Справа № 464/924/18 Головуючий у 1 інстанції Рудаков І.П.
Провадження № 22-з/811/283/25 Доповідач в 2-й інстанції Ніткевич А. В.
30 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Ніткевича А.В.,
суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,
секретаря Гаврилюк Я.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Качмар Анни Іванівни про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 січня 2020 року у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» нарішення Сихівського районного суду м. Львова від 07 листопада 2019 року в складі судді Рудакова І.П. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
встановив:
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 07 листопада 2019 року у позові Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1890293,98 грн - відмовлено повністю.
Судовий збір у розмірі 28354,41 грн, сплачений при подані заяви до суду, покладено на позивача Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк».
Рішення суду оскаржив представник позивача АТ «Альфа-банк» Блажевський П.І., просив скасувати рішення Сихівського районного суду м. Львова від 07 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
23.01.2020 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання представника АТ «Альфа-банк» Блажевського П.І. про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони відчуження квартири на АДРЕСА_2 , оскільки власником 1/3 квартири на АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 , а відповідно до рішення суду у справі № 464/3294/15 про поділ спільного майна подружжя, власником 2/3 цієї квартири є ОСОБА_2 . Квартира є предметом іпотеки, однак 1/3 цієї квартири була незаконно відчужена ОСОБА_3 за договором дарування ОСОБА_1 , всупереч кредитного та іпотечного договорів. Просив заяву задовольнити.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 січня 2020 року заяву представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - Блажевського Петра Івановича про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3 частина якої належить ОСОБА_1 , а 2/3 частини ОСОБА_2 .
Постановою Львівського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - задоволено частково.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 07 листопада 2019 року - скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за кредитним договором №800003722 від 29.04.2008 у розмірі 1287348 (один мільйон двісті вісімдесят сім тисяч триста сорок вісім) гривень 25 копійок перед Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ - 23494714, місцезнаходження: м.Київ, вул.Десятинна, 4/6) звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29 квітня 2008 року укладеним між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 № 800003722-И, а саме квартиру АДРЕСА_1 , власниками якої є ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) шляхом проведення прилюдних торгів згідно із Законом України «Про виконавче провадження», за ціною, визначеною при примусовому виконанні рішення на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнуто в рівних частинах із ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) в користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ - 23494714, місцезнаходження: м.Київ, вул.Десятинна, 4/6) судовий збір за звернення із позовною заявою та за подання апеляційної скарги 48276,25 грн, а саме по 24138 (двадцять чотири тисячі сто тридцять вісім гривень) гривень 10 копійок з кожного.
Згідно із відкритими даниними Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Львівського апеляційного суду від 23.11.2021 у касаційному порядку не переглядалася.
03.11.2025 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Качмар А.І. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих апеляційним судом.
Зазначає, що ухвала Львівського апеляційного суду від 29 січня 2020 року в частині накладення арешту на 1/3 частку квартира, що належить ОСОБА_1 , та в частині накладення арешту на 2/3 частки квартири загальною площею 94,4 кв.м., житловою площею 53,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 715021146101, пред'явлена до виконання приватному виконавцю, який відкрив виконавчі провадження №61282556 та №61174622.
14.02.2020 приватний виконавець постановою №61282556 наклав арешт на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 715021146101, номер запису про право власності 11623577, що належить боржнику: ОСОБА_1 .
14.02.2020 приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №61282556 відповідно до вимог пунктом 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
05.02.2020 приватний виконавець постановою ВП № 61174622 наклав арешт на 2/3 частки квартири загальною площею 94,4 кв.м., житловою площею 53,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 715021146101, що належить боржнику: ОСОБА_2 та цього ж дня виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 61174622 відповідно до вимог пунктом 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
В свою чергу, у провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебувала цивільна справа справа №464/8540/24 за позовом ОСОБА_3 до АТ «СЕНС БАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМАНДОР Фінанс ГРУП», ОСОБА_4 , з участю третьої особи приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича, про звільнення майна з - під арешту.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 30.04.2025, яке набрало законної сили, встановлено такі обставини:
1. З довідки «Sens Bank» №19898-33.4 від 23 квітня 2024 року вбачається, що ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованості за кредитним договором №800003722 від 29 квітня 2008 року перед АТ «Сенс банк» не має у зв'язку з відступленням права вимоги до ТОВ «Командор Фінанс Груп» на підставі договору факторингу від 17 грудня 2021 року.
2. Відповідно до договору про відступлення права вимоги №001-12/21 від 17 грудня 2021 року за кредитним договором №800003722 від 29 квітня 2008 року ТОВ «Командор Фінанс Груп» відступило право вимоги ОСОБА_4 .
3. ОСОБА_4 розпискою засвідчив, що не має жодних фінансових претензій щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , що знаходиться у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
4. 24 квітня 2025 року відповідач ОСОБА_4 подав до суду заяву про визнання позову, оскільки він не має жодних майнових претензій до ОСОБА_3 .
Станом на 03.11.2025 в Єдиному реєстрі боржників та Автоматизованій системі виконавчого провадження інформація про відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 таабо ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , відсутня.
