Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/893/25
Єдиний унікальний №733/2568/25
31 грудня 2025 року м. Ічня
Суддя Ічнянського районного суду Чернігівської області Овчарик В.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
установив:
У грудні 2025 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Частиною 1 статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 9 ст. 28 ЦПК визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Згідно відповіді № 2193025 від 30.12.2025 року, отриманої суддею з Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України, за вказаними параметрами місце реєстрації ОСОБА_1 не знайдено.
Так, у позовній заяві місцем проживання відповідачки ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_1 .
Разом з тим із копії договору № 2952508 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17 лютого 2022 року, укладеного між ТОВ «Лінеура України» та ОСОБА_1 вбачається, що остання зазначила своє місце реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 .
Будь-яких доказів про місце реєстрації/проживання відповідачки ОСОБА_1 саме в АДРЕСА_1 , матеріали справи не містять.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на розгляд його справи судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах "Верітас проти України" та "Сокуренко та Стригун проти України", суд не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним незалежним і неупередженим.
Тобто, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Оскільки останнім відомим місцем проживання відповідачки ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 , тому дану справу необхідно передати за підсудністю до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.
Керуючись статтями 27, 28, 31, 32, 187 ЦПК України, суддя
постановив:
Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості передати за підсудністю на розгляд до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області (вул. Шевченка, 57-А, м. Ніжин, Чернігівська область, 16601).
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 ЦПК України.
Ухвала складена та підписана 31 грудня 2025 року.
Суддя В. М. Овчарик