Справа № 585/4775/25
Номер провадження 3/585/1546/25
26 грудня 2025 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Євлах О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Роменського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,безробітного, паспорт НОМЕР_1 від 27.01.2000 року, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,-
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
11 грудня 2025 року до Роменського міськрайонного суду надійшло два протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , які постановою суду від 11 грудня 2025 року об'єднані в одне провадження.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 776498 від 05.12.2025 року вбачається, що 03.12.2025 року близько 10 год 10 хвилин у АДРЕСА_1 ОСОБА_1 дійсно висловлювався грубою нецензурною лайкою к бік своєї матері ОСОБА_2 , чим завдав шкоди її психічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 776497 від 05.12.2025 року вбачається, що 05.12.2025 року в с.Плавинище ОСОБА_3 за власним місцем проживання вчинив домашнє насильство відносно свого батька, а саме погрожував фізичною розправою та виражався грубою нецензурною лайкою, чим вчинив психологічне насильство, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що ніякого насильства щодо неї та її чоловіка син ОСОБА_1 не вчиняв. 03.12.2025 року син сидів п'яний вдома. Вона з чоловіком хотіли, щоб працівники поліції доправили його на лікування у 12 відділення КНП СОР ОКСЛ для цього і зателефонували на лінію «102». Але працівники поліції до лікарні сина не відвезли, а склали протокол про вчинення ОСОБА_1 насильства відносно неї та її чоловіка ОСОБА_4 .
Вислухавши потерпілу та ознайомившись з матеріалами справи приходжу до наступних висновків.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.
Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства врегульовані Законом України «Про запобігання та протидію домашнього насильства» (далі Закон).
У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 1 Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Визначення поняття домашнього насильства також надано і у Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) відповідно до положень якої «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Відповідно до п.14 ч. 1 ст. 1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Вказані положення закону окреслюють перелік дій, одна чи декілька із яких, можуть становити собою об'єктивну сторону (форму вираження) економічного та психологічного насильства.
У відповідності до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів, про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи, та зважаючи на пояснення потерпілої ОСОБА_2 , надані нею безпосередньо в судовому засіданні, приходжу до висновку, що беззаперечних відомостей, які б поза розумним сумнівом указували про вчинення ОСОБА_1 умисних дій психологічного характеру відносно своїх батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не добуто в судовому засіданні та не міститься в матеріалах справи.
Відтак, приходжу до висновку, що працівниками поліції оформлено матеріали адміністративної справи лише на підставі звернення, яке не підтвердилось, та письмових заяв і пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які вказані як потерпілі, однак щодо них не вчинялось домашнього насильства психологічного, за відсутності будь-яких інших доказів, в тому числі висновків спеціалістів чи довідок про звернення потерпілих до лікаря з обставин викладених у протоколі, а тому встановити вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства неможливо.
З огляду на викладене, провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в його діях, на підставі п.1ч.ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247 п.1, 284, 287 253, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10-ти днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Роменський міськрайонний суд Сумської області.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