Справа № 445/1867/17
Провадження № 1-кс/445/1036/25
про повернення клопотання
29 грудня 2025 року слідчий суддя Золочівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання представника заявника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
до слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області надійшло клопотання представника заявника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Також зазначає, що 30 листопада 2017 року слідчим суддею Золочівського районного суду Львівської області було винесено ухвалу про арешт майна, зокрема і на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник та його представник вважають клопотання слідчого про накладення арешту, яке було задоволено ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області, необгрунтованим та таким, що не враховує реальні обставини справи та порушує право власності заявника. Слідчим безпідставно внесено майно заявника до переліку майна, яке належало б арештувати у даній справі, оскільки, ним не було належним чином встановлено власника нерухомого майна, відомості про якого містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Квартира заявника не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегла на собі сліди злочину та не містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування.
Судом встановлено, що в провадженні Золочівського РВП ГУНП у Львівській області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12017140210000681 не перебуває, оскільки 14.04.2018 воно було передано за підслідністю в слідче управління ГУНП у Львівській області.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що його слід повернути заявнику, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Судом встановлено, що матеріали кримінального провадження № 12017140210000681 14.04.2018 передані за підслідністю в слідче управління ГУНП у Львівській області.
Встановлено, що слідче управління ГУНП у Львівській області (79007, Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) знаходиться поза межами територіальної юрисдикції слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області.
Положенням кримінального процесуального законодавства України не врегульовано питання повернення заяви про скасування арешту майна.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
З аналізу ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід скасувати арешт.
Згідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил територіальної підсудності.
Слідчий суддя враховує, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Розділу 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Враховуючи наведене, а також наявність обставин, що перешкоджають призначенню клопотання до розгляду приходжу до висновку, що клопотання про скасування арешту слід повернути заявнику, що не позбавляє останнього права звернення до відповідного слідчого судді, в межах територіальної підсудності якого знаходиться орган досудового розслідування, адже саме у такій спосіб заявник може за встановленою законом процедурою реалізувати свої права.
Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,
клопотання представника заявника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1