Справа № 932/3814/24
Провадження № 2/932/5326/25
03 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Куцевол В.В., ознайомившись із зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ковальової Євгенії Євгеніївни, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання заповіту недійсним, -
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ковальова Євгенії Євгеніївни про визнання незаконною постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, визнання права власності на квартиру.
29.10.2025 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ковальової Євгенії Євгеніївни, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання заповіту недійсним.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Порядок пред'явлення до суду зустрічного позову у цивільній справі визначено нормами статей 193, 194 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду із первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження із первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 01.07.2024 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ковальова Євгенії Євгеніївни про визнання незаконною постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, визнання права власності на квартиру.
Ухвалою суду від 04.06.2025 року ОСОБА_1 залучено як співвідповідача у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ковальова Євгенії Євгеніївни про визнання незаконною постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, визнання права власності на квартиру.
Відповідно до наявного у справі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 08.08.2025 року ОСОБА_1 отримала копію ухвали суду від 04.06.2025 року. 27.08.2025 року ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами цивільної справи. 22.09.2025 року з матеріалами цивільної справи ознайомився представник ОСОБА_1 - адвокат Сорока Т.В.
Зустрічна позовна заява, яка надійшла до суду 29.10.2025 року не містить клопотань щодо поновлення чи продовження строку на її подання та обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Дійсно, оскільки ОСОБА_2 пред'явлено позовні вимоги про визнання незаконною постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, визнання права власності на квартиру, задоволення зустрічних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання заповіту недійсним, може повністю виключити задоволення вимог ОСОБА_2 про визнання права власності.
Однак, ОСОБА_1 строк на подання зустрічної позовної заяви пропущений, оскільки остання мала подати зустрічну позовну заяву у строк, що встановлений судом для подання відзиву, чого не зробила. Обізнаність відповідача про зміст позовних вимог та підстави позову підтверджується рекомендованим повідомленням про отримання копії ухвали від 04.06.2025 року, заявою про ознайомлення з матеріалами справи від 27.08.2025 року та заявою про ознайомлення з матеріалами справи від 22.09.2025 року .
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до вимог ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
За правилами ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Оскільки строк на подання зустрічної позовної заяви встановлений судом в ухвалі про залучення співвідповідача, до моменту його спливу відповідач мав звернутись до суду з клопотанням про продовження такого строку. Поновити процесуальний строк за клопотанням учасника справи суд може тільки у випадку, якщо він встановлений законом.
За викладених обставин, внаслідок пропуску строку на вчинення відповідної процесуальної дії, зустрічна позовна заява прийняттю до спільного розгляду з первісним позовом не підлягає та має бути повернута заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 126, 127, 175, 177, 193, 194, 258, 260, 353 ЦПК України,-
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ковальової Євгенії Євгеніївни, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання заповіту недійсним - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом 15 днів з дня її складення.
Суддя В.В. Куцевол