Справа № 585/4612/24
Номер провадження 2/585/76/25
30 грудня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого-судді Євтюшенкової В. І.,
з участю секретаря судового засідання Зубко К.В.
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Євтюшенковій Вікторії Іванівні від розгляду справи №585/4612/24 (провадження №2/585/76/25),
В провадження судді Євтюшенкової В.І. перебуває справа №585/4612/24 (провадження №2/585/76/25) за первісним позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Бондар Валерій Миколайович, до ОСОБА_3 , представник відповідача - адвокат Кубанова Анна Михайлівна, треті особи: служба у справах дітей Сумської міської ради, служба у справах дітей Роменської міської ради Сумської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Управління Служби у справах дітей Сумської міської ради, Служба у справах дітей Роменської міської ради про визначення місця проживання дитини .
23 грудня 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді Євтюшенковій В.І. від розгляду справи №585/4612/24 (провадження №2/585/76/25). Заява мотивована тим, що під час розгляду справи позивачем у підтвердження позовних вимог було заявлено ряд клопотань про витребування доказів, так як у порядку ст.12 ЦПК обов'язок доказування покладено на позивача. Судом заявлені клопотання були відсторонені. Клопотання відповідачки з рівнозначних питань судом були задоволені, що є не дотриманням рівності сторін у судовому процесі, як того вимагає процесуальне законодавство. З такою упередженою позицію суду позивач погодитись не може та зазначає про наступне. Так під час підготовчого судового засідання представником позивача було заявлено клопотання про витребування ряду доказів у підтвердження заявлених позовних вимог в тому числі витребування з архіву Роменського міськрайонного суду Сумської області ухвали суду у справі №585/1302/23 стосовно брата відповідачки ОСОБА_5 , який притягувався до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 309 КК України - незаконне придбання вживання наркотичних засобів, але справа була закрита в зв'язку добровільним лікуванням від наркотичної залежності. Рідний брат відповідачки проживає разом з малолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та батьками відповідачки, брат продовжує вживати наркотики, свідок ОСОБА_7 та мати позивача та сам позивач були свідками його наркотичного сп'яніння. Таке проживання для малолітнього сина позивача є небезпечним (!), дитина має зростати у безпечному середовищі і батько занепокоєний таким оточенням сина. Відповідач, як відповідальний батько не може дозволити сину проживати поряд з наркозалежною особою, яка становить для дитини небезпеку(!) і з'ясування зазначеного факту в судовому засіданні відноситься до доводів проти предмету позову відповідачки про визначення місця проживання дитини, де проживає залежна небезпечна особа. У підтвердження заявленого клопотання позивачем була надана з доступного електронного реєстру «Судова влада України» ухвала від 02.05.2023р. справа №585/1302/23, а також надано довідку ВК Роменського МРСО від 23.12.2024р. за №62, №232 про постійне місце проживання брата відповідачки ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , де зазначено, що інформацією про постійне проживання відповідачки за місцем її реєстрації не володіють, та те, що крім батьків відповідачки за зазначеною адресою зареєстрований та проживає брат ОСОБА_8 . Але судом в категоричній формі було відмовлено у витребуванні зазначеного доказу, який може суттєво вплинути на рішення суду стосовно місця проживання малолітньої дитини, що малолітній син позивача перебуває та виховується у неналежних умовах, в оточенні наркозалежної особи, але суд у задоволенні клопотання відмовив. Позивач вважає, що суд, відмовляючи в з'ясуванні обставин у якому оточенні виховується і знаходиться малолітня дитина, що є предметом доказування у позові про визначення місця проживання дитини, керується не інтересами дитини. Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 наголошував суду, що його малолітній син ОСОБА_9 , 2022 р.н. виховується у неналежних умовах в с. Бацмани, разом з братом, який вживає наркотичні засоби, але суд у судовому засіданні відмовляться дослідити зазначені обставини. Відповідно до консультативного висновку стосовно захворювань малолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діагноз від 19.03.24р.: ГРВІ залишкові явища, лівобокий середній отит, двобічна сенсоневральна приглухуватість, ЗПМР; копія консультативного висновку від 23.08.2024р. /д/з: затримання мовного розвитку/; від 20.03.2024р./д/з; від 21.03.2024р. діагноз: евстрахіїт ліворучний, нейросенсорна приглухуватість з двох сторін; виписка з медичної карти хворого від 22.07.24р. по 06.08.24р. діагноз сальмонельоз, гастроентереновірус середнього ступеню важкості та лихоманка та гострий тонзиліт. Мати дитини перебуває в м. Суми, де фактично