заяви.
Згідно ч. 1, 3, 4 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору,не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Усі ці вимоги закону позивачкою виконані.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 цього Кодексу, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Позивачем у такому позові може бути суб'єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.
У вищевказаній справі Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що правило за аналогією закону (а саме, статті 392 ЦК України) має застосовуватися не тільки у випадках, коли власник втратив документ, який засвідчує його право власності, а й у випадках, коли наявні в нього документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно, але лише за умови, що право на майно не зареєстроване за іншою особою.
У справі за позовом ОСОБА_1 не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність реєстрації права власності на спірне майно за будь-якою іншою особою.
Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові за № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» констатує факт того, що відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність в задоволенні вимог позивача про визнання права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Вимог про відшкодування судових витрат не заявлено.
На підставі ст. ст. 316 317, 321, 328, 334, 392 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позовну ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Забродний Євген Олександрович, до Донецької міської ради про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського апеляційного суду.
Дата складення повного судового рішення - 22.12.2025 року.
Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 ; адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Представник позивача: Забродний Євген Олександрович;. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: Донецька міська рада; адреса вул. Транспортна, буд. 2, м. Краматорськ, Донецька обл., код ЄДРПОУ 26502957.
Суддя А.С. Кузнєцова