Справа № 583/6027/25
3/583/2188/25
Іменем України
31 грудня 2025 року м. Охтирка
Суддя Охтирського міськрайонний суду Сумської області Семенова О.С., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка об'єднаний адміністративний матеріал, що надійшов від Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , рнокпп НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 164 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10 грудня 2025 року серія ВАД № 777696 ОСОБА_1 10 грудня 2025 року о 12 годині 00 хвилин в АДРЕСА_2 в кіоску № НОМЕР_3 , який розташований на території продовольчого ринку, здійснювала торгівлю алкогольними напоями без марок акцизного збору, чим порушила вимоги ч. 16 ст. 62 ЗУ «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів рідин, що випаровуються в електронних сигаретах», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10 грудня 2025 року серія ВАД № 777697 ОСОБА_1 10 грудня 2025 року о 12 годині 00 хвилин в АДРЕСА_2 в кіоску № НОМЕР_3 , який розташований на території продовольчого ринку здійснювала торгівлю алкогольними напоями без відповідної на те ліцензії, чим порушила вимоги п. 7 ч. 16 ст. 62 ЗУ «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів рідин, що випаровуються в електронних сигаретах», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 грудня 2025 року ці справи про адміністративні правопорушення об'єднані з присвоєнням № 583/6027/25, провадження № 3/583/2188/25 / а.с. 10/.
Вивчивши матеріали справи, давши їм оцінку, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, оскільки об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП визначає порушення провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), а також ч. 1 ст. 156 КУпАП, тобто роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідивши наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю слід розуміти, діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, то мають цільову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно з ст. 42 Господарського Кодексу України підприємництво як вид господарської діяльності - де самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
У постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» Верховний Суд України роз'яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, головною складовою даного складу адміністративного правопорушення є провадження господарської діяльності особою, яка не має державної реєстрації як суб'єкта господарювання, або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Відповідно до частини 4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Торгівля тютюновими виробами та алкогольними напоями без марок акцизного податку заборонена законом.
Відповідно до ст. 17 вказаного вище закону,за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртометиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним,спиртом етиловим ректифікованим плодовим,дистилятом винограднимспиртовим,спиртом-сирцемплодовим,біоетанолом,алкогольними напоями,тютюновими виробами,рідинами,що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно із чинним законодавством.
Частиною 1 ст. 55 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно з ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Системне тлумачення вказаних вище норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та ГПК України дає підстави дійти висновку, що роздрібна торгівля тютюновими виробами та горілчаними виробами дозволяється лише суб'єкту господарювання і за наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.
За п.п. 226.2, 226.5 п. 226 ПК України, 226.5. ПК України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів. Маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
За п. 228.9 п. 228 ПК України, відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Отже з огляду на викладене, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП може бути лише суб'єкт господарювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суддя дослідивши матеріали справи установив, що поліцейським офіцером громади Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області Лозовим В.В. не надано жодного доказу того, що ОСОБА_1 в АДРЕСА_3 , який розташований на території продовольчого ринку здійснювала торгівлю алкогольними напоями без акцизних марок та здійснювала господарську діяльність без відповідних документів як суб'єкта господарювання, оскільки відсутні чеки, квитанції, ордери, розписки, інші документи фінансового характеру на придбання продукції, тощо. До протоколу не надано доказів того, що її дії мають ознаки підприємницької діяльності, метою здійснення нею торгівлі було отримання прибутку, який є обов'язковою умовою здійснення господарської діяльності, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей щодо того, за якою ціною здійснювалася реалізація товару, та чи були від продажу отримані будь-які грошові кошти. Також відсутні належні і достатні докази того, що саме вона систематично, на свій власний ризик здійснювала торгівлю алкогольними напоями з метою отримання прибутку, тобто займалася господарською діяльністю, оскільки саме такі дії передбачає об'єктивна сторона адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до вимог статей 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Таким чином, суддя дійшла висновку, що в судовому засіданні не було встановлено та доведено в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки суду не було надано належних та допустимих доказів, у зв'язку з чим провадження по справі необхідно закрити за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 164, ст.ст. 221, 268, 283, 287, 289 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.156, ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання у 10-денний строк з дня її проголошення до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд.
Постанова набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Охтирського міськрайонного
Суду Сумської області О.С.Семенова