Пересипський районний суд міста Одеси
Справа №523/13425/25
Провадження №1-кс/523/8274/25
30 грудня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 та заявника і цивільного позивача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду скаргу останньої особи на рішення слідчого про закриття кримінального провадження №42023160000000193 від 01 червня 2023 року, за ознаками ч.3 ст.382 та ч.1 ст.367 КК України,
08 грудня 2025 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшла, а 25 грудня цього ж року перерозподілена скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_4 від 17 листопада 2025 року про закриття кримінального провадження №42023160000000193 від 01 червня 2023 року, у зв'язку із відсутністю в діях окремих працівників Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.382 та ч.1 ст.367 КК України.
В обґрунтування поданої скарги заявник послався на неповноту та неправильність висновків слідчого, що були, на його думку, обумовлені нездійсненням слідчим усіх процесуальних дій, спрямованих на притягнення до відповідальності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, а також порушенням процесуальних прав ОСОБА_3 .
Слідчий та прокурор, будучи сповіщеними про час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, про поважність причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду не подали, у зв'язку із чим, з метою дотримання розумних строків, слідчий суддя розглянув скаргу у відсутність слідчого та прокурора, на підставі наявної скарги, а також поданих слідчим матеріалів закритого кримінального провадження №42023160000000193 від 01 червня 2023 року.
Дослідивши скаргу, отримавши пояснення ОСОБА_3 - в її підтримку, слідчий суддя дійшов наступного.
Кримінальне провадження №42023160000000193 від 01 червня 2023 року є провадженням, в якому постановами прокурорів відділів Одеської обласної прокуратури було об'єднано матеріали наступних кримінальних проваджень, відомості про які було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за зверненнями ОСОБА_3 , та які розслідувались слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві:
1) №42023160000000193 від 01 червня 2023 року, за ознаками ч.1 ст.367 та ч.3 ст.382 КК України, - щодо можливої недбалості слідчого під час досудового розслідування кримінального провадження №42021160000000653 від 29 грудня 2021 року, а також можливого невиконання слідчим ухвал слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2022 року (про зобов'язання розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання потерпілим) та від 17 лютого 2023 року (про зобов'язання надати ОСОБА_3 копію постанови про закриття кримінального провадження);
2) №42023160000000194 від 01 червня 2023 року, за ознаками ч.3 ст.382 КК України, - щодо можливого невиконання слідчим під час досудового розслідування кримінального провадження №42021160000000653 від 29 грудня 2021 року ухвал слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2022 року (про зобов'язання розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання потерпілим) та від 17 лютого 2023 року (про зобов'язання надати ОСОБА_3 копію постанови про закриття кримінального провадження);
3) №42025160000000019 від 04 лютого 2025 року, за ознаками ч.3 ст.382 КК України, - щодо можливого невиконання слідчим під час досудового розслідування кримінального провадження №42021160000000653 від 29 грудня 2021 року ухвал слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2022 року (про зобов'язання розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання потерпілим), від 16 квітня 2024 року, від 07 серпня 2024 року, від 12 листопада 2024 року (про зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання потерпілим), від 04 грудня 2024 року (про виправлення описки в попередній ухвалі від 12 листопада 2024 року);
4) №42025160000000020 від 04 лютого 2025 року, за ознаками ч.1 ст.367 КК України, - щодо можливої недбалості слідчого під час досудового розслідування кримінального провадження №42021160000000653 від 29 грудня 2021 року;
5) №42025160000000027 від 13 лютого 2025 року, за ознаками ч.3 ст.382 КК України, - щодо можливого невиконання слідчим під час досудового розслідування кримінального провадження №42021160000000653 від 29 грудня 2021 року ухвал слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2022 року (про зобов'язання розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання потерпілим), від 16 квітня 2024 року, від 07 серпня 2024 року, від 12 листопада 2024 року (про зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання потерпілим), від 04 грудня 2024 року (про виправлення описки в попередній ухвалі від 12 листопада 2024 року);
6) №42025160000000033 від 24 лютого 2025 року, за ознаками ч.1 ст.367 КК України, - щодо можливої недбалості слідчого під час досудового розслідування кримінального провадження №42024160000000001 від 03 січня 2024 року;
7) №42025160000000034 від 24 лютого 2025 року, за ознаками ч.3 ст.382 КК України, - щодо можливого невиконання слідчим під час досудового розслідування кримінального провадження №42024160000000001 від 03 січня 2024 року ухвал слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси від 17 травня 2024 року, від 18 липня 2024 року, а також від 14 жовтня 2024 року;
8) №42025160000000038 від 06 лютого 2025 року, за ознаками ч.1 ст.367 КК України, - щодо можливої недбалості слідчого під час досудового розслідування кримінального провадження №42023160000000193 від 01 червня 2023 року;
9) №42025160000000039 від 06 лютого 2025 року, за ознаками ч.3 ст.382 КК України, - щодо можливого невиконання слідчим під час досудового розслідування кримінального провадження №42023160000000193 від 01 червня 2023 року ухвал слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси від 27 березня 2024 року, від 13 травня 2024 року, від 20 серпня 2024 року, а також від 24 грудня 2024 року.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Оскільки оскаржуване процесуальне рішення має істотне значення для кримінального провадження, то при судовому розгляді скарги слід з'ясувати питання: дотримання слідчим вимог щодо всебічності та повноти дослідження обставин кримінального провадження, проведення необхідного та повного переліку слідчих дій, спрямованих на встановлення в ньому істини; дотримання процесуального порядку та підстав закриття провадження, а також обґрунтованості викладених в постанові висновків.