проживає разом з іншими малолітніми дітьми від першого шлюбу, а не за місцем реєстрації і не разом з малолітнім сином, за визначенням місця проживання якого звернулась до суду. Позивач наголошував, що він має бажання, можливість брати участь у вихованні та утримуванні дитини, але відповідачка та батьки усунули його від виховання дитини, перешкоджають батьку звернутися до лікарів для лікування сина. Під час пояснень позивача по справі, суд зупиняв його, не давав висловити свою думку стосовно заявлених позовних вимог, надавав перевагу у часі та висловах відповідачці, яка посилалась на докази та інформацію, яка не стосувалась матеріалів справи та предмету доказування стосовно брата позивача, який не проживає ні з позивачем ні з малолітнім сином та який також притягувався до кримінальної відповідальності багато років назад. Брат позивача не проживає разом з позивачем, має свою родину, був засуджений 15 років потому, має погашену судимість і на даний момент відповідно до положень ст. 89 КК вважається несудимим, і зазначена інформація не стосується предмета спрору (!). /ПСЗ/. Суд наявно надає перевагу доказам відповідачки, очевидно займає сторону відповідачки, що проявляється у залучені доказів наданих відповідачкою на відміну від відмови у витребуванні доказів за клопотанням позивача, які є предметом заперечень проти доводів відповідачки(позивачки) у справі про визначення місця проживання малолітнього сина, що суттєво може вплинути на рішення суду. Під час допиту свідка позивача - ОСОБА_7 , в порушенням всіх процесуальних вимог про неупередженність, етику суду, постійно перебивав свідка, надавав перевагу аргументам відповідачки, суд не виявляв поваги до свідка, тому у позивача склався обґрунтований сумнів у неупередженості та об'єктивності суду при розгляді даної справи, позивач не може довіряти такому складу суду. / ПСЗ від 01.12.20025р. 14:42- 15:13/ Позивач, як батько дитини, маючи всі належні умови для виховання дитини, на протязі 1 року не може скористатися своїм правом передбаченим ст. 153 та ч.2 ст. 157 СК України, на безперешкодне спілкування з дитиною та виховувати дитину. Позивач вважає розгляд справи невиправдано тривалим, штучно затягнутим, що може негативно вплинути на відносини батька з дитиною, поряд з тим дитина протягом такого тривалого часу зростає і знаходиться в небезпечних негативних для її розвитку та формування умовах, з чим батько погодитись не може.
Адвокат Бондар В.М. вказує, що право сторін на справедливий суд закріплене в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено, як порушення права особи на справедливий суд та просить задовольнити заяву Залевського Є.І. про відвід судді по справі №585№4612/24, а справу передати до канцелярії суду для визначення іншого складу суду у порядку встановленому ст. 33 ЦПК України, щоб забезпечити об'єктивність та законність судового процесу.
Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява адвоката Бондар В.М. про відвід судді Євтюшенкової В.І. від розгляду справи №585/4612/24 (провадження №2/585/76/25), задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу судді.
Так, відповідно до норм указаної статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді справи).
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
З поданої заяви про відвід вбачається, що позивач фактично не погоджується з процесуальними рішеннями та діями судді, яка розглядає справу , в межах якої заявлено відвід.
Відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Щодо посилань заявника відводу на те, що під час пояснень позивача по справі, суд зупиняв його, не давав висловити свою думку стосовно заявлених позовних вимог, надавав перевагу у часі та висловах відповідачці, надавав перевагу доказам відповідача, то це суб'єктивне сприйняття сторони позивача, яке не відповідає дійсності, оскільки саме головуючий, у відповідності до ст. 214 ЦПК України, відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що підстави для відводу, на які посилається адвокат Бондар В.М., не є тими підставами, в розумінні ст. 36 ЦПК України, за наявності яких може бути відведено суддю від розгляду справи.
Крім того, суд вважає, що викладені адвокатом Бондар В.М. у заяві про відвід доводи є припущеннями, які не підтверджені об'єктивними доказами .
Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні заяви представника позивача Залевського Євгена Ігоровича, ОСОБА_2 , про відвід судді Євтюшенковій Вікторії Іванівні від розгляду справи №585/4612/24 (провадження №2/585/76/25).
У відповідності до вимог ч.3 ст. 40 ЦПК України передати справу №585/4612/24 (провадження №2/585/76/25) до канцелярії Роменського міськрайонного суду Сумської області, для визначення у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу, судді для розгляду заяви про відвід.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Роменського міськрайонного суду В. І. Євтюшенкова