Справа № 461/8513/25 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х. М.
Провадження № 33/811/1951/25 Доповідач: Галапац І. І.
29 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника Львівської митниці Лубоцького Б.І. на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 18 листопада 2025 року,
з участю захисника правопорушника ОСОБА_1 ,
- адвоката Бориславського А.Л.,
представника митниці - Хоми Т.Б.
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару, що становить 54704 гривень 77 копійок.
Вилучений, згідно із протоколом №1285/UA209000/25 від 03 вересня 2025 року, товар - конфісковано в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товару, який є предметом порушення митних правил - 1223 гривень 58 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 гривень судового збору.
Згідно постанови судді 03 вересня 2025 року о 04 год. 50 хв. в пункт пропуску «Грушів-Будомєж» митного поста «Грушів» Львівської митниці смугою руху «червоний коридор» в напрямку «в'їзд в Україну» прибув рейсовий автобус марки «NEOPLAN», модель «N116», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким в якості водія слідував громадянин України ОСОБА_1 (водій ТзОВ «АЙ ТРАВЕЛ БУС»), здійснюючи міжнародне перевезення за маршрутом руху «Варшава-Херсон».
Перед початком митного контролю громадянину України ОСОБА_1 було запропоновано заповнити митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, у якій він заявив що не періщує жодних товарів. Після перевірки заявлених відомостей та завірення митної декларації штампом «Під митним контролем № «04008», під час проведення митного огляду, окрім особистих речей у вказаному автобусі було виявлено з ознаками приховування, наступні товари: електронні сигарети ТМ “ELFBAR» "Ice King" зі смаком "STRAWBERRY BERRIES" в упаковці виробника, країна виробник Китай в кількості 80 упаковок(блоків), по 5 шт; 2. електронні сигарети ТМ “ELFBAR» "Ice King" зі смаком "SOURPOP" в упаковці виробника, країна виробник Китай в кількості 20 упаковок(блоків), по 5 шт; 3. електронні сигарети ТМ “ELFBAR» "Ice King" зі смаком "BLUE RAZZ ICE" в упаковці виробника, країна виробник Китай в кількості 20 упаковок (блоків), по 5 шт; 4. електронні сигарети ТМ “ELFBAR» "Ice King" зі смаком "MANGO MAGIC" в упаковці виробника, країна виробник Китай в кількості 18 упаковок (блоків), по 5 шт.
Дані електронні сигарети були приховані у технічному відсіку автобуса (над задніми підкрильниками з лівого боки), доступ до даного технічного відсіку проводився із багажного відділення через спеціально виготовлену металеву кришку (розміром 37х40 см) яка була закріплена само нарізами (шурупами).
Згідно із Висновком СЛЕД Держмитслужби №1420003400-0780, загальна вартість предметів правопорушення становить 496 800,00 грн.
В апеляційній скарзі представник Львівської митниці Держмитслужби України Лубоцький Б.І. покликається на те, що оскаржувана постанова є упередженою та такою, що помилково враховує вартість товару, надану стороною захисту, як вірну виходячи із даної суми нарахування штрафу. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 під час проходження митного контролю, документів щодо вартості товару не надав, однак, виявлені електронні сигарети визнав своєю власністю та пояснив, що даний товар придбав у Польщі на прохання свого сина. Зазначає, що згідно висновку товарознавчої експертизи СЛЕД Держмитслужби вартість товару становить 248400 грн.
Просить змінити оскаржувану постанову, прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винним за ч.1 ст. 483 МК України та накласти стягнення, а саме: штраф, передбачений санкцією ч.1 ст. 483 МК України, з урахуванням вартості товару, згідно висновку СЛЕД Держмитслужби, що становить 248400 гривень; конфіскацію в дохід держави вилучених, згідно із протоколом №1285/UA209000/25 від 03 вересня 2025 року прихованих товарів. Стягнути з ОСОБА_1 суму витрат за зберігання, вилучених товарів на складі митного органу 1223, 58 грн.
Заслухавши представника Львівської митниці Держмитслужби України Хому Т.Б. про задоволення апеляційної скарги, виступ захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Бориславського А.Л., який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.483 МК України відповідальність настає за дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Висновок судді про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, тобто у переміщенні товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і в апеляційній скарзі не оскаржується.
Тобто, районний суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, оскільки він перемістив товар через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням засобів та способів, що утруднюють його виявлення.
При цьому, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції підставно прийняв за основу Invoice від 27 серпня 2025 року №6514395410, відповідно до якого вартість товару, який ОСОБА_1 3 вересня 2025 року перевозив з Польщі в Україну через пункт пропуску Грушів-Будомєж митного поста Грушів - 2645,10 доларів, що згідно курсу НБУ становить 109409,54 грн.
Відтак, твердження представника митниці про те, що судом першої інстанції слід було приймати за основу вартість товару відповідно до висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України, яка становить 496800 гривень не може бути прийнята до уваги, з наступних підстав.
Положеннями ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, перевіривши та оцінивши надані сторонами по справі докази щодо вартості вилученого товару, апеляційний суд вважає, що висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України №1420003400-0780 від 18 вересня 2025 року, згідно якого вартість безпосередніх предметів правопорушення становить 496800 гривень не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці, у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а відтак, не бере такий до уваги, оскільки в ньому зазначено вартість аналогічного товару із всествітньої мережі інтернет на території України, яка є необ'єктивною та завищеною, замість митної вартості, яка базується на ціні, що фактично сплачена за цей товар на території Польщі.
Поряд з цим, відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі №522/1029/18, висновок експерта не може бути належним і допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Разом з тим, як вбачається із вищевказаного висновку, такий складений експертом ОСОБА_2 та остання не була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
За таких обставин апеляційний суд приходить до переконання, що при розгляді справи стосовно ОСОБА_1 суд першої інстанції в повній мірі дотримався вимог закону, а покликання в апеляційній скарзі представника митниці на порушення вимог КУпАП при розгляді справи судом першої інстанції, які могли вплинути на остаточне рішення по справі, свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи не знайшло.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга представника митниці є безпідставною, оскільки доказів на спростування висновків місцевого суду в ній не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції не здобуто.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обгрунтованою і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
апеляційну скаргу представника Львівської митниці Держмитслужби Лубоцького Б.І. - залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 18 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару, що становить 54704 гривень 77 копійок, з конфіскацією такого, вилученого, згідно протоколу про порушення митних
правил №1285/UA209000/2025 від 3 вересня 2025 року - без зміни.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.