Справа № 463/11313/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/3282/25 Доповідач: ОСОБА_2
29 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_3 ,
суддів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
при секретарі - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові, апеляційну скаргу прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 24 листопада 2025 року,
з участю прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваної ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 ,
встановила:
цією ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_10 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 та застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати житло за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22.00 год. до 06.00 год., без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Покладено на підозрювану ОСОБА_8 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними у кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали становить: починаючи з моменту проголошення ухвали 24 листопада 2025 року до 19 січня 2026 року включно (в межах строків досудового розслідування).
В решті клопотання відмовлено.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваної ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту у нічний час та такий, є співмірним із тяжкістю та суттю кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюють ОСОБА_8 . Жоден інший більш м'який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти ризикам зазначеним у клопотанні слідчого.
В апеляційній скарзі прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та такою, що підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що підозра оголошена ОСОБА_8 є обгрунтованою, що підтверджується матеріалами доданими до клопотання слідчого. Звертає увагу на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.І ст. 177 КПК України, а відтак, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, є необхідність обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Акцентує увагу на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, у разі визнання винною, їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років без альтернативи призначення іншого покарання, вік та стан здоров'я підозрюваної ОСОБА_8 дозволяє застосування щодо неї запобіжного заходу пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування. Крім цього, апелянт зазначає, що при визначенні суми застави підозрюваній ОСОБА_8 , у разі обрання останній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно врахувати що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно в умовах воєнного стану, та набуло значного суспільного резонансу, а також розмір привласнених грошових коштів - 10 288 870, 50 грн.
Просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою обрати підозрюваній ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» терміном на 60 діб із можливістю внесення застави у розмірі 10 000 000 гривень.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваному ОСОБА_8 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними у кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора про задоволення апеляційної скарги, захисника підозрюваної ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , який просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 176, ч.І ст. 183 КПК України передбачено, що найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, який є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Як вбачається із ухвали слідчого судді, в ході розгляду клопотання слідчого не здобуто належних доказів на підтвердження всіх підстав, передбачених ч.І ст. 194 КПК України, для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.
Згідно положень ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду клопотання, слідчий суддя обгрунтовано встановив, що слідчий та прокурор у ході розгляду клопотання довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та ризики, передбачені ч.І ст. 177 КПК України.
На думку колегії суддів, слідчий суддя врахувавши наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 зазначеного кримінального правопорушення, який належить до категорії особливо тяжкого злочину вчиненого в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти Української Держави та Українського Народу та спрямоване на грубе порушення суспільних відносин у сфері власності та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, особу підозрюваної, а саме: наявність постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, а також те, що на її утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей, двоє з яких являються малолітніми (2022 та 2024 років народження), веде активну громадську діяльність, по місцю проживання характеризується задовільно, запобіжний захід в іншому кримінальному провадженні - особисте зобов'язання жодного разу не порушувала, ризики, передбачені ч.І ст.177 КПК України, прийшов до вірного висновку про можливість застосування до підозрюваної ОСОБА_8 саме запобіжного заходу - домашнього арешту у певний період доби, мотивувавши це в своїй ухвалі з врахуванням вимог ст. 178 КПК України.
На думку колегії суддів, сама по собі тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, та наявність ризиків, не можуть бути безумовною підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, не знайшли свого підтвердження і під час апеляційного розгляду.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею, які були б підставою для скасування ухваленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 24 листопада 2025 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_10 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 та застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати житло за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22.00 год. до 06.00 год., без дозволу слідчого, прокурора або суду, з покладенням відповідних обов'язків - без зміни.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_13 ОСОБА_5