Справа № 201/15449/25
Провадження № 1-кс/201/5157/2025
08 грудня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1
з секретарем - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора Маріупольської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про обрання на підставі частини шостої статті 193 КПК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецька, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000001010 від 27.10.2025, -
Клопотання прокурора, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , яка перебуває на тимчасово окупованій території України, подано до Соборного районного суду міста Дніпра, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування - слідчий відділ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (наказ Т.в.о голови СБ України № 197 від 20.07.2022 «Про визначення місця тимчасової дислокації слідчих підрозділів ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях»). В обґрунтуванні скерованого клопотання зазначено, що у кримінальному провадженні № 22025050000001010 від 27.10.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, встановлено, що станом на 07.03.2022 ОСОБА_6 , будучи громадянкою України, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Донецька, зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - Російської Федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «Донецької Народної Республіки», умисно та добровільно зайняла так звану посаду - «заместителя начальника отдела информационно-аналитического отдела «Скорпион» УБОП МВД ДНР» (мовою оригіналу), тобто в незаконному правоохоронному органі створеному на тимчасово окупованій території. Займаючи вищевказану посаду та продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на вчинення державної зради в умовах воєнного стану, що полягало у переході на бік ворога, ОСОБА_6 з 28.03.2022 приймала участь у складі «оперативно-боевого тактического формирования» (ОБТФ) у «спеціальній військовій операції РФ» проти України, за що була нагороджена 28.04.2022 УБОЗ МВС ДНР медаллю «За освобождение Мариуполя» (мовою оригіналу).
Так, прокурор просив здійснювати розгляд поданого клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України враховуючи достатність підстав вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, а також те, що їй було повідомлено про підозру у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом опублікування письмового повідомлення про підозру в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. При цьому сторона обвинувачення посилалась на те, що метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної є запобігання спробам вчинити останньою дій, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких вона підозрюється.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та наполягав на обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України за її відсутності, враховуючи, що остання перебуває на тимчасово окупованій території України і їй було повідомлено про підозру у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом опублікування письмового повідомлення про підозру в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а отже є достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Захисник під час судового розгляду заперечував щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 .
Вислухавши думки сторін судового процесу, а також дослідивши зазначене клопотання і долучені до нього матеріали кримінального провадження, суд доходить наступних висновків з таких підстав.
Частиною 6 статті 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваної, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрювана, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваної, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або її зміну на більш м'яка запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З огляду на доведення прокурором наявності достатніх підстав вважати, що підозрювана ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя вважає за можливе здійснення розгляду поданого клопотання за відсутності підозрюваної на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України.
При цьому слід вважати, що ОСОБА_6 набула статусу підозрюваної відповідно до ст. 42 КПК України та в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу як особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак її не вручено їй внаслідок перебування на тимчасово окупованій території України, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом опублікування письмового повідомлення про підозру в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У такий спосіб та відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 135 КПК України вказана особа з моменту опублікування письмового повідомлення про підозру у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора вважається такою, яка належним чином повідомлена про підозру.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих їй злочинів, слідчий суддя виходить з того, що факти, які підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок (рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1994 по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», від 14.03.1984 по справі «Феррарі-Браво проти Італії», від 30.08.1998 по справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства»). Тобто стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території за ознаками злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а також у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, що полягало у переході на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненого в умовах воєнного стану, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 України. Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваної, виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що підозра органу досудового розслідування про вчинення ОСОБА_6 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України не є очевидно необґрунтованою чи явно недопустимою з огляду на сукупність зібраних на даному етапі розслідування матеріалів кримінального провадження, а саме доказів у вигляді: протоколів допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підтвердили факт добровільного зайняття ОСОБА_6 посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також її переході на бік ворога в період збройного конфлікту; протоколу огляду комп'ютерних даних від 10 березня 2025 року, якими зафіксовано інформацію, розміщену в мережі Інтернет, щодо призначення та діяльності ОСОБА_6 на так званій посаді «заместителя начальника отдела информационно-аналитического отдела «Скорпион» УБОП МВД ДНР» (мовою оригіналу), а також щодо її переходу на бік ворога в період збройного конфлікту; протоколу огляду від 05 жовтня 2025 року, яким було оглянуто додаток до протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 10 квітня 2015 року; висновку судової портретної експертизи № 3154-34-25 від 23 вересня 2025 року, відповідно до якого на фото/відеозаписах, наданих на дослідження, та на фотозображенні документа, що посвідчує особу на ім'я ОСОБА_6 - зображена одна й та сама особа, чим в сукупності підтверджується причетність останньої до інкримінованого злочину та її перебування на тимчасово окупованій території Донецької області. Отже вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України, яку визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(II)/2024 від 19.06.2024, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Отже, враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України під час дії воєнного стану (Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ) про введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в останнє строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 793/2025 (затверджений Законом України від 21 жовтня 2025 року № 4643-IX)), то за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, до останньої може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Так, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що злочинні дії, кваліфіковані за ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, у вчиненні яких підозрюється остання, належать до категорії особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, максимальна межа санкції одного із яких передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, у зв'язку із чим зазначена обставина вже сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду та є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування (рішення ЄСПЛ від 26.07.2001 по справі «Ілійков проти Болгарії»), а отже для запобігання спробам здійснити такі дії слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної.
Також слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких вона підозрюється. Зокрема обґрунтоване існування таких ризиків підтверджується, по-перше, встановленими фактичними обставинами та вагомістю наявних доказів про вчинення в умовах воєнного стану підозрюваною ОСОБА_6 особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (із змінами), по-друге, внаслідок перебування останньої на тимчасово окуповані території України, у зв'язку з чим оголошено її розшук, що під час дії воєнного стану значно ускладнює її відшукання та відповідно перешкоджає досягненню дієвості кримінального провадження, а отже ОСОБА_6 зможе безкарно продовжувати свої злочинні дії проти основ національної безпеки України. Тобто криміногенні фактори і умови вчинення цих злочинів дають підстави вважати, що підозрювана задля уникнення кримінальної відповідальності може намагатись недобросовісно виконувати процесуальні обов'язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
Роблячи висновок про наявність таких ризиків, суд звертає увагу, що ризики не є фактом, а лише ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено у судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрювана може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність обґрунтовано існує, а тому без застосування відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, не перебуваючи під вартою, ОСОБА_6 зможе вжити заходів для перешкоджання досягнення дієвості цього провадження.
Отже наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності таких ризиків, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваної ОСОБА_6 , міцність її соціальних зв'язків, наявність у неї постійного місця проживання, репутацію підозрюваної, її майновий стан та відсутність судимостей у неї. Вказані обставини є актуальним, проте не вирішальним при застосуванні запобіжного заходу, оскільки цим не спростовується існування встановлених вище ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України з метою недотримання покладених на неї процесуальних обов'язків.
Водночас згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , яка перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави не визначається.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії цієї ухвали не зазначається.
Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання якої і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слід розглянути за її участі питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 135, 176-178, 183-197, 372, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Обрати стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.
Повний текст ухвали буде проголошено учасникам судового провадження о 17 годині 30 хвилин 08 грудня 2025 року.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1