1Справа № 335/11671/24 2-др/335/6/2025
31 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя, у складі головуючого судді Стеценка А.В., розглянувши в порядку письмовому провадження заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
В провадженні суду перебувала вищезазначена цивільна справа.
Рішенням суду від 16.01.2025 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна Готівка» задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15 липня 2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 106835. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» на користь держави судовий збір в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
31.01.2025 представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, подав до суду докази щодо розміру понесених позивачем судових витрат. У заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3000,00 грн.
Вивчивши заяву позивача, дослідивши матеріали справи в межах вирішуваних питань, суд доходить наступних висновків.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов'язані з розглядом справи.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 910/4881/18, від 03.04.2020 у справі № 920/653/19.
Вирішуючи питання розподілу понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката Турчинського Максима Ігоровича, суд виходить з наступного.
Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання правової допомоги підтверджено копією договору про надання правничої допомоги від 01.08.2024, копією акту б/н від 21.01.2025 до договору про надання юридичних послуг (правничої допомоги) від01.08.2024, який містить розрахунок наданих послуг, згідно якого загальна сума, яка підлягає сплаті позивачем складає 3000 грн. 00 коп.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Зважаючи на складність справи, тривалість її розгляду, обсяг наданих представником позивача послуг, витрачений представником позивача час на надання послуг, суд доходить висновку, що заявлений позивачем розмір правничої допомоги є співмірним зі складністю справи, обґрунтованими та справедливим, у зв'язку з чим заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 142, 268, 270 ЦПК України, суд
Заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу в цивільній справі № 335/11671/24 - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) гривень 00 коп. відшкодування сум, сплачених у зв'язку із наданням юридичної допомоги.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного текст судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Файна готівка», ідентифікаційний код 42269456, адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 18-б, оф. 204.
Суддя А.В. Стеценко