Справа № 210/410/25
Провадження № 2-п/210/46/25
іменем України
19 грудня 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого-судді Сільченко В.Є.
секретаря судового засідання Козіної В.А.
за участю:
представника заявника Амельчишина О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника ОСОБА_1 адвоката Амельчишина Олега Валерійовича про перегляд заочного рішення,-
В провадження судді надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Амельчишина Олега Валерійовича про перегляд заочного рішення.
Заява мотивована тим, що в лютому 2025 року ОСОБА_1 отримала повідомлення від банку про блокування її розрахункових рахунків на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округ Дніпропетровської області Куземченко А.С.
На початку березня 2025 відповідачка отримала копію постанови вказаного приватного виконавця від 28.01.2025 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 розпочатого на підставі виконавчого документа №210/4938/24 виданого 04.12.2024 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу.
Позовна заява була подана через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Позивач начебто направив відповідачу копію позову з додатками через «Поштову службу «Е-пост» згідно квитанції №1435562 від 21.01.2025 з відміткою «У разі невручення: знищити». Тобто докази того, що вказана поштова служба взагалі здійснювала доставку позову з додатками відповідачці в справі відсутні.
Проте, відповідачка вказане поштове відправлення не отримувала. В свою чергу позивач не надав суду відомості про те чи отримала відповідач направлене їй поштове відправлення з позовною заявою, а суд не впевнився у тому, що відповідачка отримала позовну заяву з додатками та ухвалу суду від 29.01.2025 про відкриття провадження у справі, яка була направлена відповідачці в січні 2025 року згідно супровідного листа №3049/2/210/576/25.
В справі відсутні відомості про отримання відповідачкою ухвали про відкриття провадження у справі. Натомість відповідно в справі наявне поштове відправлення, яке повернулося до суду з відміткою про його повернення в зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Копія судового рішення в електронному вигляді представником відповідача була отримана лише 11.09.2025 засобами електронного зв'язку.
При вирішенні справи судом не застосовані висновки Верховного Суду викладені в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 17 грудня 2019 року розглянув справу №296/3851/16-ц та встановив, що розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є підставою для скасування судового рішення.
В зв'язку з викладеними обставинами відповідачу не було відомо про відкриття провадження у справі та про судовий розгляд справи, а тому вона була позбавлена можливості подати до суду відзив на позов та прийняти участь в судовому розгляді справи.
Суд неправильно застосував норми матеріального права та не правильно оцінив наявні в справі докази, а також не врахував правові висновки Верховного Суду в аналогічних справах.
Так, суд прийшов до помилкового висновку про те, що 23.08.2023 між ТОВ «Факторингова компанія «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 начебто був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1260-0644 у вигляді кредитної лінії, начебто підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А7327, за якими відповідач начебто отримала 23.08.2023 року кредитні кошти у розмірі 3300,00 грн. зі строком кредитування 300 днів, за допомогою системи LiqPay на платіжну картку № НОМЕР_1 , на яку начебто були перераховано кошти в сумі 3300,00 гривень, що на помилкову думку суду начебто підтверджується відповідною копією довідки про перерахування коштів (а.с. 33 зворот). До такого висновку суд прийшов, оскільки номер платіжної картки, на яку перераховано кредитні кошти, співпадає з номером картки, начебто вказаним відповідачем в підписаному ним Кредитному договорі №1260-0644 від 23.08.2023 року, а тому відповаідачка начебто була зобов'язана повернути їх в установлений строк відповідно до умов угоди та сплатити проценти.
При цьому суд не надавав жодної оцінки та не враховував, згідно мотивувальної частини заочного рішення інші, надані позивачем разом з позовною заявою, докази, та не послався на них на обґрунтування свого висновку про необхідність задоволення позову
Вказаний судоа у заочному рішенні договір на помилкову думку суду начебто підписаний електронним підписом позичальника. Проте в наявному у справі договорі підпис ОСОБА_1 відсутній.
Також є помилковим твердженням і те, що саме ОСОБА_2 був підписаний вище вказаний договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А7327.
Також відсутні докази того, що вище вказані документи на момент начебто укладення договору, мали той самий зміст як ті, що надані позивачем до суду разом з позовом.
Відсутні докази того що відповідач ознайомився саме з цими, а не з іншими документами та підписав саме їх.
Проте вище перелічені документи, котрі начебто є невід'ємною частиною кредитного договору не містять підпису відповідача, тому вони не можуть розцінюватися як складова частина кредитного договору, умови якого погоджені сторонами.
Таким чином, матеріали справи не містять підтверджень про те, що саме ці документи, договір, додатки до договору, та інші додані позивачем документи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними.
