Справа № 464/4964/24 Головуючий у 1 інстанції: Теслюк Д.Ю.
Провадження № 22-ц/811/3301/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.
30 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на додаткове рішення Сихівського районного суду м.Львова від 01 вересня 2025 року, -
у липні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 18 липня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто із Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» на користь ОСОБА_3 недоплачене страхове відшкодування в розмірі 11 385 грн. 35 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою, в розмірі 17 976 грн 83 коп та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн, а всього 22 976 грн. 83 коп.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» на користь ОСОБА_3 судовий збір, сплачений при поданні позову, в розмірі 284 грн 98 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір, сплачений при поданні позову, в розмірі 616 грн 86 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 4 122 грн 63 коп.
23 липня 2025 року представник ОСОБА_1 - Іськов В'ячеслав Олександрович звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення. В обгрунтування вимог заяви вказував на те, що 09 серпня 2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Іськовим В'ячеславом Олександровичем укладено договір про надання правничої допомоги №3/24. На виконання умов договору адвокатом було складено акт виконаних робіт з детальним описом наданої професійної правничої допомоги та розрахунком затраченого на це часу. Правнича допомога, передбачена договором, оплачується замовником виконавцю в розмірі 1 000 грн. за годину надання адвокатом правничої допомоги та становить 14 годин. Вказує, що усі дії адвоката були об'єктивно необхідними для належного захисту прав та інтересів відповідача, та розмір витрат є співмірним затраченому адвокатом часу. З наведених підстав просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені ним під час розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 грн.
23 липня 2025 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення. Вказує, що судові витрати позивача, пов'язані з розглядом справи складаються з: 17 500 грн. за надання професійної правничої допомоги, що підтверджується актом про надану правову допомогу №1 від 22.07.2025 року, договором про надання правової допомоги від 13.06.2024 року, ордером, квитанцією про оплату послуг; 3800 грн. витрат на залучення спеціалістів для проведення незалежної оцінки збитку та 1200 грн. витрат на зняття/встановлення заднього бампера під час огляду транспортного засобу позивача. З наведених підстав просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи у розмірі 22 500 грн.
Додатковим рішення Сихівського районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року стягнуто із Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 011 грн 08 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 11 720 грн 13 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 810 грн. 80 коп.
Додаткове рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі покликається на те, що додаткове рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Апелянт вказує, що вирішуючи заяву про компенсацію понесених стороною витрат на професійну правничу допомогу суду необхідно дослідити та оцінити додані до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності, зокрема, чи відповідають зазначені в документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним в справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, тощо. Вважає, що надана позивачу професійна правнича допомога не відповідає критерію неминучості витрат. Вказує, що рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 18 липня 2025 року вже здійснено розподіл судових витрат за зняття/встановлення заднього бамперу під час огляду транспортного засобу судовим експертом, а відтак стягнення таких витрат додатковим рішенням суду не відповідає вимогам чинного законодавства. Звертає увагу на те, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції не взяв до уваги звіт №277/03-24 , а відтак не підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на його проведення. З наведених підстав просить додаткове рішення в частині задоволення заяви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Оскільки додаткове рішення суду оскаржується лише в частині задоволення заяви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , відтак рішення суду в іншій частині не переглядається.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 червня 2024 року між адвокатом Рудиком Іваном Івановичем та ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги.
Відповідно до п.1.1 договору адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, яка полягає у наданні консультацій та представництва інтересів клієнта з питань відшкодування шкоди, завданої пошкодженням а/м Шкода Октавіа з номерним знаком НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 20 грудня 2023 року у м.Львові по вул. Хуторівка,3 з вини ОСОБА_1 , в тому числі з правом подання позову, а клієнт зобов'язаний оплатити замовлення в порядку та строки обумовлені сторонами.
Згідно з п.3.1 договору за правову допомогу, передбачену в розділі І договору клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) в розмірі, який визначається за згодою сторін та встановлюється в акті про надану правову допомогу, який є невід'ємною частиною цього договору.