При цьому, згідно із відомостчми Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відносно ОСОБА_1 і надалі наявний запис про обтяження № 35489267 на нерухоме майно.
Стверджує, що перебування за вказаних обставин під арештом належного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майна порушує право останніх на користування належним йому майном і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
На час подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову потреба в забезпеченні позову відпала, оскільки заборгованість погашена та спір між сторонами відсутній.
Просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 січня 2020 року у справі №464/924/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_3 частина якої належить ОСОБА_1 , а 2/3 частини належить ОСОБА_2 .
10.11.2025 апеляційний суд витребував цивільну справу № 464/924/18 для розгляду клопотання.
27.11.2025 цивільна справа № 464/924/18 надійшла на адресу апеляційного суду.
Учасники справи будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання 30 грудня 2025 року не прибули, представник відповідачів ОСОБА_6 подала клопотання про розгляд справи без участі відповідачів та їх представника, інші не повідомили про причину неявки.
На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України розглядати справу за відсутності осіб, що не з'явилися.
За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, подане клопотання, колегія суддів дійшла таких висновків.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до приписів частини першої завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).
З огляду на викладене, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Колегія суддів виходить з того, що забезпечення позову є процесуальним питанням, тому перевіряючи законність оскаржуваної ухвали не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, які стосуються суті спірних правовідносин, оскільки таким може бути надана правова оцінка лише при розгляді справи (заявлених позовних вимог) по суті.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 1/an_8423/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8423" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вінзвернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи ж забезпечення позову відповідно до змісту статті 150 ЦПК України забезпечуються, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить відповідачу або підлягає передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається із ухвали Львівського апеляційного суду від 29.01.2020 , застосовуючи заходи забезпечення позову суд виходив з того, що квартира, стосовно якої заявник просить вжити заходи забезпечення, є предметом спору.
Зокрема, як зазначала сторона позивача, спір є наслідком невиконання умов кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 29.10.2017 у ОСОБА_3 утворилась заборгованість у розмірі 1282367,92 грн та нараховані відсотки у сумі 607926,06 грн., тому з метою недопущення утруднення чи неможливості виконання можливого рішення суду у майбутньому, суд дійшов висновку про можливість вжиття заходів забезпечення, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності.
Як вже зазначалося, забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Правовій регламентації інституту забезпечення позову у цивільному процесуальному праві присвячені статті 149-159 ЦПК України.
Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України.
Так, відповідно до ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Відповідно до вказаних норм процесуального права скасування заходів забезпечення позову передбачає зняття застосованих судом обмежень, покликаних забезпечити можливість виконання судового рішення, у випадку зміни ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях відпала.
При цьому, ЦПК України чітко визначає строки дії заходів забезпечення позову після ухвалення в справі рішення, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову - протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили, а у разі, якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) було відкрито виконавче провадження - до повного виконання судового рішення.
До клопотання про скасування заходів забезпечення додано рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30.04.2025 у справі № 464/8540/24 з якого вбачається, що ОСОБА_3 звертався до суду із позовом до АТ «СЕНС БАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМАНДОР Фінанс ГРУП», ОСОБА_4 , з участю третьої особи приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича, про звільнення майна з - під арешту.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 30.04.2025 позов задоволено.
Рішення не оскаржувалося та набрало законної сили.
Із змісту рішення вбачається, що у ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 відсутня заборгованість за кредитним договором №800003722 від 29 квітня 2008 року перед АТ «Сенс банк», у зв'язку з відступленням права вимоги ТОВ «Командор Фінанс Груп» на підставі договору факторингу від 17 грудня 2021 року, що підтверджується довідкою АТ «Сенс банк» №19898-33.4 від 23 квітня 2024 року.
У подальшому, на підставі договору про відступлення права вимоги №001-12/21 від 17 грудня 2021 року за кредитним договором №800003722 від 29 квітня 2008 року, ТОВ «Командор Фінанс Груп» відступило право вимоги ОСОБА_4 .
В свою чергу, згідно розписки ОСОБА_4 , останній не має жодних фінансових претензій щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , що знаходиться у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_7
24 квітня 2025 року відповідач ОСОБА_4 подав до суду заяву про визнання позову, оскільки він не має жодних майнових претензій до ОСОБА_3 .
Як вбачається із даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, ВП № 61282556 та 61174622 щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - завершені (т. 2 а.с. 102, 107).
Разом з цим, із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, станом на 12.08.2025 у реєстрі наявні обтяження щодо квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 100, 105).
З огляду на те, на даний час відсутні будь які відомості, які б свідчили про наявність відкритих виконавчих проваджень щодо виконання виконавчого листа у справі № 464/924/18, до боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у стягувачів (кредиторів) відсутні будь які майнові претензії, що свідчить про повне виконання ними судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 січня 2020 року.
Керуючись ст.ст. 158, 261, 268 ЦПК України, суд, -
постановив:
Колопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 січня 2020 року в справі 464/924/18, у виді арешту на квартиру АДРЕСА_3 частина якої належить ОСОБА_1 , а 2/3 частини ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст ухвали складений 30 грудня 2025 року.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М. Копняк