Матеріали справи не містять доказів того, що саме відповідач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме ним цього одноразового ідентифікатора, а також у справі відсутні докази реєстрації саме позивача у інформаційно-телекомунікаційній системі відповідачів, відсутні докази отримання саме позивачем коштів згідно з кредитним договором, тому наявні достатні правові підстави для відмови в задоволенні позову лише з цих обставин.
Проте в наявному у справі договорі відсутній електронний підпис від імені кредиторам, а електронна печатка, про яку зазначено в договорі не е електронним підписом. Крім того подані позивачем копії електронних доказів не відповідають вимогам ст. 100 ЦПК України.
Також у справі відсутні докази наявності у сторін договору зразків особистих підписів та письмової згоди на підписання відповідачем договору за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора.
Матеріали справи не містять доказів того, що саме відповідач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме ОСОБА_1 цього одноразового ідентифікатора, а також у справі відсутні докази реєстрації саме відповідача у інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, відсутні докази отримання саме відповідачем коштів згідно з кредитним договором, тому наявні достатні праві підстави для відмови в задоволенні позову.
Тому, представник заявника просить суд скасувати вказане заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, за результатами якого постановити рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
23.10.2025 року до суду надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення представника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Кожушко В.О..
Заперечення мотивовані тим, що відповідач попередньо ознайомився з Договором та Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1260-0644 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України, які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови.
На виконання та у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор A7327, для підписання кредитного договору № 1260-0644 від 23.08.2023 року.
Таким чином, як зазначено вище, один з дозволених Законом підписів було використано при укладенні кредитного договору № 1260-0644 від 23.08.2023 р. між Позивачем та Відповідачем.
Після підписання Кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система Кредитора, в автоматичному режимі направила екземпляр Кредитного договору, Правила та інші супутні документи на e-mail вказаний Клієнтом при реєстрації, а саме: ostrovskayakatya@icloud.com (також вони доступні 24/7 в особистому кабінеті Клієнта).
Зазначає, що на підтвердження укладання кредитного договору № 1260-0644 від 23.08.2023 року Відповідачем з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було надано до суду електронний доказ (роздруківка тексту кредитного договору), підписаний одноразовим ідентифікатором «A7327».
У розділі 12 «Реквізити Сторін» кредитного договору № 1260-0644 від 23.08.2023 року зазначено, що договір засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу.
На підтвердження вищезазначеного, надає протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. Відповідно до зазначеного протоколу вбачається, що вищевказаний договір підписаний електронною печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», також зазначено час та дату підпису, а саме 14:12:52 23.08.2023 (надається в додатках).
Звертає увагу суду, що час та дата підпису договору у протоколі співпадає з часом та датою зазначеної у договорі.
У зв'язку з вищенаведеним, Відповідач підписав кредитний договір № 1260-0644 від 23.08.2023 року відповідно до розділу 12 Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором A7327, а Позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу.
На підтвердження вищезазначеного надає селфі з паспортом Відповідача, які були надані Відповідачем при додаткової верифікації при оформленні кредитного договору (надається в додатках).
Отже, з вищевикладеного вбачається, що Кредитний договір № 1260-0644 від 23.08.2023 року укладений у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію».
Представник позивача просив заяву про перегляд заочного рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 21 лютого 2025 року по справі № 210/410/25 залишити без задоволення; заочне рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 21 лютого 2025 року по справі № 210/410/25 залишити без змін.
В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Амельчишин О.В. підтримав заяву та просив її задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши заяву з додатками, матеріали цивільної справи, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.02.2025 року позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені.
Згідно зі ч. 1ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та(або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Використання законодавцем в конструкції коментованої ст. 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна стверджувати про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Згідно роз'яснень, викладених в абз. 5 п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту вказаної вище статті та роз'яснень Пленуму ВСУ вбачається, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин одночасно: відповідач не з'явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Разом з цим, з матеріалів цивільної справи вбачається, що судом на адресу АДРЕСА_1 відповідачу ОСОБА_1 була направлена копія ухвали про відкриття провадження у справі.
Адреса місця реєстрації відповідачки ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , на яку відправлялась поштова кореспонденція була встановлена судом перед відкриттям провадження у справі 28.01.2025 року за відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади (а.с. 50).
Більш того, звертаючись до суду з заявою про перегляд заочного рішення, відповідач зазначає цю ж адресу.
Також суд вважає, що в заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті та є обґрунтуванням апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутні підстави для скасування заочного рішення суду, а тому заяву про перегляд заочного рішення необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 284-288 ЦПК України, суд -
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Амельчишина Олега Валерійовича про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала суду складено та підписано 19 грудня 2025 року.
Суддя: В. Є. Сільченко