Відповідно до положень п.2 ч.5 ст.110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_4 від 17 листопада 2025 рокуце процесуальне рішення фактично обґрунтовано:
- відмовою ОСОБА_3 дати показання слідчому в якості свідка у зв'язку із незгодою із таким процесуальним статусом в провадженні;
- отриманими показаннями в якості свідків від слідчих Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (про обставини розгляду заяв і клопотань ОСОБА_3 , а також виконання ухвал слідчих суддів відповідно під час досудового розслідування кримінальних проваджень №42021160000000653 від 29 грудня 2021 року; №42023160000000193 від 01 червня 2023 року; №42024160000000001 від 03 січня 2024 року;
- відсутністю будь-яких доказів на підтвердження можливого спричинення заявнику ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розслідуваному кримінальному провадженні;
- відсутністю в діях окремих працівників Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.367, ч.3 ст.382 КК України.
Слідчий суддя не погоджується із обґрунтуванням слідчим постановленого та оскаржуваного процесуального рішення, виходячи із наступного.
Як вбачається із письмових вказівок прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 19 червня 2023 року слідчому необхідно було у порядку, визначеному КПК України:
- отримати інформацію щодо надходження до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, на виконання ухвал слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2022 року та від 17 лютого 2023 року, службових осіб зазначеного органу досудового розслідування, яким доручалось виконання цих ухвал, результатів виконання та інформування суду про такі результати, допитати таких осіб з приводу цих обставин;
- витребувати із Київського районного суду м. Одеси інформацію про факт направлення вказаних ухвал на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, дату направлення та вихідний номер.
Оскільки розслідуване кримінальне провадження є об'єднаним, то цілком логічним було б здійснити такі дії і стосовно інших ухвал слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси від 27 березня 2024 року, від 16 квітня 2024 року, від 13 травня 2024 року, від 17 травня 2024 року, від 18 липня 2024 року, від 07 серпня 2024 року, від 20 серпня 2024 року, від 14 жовтня 2024 року, від 12 листопада 2024 року, від 04 грудня 2024 року, а також від 24 грудня 2024 року.
Результати таких процесуальної дій, на думку слідчого судді, мали б суттєве значення для досудового розслідування, оскільки могли б надати дані щодо того, хто саме в певні періоди часу були уповноваженими слідчими в кримінальному провадженні, який в ньому процесуальний статус мав ОСОБА_3 , а відтак і якими саме процесуальними правами користувався, чи дійсно мало місце подання ним численних письмових клопотань, яким чином та ким вони були вирішені, а також чи містяться в матеріалах такого провадження ухвали слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси, про можливе невиконання яких зазначав ОСОБА_3 , яким чином та коли вони надійшли до слідчого тощо. Копії таких матеріалів було б доцільно в повному обсязі долучити до розслідуваного кримінального провадження №42023160000000193 від 01 червня 2023 року, за ознаками ч.3 ст.382 та ч.1 ст.367 КК України, в той час як вони фактично наявні в ньому фрагментарно, що є неповнотою досудового розслідування.
Також до матеріалів цього ж кримінального провадження не було долучено і безпосередньо примірників ухвал слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2024 року, від 07 серпня 2024 року (див. кримінальне провадження №42025160000000019 від 04 лютого 2025 року), від 17 травня 2024 року, від 18 липня 2024 року, а також від 14 жовтня 2024 року (див. кримінальне провадження №42025160000000034 від 24 лютого 2025 року) від 27 березня 2024 року, від 13 травня 2024 року, від 20 серпня 2024 року, а також від 24 грудня 2024 року (див. кримінальне провадження №42025160000000039 від 06 лютого 2025 року), можливе невиконання яких було одними із підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що також є неповнотою досудового розслідування.
В мотивувальній частині постанови слідчий навела зміст показань свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про обставини розгляду заяв і клопотань ОСОБА_3 , а також виконання ухвал слідчих суддів відповідно під час досудового розслідування кримінальних проваджень №42021160000000653 від 29 грудня 2021 року; №42023160000000193 від 01 червня 2023 року; №42024160000000001 від 03 січня 2024 року. Кожен із зазначених свідків наполягав на дотриманні вимог процесуального закону під час такої власної діяльності.
