Справа № 947/33658/25
Провадження № 1-кс/947/18999/25
22.12.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025161030000014 від 22.05.2025, передбаченого кримінальнім правопорушенням за ч. 3 ст. 204 КК України , -
Прокурор в рамках кримінального провадження № 72025161030000014 від 22.05.2025, передбаченого кримінальнім правопорушенням за ч. 3 ст. 204 КК України звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить накласти арешт з метою збереження речових доказів на майно, на майно яке було вилучено у ході огляду за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, Проспект Незалежності, 10.
Прокурор ОСОБА_3 надав до канцелярії суду заяву в якій просив розглянути клопотання без його участі, вимоги якого просить задовольнити.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Приймаючи до уваги заяву прокурора та власника, дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Слідчим суддею встановлено, що Одеською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №72025161030000014 від 22.05.2025, передбаченого кримінальнім правопорушенням за ч. 3 ст. 204 КК України.
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється детективами Підрозділу Територіального управління БЕБ у Одеській області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб, організувала схему незаконного придбання з метою збуту, зберігання з цією ж метою, та збуту незаконного виготовлених підакцизних товарів - тютюну для кальяну, а саме марок: «ATOM», «CREEPY», «DEAD HORSE», «GET WILD», «HEVEN», «TANGIERS», «UNITY», «YUMMY», та інші на території м. Одеси, та Одеської області.
В ході проведення слідчих-розшукових дій в рамках кримінального провадження №72025161030000014 від 22.05.2025, передбаченого кримінальнім правопорушенням за ч. 3 ст. 204 КК України, встановлено, що до незаконного придбання з метою збуту, а також збуту, та транспортування з метою збуту, незаконно виготовлених тютюнових виробів, причетна група осіб, а саме:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_18 .
За наявними даними, вказані особи, здійснюють розповсюдження матеріалів рекламного характеру щодо наявного для збуту асортименту тютюнових виробів через створені ними групи у застосунку «ТЕЛЕГРАМ» та «ІНСТОРГАМ» на сторінки «Dead Horse Style».
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено та допитано в якості свідка громадянина України: ОСОБА_21 , з обставин незаконної діяльності вказаних осіб, щодо збуту тютюнових виробів - тютюну для кальяну «ATOM», «CREEPY», «DEAD HORSE», «GET WILD», «HEVEN», «TANGIERS», «UNITY», «YUMMY».
Разом з цим, співробітниками УСР в Одеській області проведено 2 контрольних закупки тютюну для кальяну на загальну суму 13 050 грн.
В ході досудового розслідування встановлено, що 14.07.2025 до Одеської митниці декларантом ТОВ «ОЛЕНІЧ ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ - 38978085) підготовлена та подана митна декларація (далі - МД) типу «ЕК10АА» № 25UA500500022440U5.
В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до Одеської митниці декларантом надані передбачені ст.335 Митного кодексу України наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 01.06.2025№ G-01, Договір про надання послуг митного брокера від 13.05.2024 №1305-2024, Доповнення Договір про надання послуг митного брокера від 03.07.2025 №1, рахунок-фактура (інвойс) від 06.06.2025 №1, автотранспортна накладна (CMR) від 14.07.2025 № 1407 та інші товаросупровідні документи.
Відповідно до інформації, зазначеної у МД №25UA50050002244005 та товаросупровідних документах встановлено, що від компанії відправника продавця ФОП ОСОБА_22 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) з метою експорту на адресу одержувача/покупця «INDIVIDUAL ENTREPRENEUR INA JONES» (GEORGIA, city BATUMI, APKHAZETI str., №8, flat №23.) через митний кордон України переміщався товар «Препарати для ароматизації або дезодорування повітря приміщень, включаючи ароматизуючі препарати для проведення релігійних обрядів: - Суміш ароматична для дифузорів та аромаламп. У виробництві застосовують наступну сировину і допоміжні матеріали, а саме: органічна клітковина, гліцерин, крохмаль, ароматизатори, ефірні олії, спеції, смоли. Пакування: пластикові банки 100г./ 1200шт.; Картонні коробки 20шт. Виробник - ФОП ОСОБА_23 . Торговельна марка - немає даних. Країна виробництва - UA», вагою (брутто) 180,00 кг., вагою (нетто) 172,00 кг. Згідно коду УКТ ЗЕД 3307490000.
Фактурна вартість складає 1320,00 Євро, що дорівнює 64 470,91 грн (за курсом на день оформлення МД - 48,8416).
21.07.2025 посадовими особами Одеської митниці проведено митний огляд товару та встановлено, що замість заявленого товару виявлено 20 картонних ящиків по 60 шт., у загальній кількості 1200 шт., пластикових коробок з написом на верхній кришці «SWIPE AROMA», вагою по 100 грам, виробництва Україна, а саме товар у пластиковій ємкості має вигляд суміші для куріння кальяну, яка складається з вологих подрібнених органічних листів із специфічним ароматом, що не відповідає опису товару зазначеному у товаросупровідних документах.
Продавцем, відправником та особою, відповідальною за фінансове врегулювання вказаного товару є ФОП ОСОБА_22 в особі гр. України ОСОБА_8 , який як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п. 43 ст. 4 Митного кодексу України є посадовою особою цього підприємства.