Актом про надану правову допомогу №1 до договору від 13 червня 2024 року підтверджується, що з 13 червня 2024 року по 22 липня 2025 року адвокатом було надано правову допомогу клієнту згідно розрахунку: вивчення та аналіз наданих клієнтом матеріалів - 1000 грн., підготовка позовної заяви - 4000 грн., підготовка і подання заяви від 22.07.2024 року про усунення недоліків - 1000 грн., відстеження ходу розгляду справи в суді - 1000 грн., підготовка і подання заяви про проведення судових засідань в режимі ВКЗ - 500 грн., ознайомлення з відзивом від АТ «СК «ІНГО»», підготовка відповіді на відзив - 1500 грн., ознайомлення з відзивом на позов від ОСОБА_1 , підготовка та подання відповіді на відзив - 2000 грн., ознайомлення із запереченнями на відповідь на відзив - 1000 грн., подання заяви про ознайомлення із висновком експерта, підготовка заяви про зменшення позовних вимог - 1000 грн., ознайомлення із додатковими поясненнями представника ОСОБА_1 - 500 грн., участь в судових засіданнях - 4000 грн. , всього 17 500 грн.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
У правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 07.09.2023 року у справі №202/8301/21, наголошується, що при визначенні розміру відшкодування витрат на професійну правову допомогу суд повинен ураховувати складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг і витрачений адвокатом час на їх надання, а не лише дані, наведені в акті приймання-передачі наданих адвокатом послуг.
Також, в заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просив стягнути з відповідачів витрати на залучення спеціаліста для проведення незалежної оцінки збитку, що підтверджується копією звіту про оцінку №277/03-24 від 18.03.2024 року та квитанцією про оплату №EB84-8T14-H0A0-X939 від 15.03.2024 на суму 3 800 грн.
Що стосується стягнутих додатковим рішенням витрат на залучення спеціаліста для проведення незалежної оцінки збитку в розмірі 3800 грн., то апеляційна скарга не містить обґрунтувань невідповідності цієї суми та безпідставності її стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що вказані витрати на залучення спеціаліста для проведення незалежної оцінки пов'язані із розглядом справи, оскільки такі були необхідними для встановлення підстав подання позовної заяви, зокрема щодо розміру недоплаченого страхового відшкодування.
Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, суд першої інстанції з врахуванням ст. 141 ЦПК України, обґрунтовано стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 10 846,77 грн. витрат на професійну правничу допомогу та на залучення спеціаліста для проведення незалежної оцінки, врахорвуючи характер спірних правовідносин, складність справи, часткове задоволення позовних вимог, співмірність понесених витрат із ціною позову, значення справи для сторін, вимоги розумності і справедливості. Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу суд вірно вважав належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.
Окрім цього, згідно з нарядом-замовленням №MRD-3563-1940667 від 09.01.2025 року, ОСОБА_3 оплачено 1 200 грн за зняття/встановлення заднього бамперу під час огляду транспортного засобу судовим експертом.
Частиною 6 ст. 139 ЦПК України визначено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплата робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
З роз'яснень, викладених у п. 45 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року, вказано, що вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз, суду необхідно враховувати, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну.
Законом не заборонено оплатити витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, іншою стороною у справі. Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки ОСОБА_1 під час розгляду справи заявлено клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи, для проведення якої позивачем було понесено витрати на зняття/встановлення заднього бампера під час огляду транспортного засобу судовим експертом, відтак такі витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 873 грн 36 коп (1200 грн*72,78%).
Доводи апеляційної скарги про те, що рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 18 липня 2025 року вже здійснено розподіл судових витрат за зняття/встановлення заднього бамперу під час огляду транспортного засобу судовим експертом є безпідстаними, оскільки такі витрати не входили до вартості послуг експерта та були оплачені ОСОБА_3 окремо на підставі наряду-замовлення №MRD-3563-1940667 від 09 січня 2025 року.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані.
Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Сихівського районного суду м.Львова від 01 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення постанови.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії суддів та перебуванням на листку по тимчасовій непрацездатності постанова складена 30.12.2025 року.
Головуючий: Н.О. Шеремета
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк