Іменем України
26.12.2025 Справа №607/26810/25 Провадження №1-кс/607/7623/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001529 від 02.09.2025 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кальне Тернопільського району Тернопільської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, у якого на утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
24.12.2025 прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001529 від 02.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001529 від 02.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Так, згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Верховною Радою України 24.02.2022 прийнятий Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX, яким затверджений Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє на даний час.
Відповідно до ч. 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводяться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 (надалі - Закон України).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Частиною 8 «Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.20221 № 1455, перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
Як зазначено в ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).
На підставі п. 2-6 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» № 57 від 27.01.1995 зі змінами та доповненнями, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про контрольовані прикордонні райони» № 1199 від 03.08.1998 зі змінами та доповненнями, контрольованими районами на території Закарпатської області є Берегівський, Рахівський, Тячівський, Ужгородський, Хустський райони.
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, вступив в злочинну змову з ОСОБА_6 та іншими, на даний час невстановленими особами, з метою організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, а також сприянні їх вчиненню порадами вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, розробили злочинну схему щодо організації незаконного переправлення та сприяння незаконному переправленню через державний кордон України військовозобов'язаних чоловіків, яким заборонено перетинати державний кордон України відповідно Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із введенням 24.02.2022 на території України воєнного стану, шляхом переведення зазначених осіб поза пунктом пропуску державного кордону України, при цьому надаючи поради, вказівки щодо способів перетину та засоби для перетину державного кордону України за грошову винагороду.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_6 здійснювали на території України пошук військовозобов'язаних чоловіків призовного віку, які мали умисел уникнути від проходження військової служби за мобілізацією, для незаконного переправлення їх поза межами пункту пропуску державного кордону України до країн Європейського союзу.
На початку серпня 2025 року, точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 та іншими, на даний час невстановленими особами, у відповідності до розробленої схеми злочинної діяльності, підшукали ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (анкетні дані змінені), який будучи військовозобов'язаною особою, якій на період дії правового режиму воєнного стану виїзд за межі країни забороняється, мав намір виїхати за межі території України поза пунктом пропуску за обумовлену суму грошових коштів.
Надалі, 19.09.2025 о 13 год. 36 хв., перебуваючи на території станції технічного обслуговування в с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області по вул. Об'їзна, 8, ОСОБА_4 під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 (анкетні дані змінені) надав останньому вказівки та поради стосовно можливості незаконного перетину державного кордону України та запевнив останнього про те, що йому будуть надані засоби для перевезення його із м. Тернопіль до державного кордону України, що на території Закарпатської області для переправлення його на територію Європейського союзу поза пунктом пропуску через державний кордон України та повідомив, про способи незаконного перетину кордону, перший з яких пішою ходою, поза межами пунктів пропуску вартістю якого становить 12000 доларів США, а інша пропозиція за допомогою автомобілів, через пункт пропуску державного кордону України вартістю 15000 доларів США.
ОСОБА_7 (анкетні дані змінені) погодився на пропозицію перетнути кордон пішою ходою, поза межами пунктів пропуску за 12000 доларів США.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , діючи у відповідності до розробленої схеми злочинної діяльності, 10.10.2025 на території станції технічного обслуговування в с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області по вул. Об'їзна, 8, під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 (анкетні дані змінені) розповів останньому про умови та механізм незаконного перетину державного кордону України поза межами пункту пропуску, які надають можливість безперешкодно перетнути державний кордон України, при цьому надав останньому вказівки та поради щодо його перетину та обговорили про спосіб передачі грошових коштів.
20.10.2025 приблизно о 19 год. 17 хв., на території станції технічного обслуговування в АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 під час особистої зустрічі із ОСОБА_7 (анкетні дані змінені) повідомив, що вартість послуги щодо організації переправлення останнього через державний кордон України поза пунктом пропуску у зв'язку із певними обставинами змінюється та становитиме 13000 доларів США та в ході зустрічі домовилися про спосіб передачі грошових коштів з залучення знайомої ОСОБА_7 (анкетні дані змінені), а саме ОСОБА_8 .
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , діючи у відповідності до розробленої схеми злочинної діяльності, 21.10.2025 приблизно о 17 год. 33 хв. на території станції технічного обслуговування в АДРЕСА_2 , зустрівся із ОСОБА_7 (анкетні дані змінені) та ОСОБА_8 , в ході якої надав останнім вказівки та поради стосовно можливості незаконного перетину державного кордону України. Також повідомив ОСОБА_8 про те, що будуть надані засоби для перевезення ОСОБА_7 (анкетні дані змінені) із м. Тернопіль до державного кордону України, що на території Закарпатської області, але для реалізації його переправлення на територію Європейського союзу поза пунктом пропуску через державний кордон України необхідно буде йому надати 13000 доларів США для завершення злочину до кінця.
Надалі, ОСОБА_4 приступив до виконання задуманого спільно з ОСОБА_6 злочинного плану, пов'язаного із організацією такого незаконного переправлення, шляхом надання засобів для перетину ОСОБА_7 (анкетні дані змінено) державного кордону України поза межами пункту пропуску, а також підшукування місця та напрямку для такого перетину.
29.10.2025 приблизно о 06 год. 00 хв., ОСОБА_9 , діючи з відома ОСОБА_4 і ОСОБА_6 , прибув на автомобілі марки «Mazda CX-5» з транзитними номерними знаками НОМЕР_1 до місця проживання ОСОБА_7 (анкетні дані змінені) у місті Тернополі з метою перевезення останнього з м. Тернопіль до м. Ужгород Закарпатської області.
Після прибуття до м. Ужгород, зазначені особи продовжили рух у напрямку готелю «Шервуд», що розташований за адресою: вул. Об'їзна, 28, м. Ужгород,
Того ж дня, 29.10.2025 приблизно о 18 год. 40 хв., ОСОБА_8 зустрілася з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на станції технічного обслуговування за адресою: с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, що по вул. Об'їзна, 8. Під час зустрічі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 повідомили ОСОБА_8 , що ОСОБА_7 (анкетні дані змінені) наразі перебуває у м. Ужгороді, проте для забезпечення можливості безперешкодного перетину державного кордону України необхідно надати грошові кошти в сумі 13000 (тринадцять тисяч) доларів США, на що ОСОБА_8 погодилася та передала вказані грошові кошти ОСОБА_6 та ОСОБА_4
Прокурор вважає, що у кримінальному провадженні № 12025211040001529 від 02.09.2025 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
30.10.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
31.10.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 27.12.2025, а також визначено заставу у розмірі 211960 грн та у випадку внесення застави покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця навчання, та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 (анкетні дані змінені), ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_6 у цьому ж кримінальному провадженні; у разі наявності здати на зберігання до Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Так, заставодавцем внесена визначена застава та 03.11.2025 ОСОБА_4 звільнений з-під варти.
Прокурор зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та встановлені в ухвалі слідчої судді від 31.10.2025, продовжують існувати та не зменшились.
За таких підстав прокурор просить продовжити на 2 місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотанняпідтримав з викладених у клопотанні підстав та просив клопотання задовольнити повністю. Додатково вказав, що просить не покладати на підозрюваного обов'язок, встановлений в ухвалі слідчої судді від 31.10.2025, а саме не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, оскільки у покладенні такого обов'язку на даний час відпала потреба. Також вказав, що недоцільним є покладення на підозрюваного обов'язку утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 (анкетні дані змінені), ОСОБА_8 .
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Частина 5 ст. 194 КПК України визначає, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Так, Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001529 від 02.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
29.10.2025 ОСОБА_4 затриманий відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
30.10.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
31.10.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 29.12.2025, а також визначено заставу у розмірі 211960 грн та у випадку внесення застави покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця навчання, та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 (анкетні дані змінені), ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_6 у цьому ж кримінальному провадженні; у разі наявності здати на зберігання до Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
03.11.2025 заставодавцем внесена визначена застава та ОСОБА_4 звільнений з-під варти.
Відтак станом на даний час підозрюваний ОСОБА_4 рахується таким, відносно якого діє запобіжний захід у виді застави та який зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього ухвалою слідчої судді від 31.10.2025.
Строк дії указаних обов'язків визначений до 29.12.2025.
При цьому, як вбачається зі змісту зазначеної вище ухвали, при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області вважала доведеними ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
26.12.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжений строк досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12025211040001529 від 02.09.2025 до чотирьох місяців, тобто до 29.02.2025.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Так, про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протоколи допиту свідка ОСОБА_7 (анкетні дані змінені) від 03.09.2025, 21.10.2025, 30.10.2025; протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтролю особи від 20.09.2025, 15.10.2025, 22.10.2025, 30.10.2025; протоколи допиту свідка ОСОБА_8 від 21.10.2025, 30.10.2025; протокол огляду місця події від 29.10.2025; протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою від 08.11.2025.
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Ураховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та встановлені у судовому засіданні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Також прокурор в судовому засіданні довів існування обставин, які свідчать про те, що ризики, для запобігання яким до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід, продовжують існувати і надалі.
Так, ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, яке передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Слідча суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. При цьому, враховуючи, що протиправна діяльність, у вчиненні якої підозрюється ОСОБА_4 , пов'язана із незаконним переправленням осіб через державний кордон України, слідча суддя вважає, що такі обставини свідчать про об'єктивну можливість підозрюваного виїхати за межі України. Відтак слідча суддя вважає, що стороною обвинувачення доведена наявність вказаного ризику.
Також продовжує існувати ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час органом досудового розслідування ще проводяться необхідні слідчі дії, а тому ОСОБА_4 з метою уникнення від відповідальності може вчинити будь-які дії, направлені на знищення речей та документів, що матимуть доказове значення у даному кримінальному провадженні.
Щодо ризику впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, то згідно зі ст. 23 КПК України на стадії судового розгляду доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час усного допиту у судовому засіданні. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом. Указане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. При цьому підозрюваному відомі особи та місце проживання свідків, оскільки така інформація наявна в матеріалах кримінального провадження. З урахуванням викладеного слідча суддя вважає, що такий ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.
Відтак слідча суддя встановила, що ризики, визначені ухвалою слідчої судді від 31.10.2025, на даний час продовжують існувати та не зменшились, що свідчить про необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків для стримування таких ризиків.
При цьому прокурор довів, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про застосування до підозрюваної запобіжного заходу неможливо внаслідок необхідності проведення у даному кримінальному провадженні ряду слідчих (розшукових) дій.
Відтак з огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винним, переконливість наявних ризиків, які продовжують існувати, в сукупності з відомостями про особу підозрюваного, характер вчинення кримінального правопорушення, слідча суддя вважає, що прокурор довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним вище ризикам, а тому вважає за необхідне продовжити строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , на запропонований прокурором строк.
Указані обов'язки з урахуванням їх тривалості не виходять за межі розумного строку, відповідають характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , та на даному етапі досудового розслідування є доцільними та необхідними з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Керуючись ст. 177, 184, 194, 199, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя
Клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001529 від 02.09.2025, задовольнити повністю.
Продовжити на 2 (два) місяці строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6 у цьому ж кримінальному провадженні;
- у разі наявності здати на зберігання до Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали до 26.02.2026.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1