Водночас, показання свідка є лише одним із джерел отримання доказів. Натомість, постанова слідчого не містить жодного власного висновку слідчого про те, чи узгоджуються такі показання з іншими зібраними в провадженні доказами, наприклад письмовими документами, сукупністю яких доказів спростовано протилежні доводи заявника (окрім показань цих свідків), тобто неможливо з'ясувати, які ж саме фактичні обставини кримінального провадження остаточно встановив слідчий.
Зокрема, як вбачається із показань свідка ОСОБА_5 неможливість визнати ОСОБА_3 потерпілим за його заявою від 12 травня 2022 року було прямо пов'язано із фактом постановлення слідчим 27 лютого 2022 року процесуального рішення про закриття кримінального провадження №42021160000000653 від 29 грудня 2021 року. Проте, оскільки примірник такої постанови слідчого в матеріалах провадження №42023160000000193 від 01 червня 2023 року відсутній, то неможливо навіть перевірити цю частину показань свідка, що також є неповнотою досудового розслідування.
Окрім того, з матеріалів останнього кримінального провадження вбачається, що 27 лютого 2024 року ОСОБА_3 подавав слідчому позовну заяву про стягнення з Держави Україна в особі Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві спричиненої моральної шкоди в розмірі 250000 грн, яку обґрунтовував тим, що оскарження бездіяльності та рішень слідчих вимагало значних зусиль і витрат часу, відволікало від можливих життєвих завдань, викликало глибинне почуття несправедливості, пригнічувало душевний стан, призводило моральних переживань, порушення спокійного ритму життя і як наслідок до погіршення самопочуття.
Старшим слідчим ОСОБА_6 зазначений позов було долучено до кримінального провадження, що підтверджено листом від 10 червня 2024 року №16-05-24879-24, а відтак, в силу положень ст.62 КПК України, ОСОБА_3 набув процесуального статусу та прав і обов'язків цивільного позивача.
Таким чином, ствердження слідчого в оскаржуваній постанові про закриття кримінального провадження про відсутність лише тільки майнової шкоди заявнику є нерелевантним, оскільки ОСОБА_3 наполягав на спричиненні йому саме моральної шкоди.
Під час досудового розслідування об'єднаного кримінального провадження №42023160000000193 від 01 червня 2023 року ОСОБА_3 подавалися численні клопотання про визнання його потерпілим, вручення пам'ятки про відповідні процесуальні права та обов'язки, на що слідчими виносилось 4 постанови (від 05 вересня 2024 року, від 25 жовтня 2024 року, від 27 грудня 2024 року, від 03 жовтня 2025 року) про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим, які обґрунтовувалися відсутністю судового рішення, яке б зобов'язувало слідчого визнати ОСОБА_3 потерпілим, а також не надання останнім документів чи інших доказів, які б підтверджували спричинення тому моральної або матеріальної шкоди та надали б можливість дійти об'єктивного висновку про завдання йому такої шкоди.
При цьому, слідчими не було враховано того факту, що на момент винесення кожної такої постанови ОСОБА_3 вже фактично мав процесуальний статус цивільного позивача у зв'язку із прийняттям слідчим та долученням цивільного позову про стягнення з держави на користь ОСОБА_3 моральної шкоди.
Окрім того, як вбачається із змісту долучених до провадження ухвал слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2024 року та від 12 листопада 2024 року, підставами для скасування двох із таких рішень слідчих було нездійснення саме слідчим жодної слідчої дії, спрямованої на встановлення обставин можливого спричинення ОСОБА_3 шкоди, а також про те, що на слідчого та прокурора покладається обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, зокрема, встановлення виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
На думку слідчого судді, з метою з'ясування того, чи була спричинена будь-яка моральна шкода заявнику з приводу розслідуваних обставин, а також в якому орієнтовному розмірі могла бути така шкода, доцільно було б призначити в провадженні відповідну судово - психологічну експертизу.
З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає необхідним визнати оскаржуване заявником і цивільним позивачем процесуальне рішення слідчого від 17 листопада 2025 року таким, що було прийнято передчасно, на підставі, щонайменше, не повного зібрання та дослідження під час досудового розслідування доказів, у зв'язку із чим це рішення необхідно скасувати, а кримінальне провадження №42023160000000193 від 01 червня 2023 року, за ознаками ч.3 ст.382 та ч.1 ст.367 КК України, - повернути керівнику органу досудового розслідування для вирішення питань, пов'язаних з подальшим розслідуванням та проведенням слідчих дій, достатніх для прийняття в провадженні остаточного законного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303-307 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_4 від 17 листопада 2025 року про закриття кримінального провадження №42023160000000193 від 01 червня 2023 року, у зв'язку із відсутністю складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.367, ч.3 ст.382 КК України, - скасувати.
Матеріали кримінального провадження №42023160000000193 від 01 червня 2023 року - направити до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві для проведення досудового розслідування.
На підставі ч.4 ст.535 КПК України зобов'язати керівника зазначеного органу досудового розслідування повідомити Пересипський районний суд м. Одеси про виконання даної ухвали слідчого судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1