Перебуваючи на посаді керівника підприємства, гр.
ОСОБА_8 відповідає за фінансово-господарську діяльність підприємства і зобов'язана забезпечити надання до митного контролю і оформлення документи з достовірною та правдивою інформацією.
На підставі вищевикладеного складено протокол про порушення митних правил №0458/UA500000/2025Акт митного огляду, та а підставі статті 511 Митного кодексу України вилучено: суміш для куріння «SWIPE AROMA» 1200 банок по 100 гр., кожна.
Відповідно опису предметів товар 22.07.2025 розміщений на склад Ізмаїл ( м. Ізмаїл, Проспект Незалежності 10.)
11.09.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
- «Swipe» об'ємом 50 гр. - 331 од.;
- «Swipe» об'ємом 100 гр. - 169 од.;
- «Swipe» об'ємом 250 гр. - 253 од.;
Зазначені тютюнові вироби, вилучені в ході проведення обшуку містять суміш рослинного походження, яка складається із листових пластинок та жилок рослин родини пасльонових (Solanaceae 1.) - тютюну справжнього - Nicotiana tabacum L. (рід тютюн - Nicotiana L.) і є тютюновим виробом - виробом з тютюну для куріння кальяну. У складі досліджуваних об'єктів виявлено нікотин - алкалоїд притаманний тютюну.
Таким чином, у тютюнових виробах «Swipe», вилучених в ході обшуків за адресами: Одеса, вулиця Геннадія Афанасьєва (Генерала Цвєтаєва) будинок 3/5, АДРЕСА_1 , та при митному огляді на Одеської митниці, є один виробник - ФОП ОСОБА_23 , а відповідальною особою за фінансове врегулювання вказаного товару є ФОП ОСОБА_22 , які входять в склад групи, що до незаконного придбання з метою збуту, а також збуту, та транспортування з метою збуту, незаконно виготовлених тютюнових виробів.
Детективом групи детективів 18.12.2025 на підставі ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Одеса ОСОБА_1 , від 16.12.2025 проведено огляд складського приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено:
Проєкт протоколу про порушення митних правил №0458/UA500000/2025 від 21.07.2025,
Опис предметів від 22.07.2025,
Довідка про розрахунковий об'єм займаної площі товарів,
Доповідна записка від 22.07.2025 року,
Паперова бирка,
Проект висновку №1420003600-0205 від 08.08.2025,
20 картонних ящиків по 60 шт., пластикових коробок з написом на верхній кришці «SWIPE AROMA», вагою по 100 грам кожна, у загальній кількості 1200 шт.,
12.09.2025 на підставі постанови детектива вищевказане майно було визнано речовими доказами в рамках даного кримінального провадження.
Слідчий суддя на підставі долучених до клопотання матеріалів прийшов до висновку, що вилучені під час обшуку речі відповідають критеріям речових доказів, оскільки належать особам, причетність до вчинення кримінального правопорушення яких перевіряється наразі органом досудового розслідування, є можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час провадження. В свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можлива лише за результатами проведення експертного дослідження. Та вилучені в ході проведення огляду документи містять у собі обставини незаконного переміщення підакцизних товарів. Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя встановив відповідність вилученого майна ознакам речового доказу.
Зв'язок вилученого в ході огляду майна із вчиненням злочинів, передбачених ч. 3 ст. 204 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
В клопотанні про арешт майна прямо зазначено підставу та мету арешту майна, наведено відповідне обґрунтування, вказано обсяг та вид майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також зазначено про відповідність цього майна критеріям ст.98 КПК України.
Як на цьому обґрунтовано зауважує прокурор у клопотанні про арешт майна, вилучені речі необхідні для подальшого проведення судових експертиз, оскільки можуть містити сліди вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя на підставі долучених до клопотання матеріалів прийшов до висновку, що вилучені під час обшуку чорнові записи відповідають критеріям речових доказів, оскільки належить особам, причетність до вчинення кримінального правопорушення яких перевіряється наразі органом досудового розслідування.
Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об'єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих, чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з'ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов'язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).
Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об'єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
Так, слідчим суддею на підставі долучених до клопотання матеріалів встановлено, що вилучене під час обшуку майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки може містити в собі відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження та імовірно є предметом вчинення кримінального правопорушення.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів, які можуть мати суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно може бути речовими доказами в рамках кримінального провадження та містити у собі відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Отже, оскільки вилучене майно визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливої зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавленої особи пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності особи, адже досягнення мети збереження речового доказу, неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження після огляду вилученого майна буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, власниця майна, в порядку ст. 174 КПК України, має процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт, із забороною користування, розпорядження та відчуження майна на речі вилучені у ході огляду, за адресою: Одеська область м. Ізмаїл, Проспект Незалежності 10, а саме:
- Проєкт протоколу про порушення митних правил №0458/UA500000/2025 від 21.07.2025,
- Опис предметів від 22.07.2025,
- Довідка про розрахунковий об'єм займаної площі товарів,
- Доповідна записка від 22.07.2025 року,
- Паперова бирка,
- Проект висновку №1420003600-0205 від 08.08.2025,
- 20 картонних ящиків по 60 шт., пластикових коробок з написом на верхній кришці «SWIPE AROMA», вагою по 100 грам кожна, у загальній кількості 1200 шт.
Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1