Справа № 308/8468/23
3-в/308/119/25
31 грудня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Бечек Максим Анатолійович, про перегляд за нововиявленими обставинами постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.07.2023 у справі №308/8468/23, винесеної за результатами розгляду справи про порушення митних правил, що надійшла із Закарпатської митниці Держмитслужби, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.07.2023 у справі №308/8468/23, громадянку Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у порушенні митних правил за ч. 6 ст.481 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді конфіскації легкового автомобіля марки «SEAT », моделі «CORDOBA», VIN - НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість якого згідно з протоколом про порушення митних правил становить 136161 грн. 91 коп.
29.12.2025 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Бачек М.А., в якій заявник просить: переглянути за нововиявленими обставинами постанову Ужгородського міськрайониого суду Закарпатської області від 05.07.2023 у справі № 308/8468/23; скасувати постанову суду в частині застосування конфіскації транспортного засобу - автомобіля SEAT CORDOBA, VIN НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_2 , як таку, що є юридично та фактично неможливою до виконання у зв'язку з відсутністю предмета конфіскації; визнати неможливим виконання конфіскації зазначеного транспортного засобу у зв'язку з його фактичним знищенням до моменту ухвалення постанови суду.
В обґрунтування поданої заяви представник заявника посилається на те, що зазначена постанова була ухвалена судом виходячи з тих фактичних даних, які були надані сторонами та могли бути надані на момент розгляду справи. Водночас під час її ухвалення суду об'єктивно не були та не могли бути відомі істотні обставини, які мають визначальне значення для можливості застосування та виконання конфіскації як виду адміністративного стягнення.
Вказує, що ключовою нововиявленою обставиною є те, що предмет конфіскації - транспортний засіб SEAT CORDOBA - фактично був знищений та вибув з цивільного обігу ще до моменту ухвалення постанови суду від 05.07.2023 року, тобто фізично перестав існувати як індивідуально визначений об'єкт матеріального світу, який може бути предметом примусового безоплатного вилучення.
Зазначає, що 29 квітня 2023 року ОСОБА_1 було подано офіційну заяву до Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві про пошкодження вказаного транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. У результаті ДТП автомобіль зазнав таких значних механічних пошкоджень, що втратив свої споживчі властивості, можливість подальшої експлуатації та відновлення, а проведення ремонтних робіт стало економічно недоцільним. Фактично транспортний засіб було повністю знищено.
Таким чином, на момент ухвалення постанови Ужгородським міськрайонним судом предмет конфіскації фактично не перебував у розпорядженні державних органів, не був індивідуалізований та вилучений, що унеможливлювало його передачу у власність держави. Зазначена обставина має визначальне значення, оскільки конфіскація, за своєю правовою природою, є формою примусового безоплатного вилучення саме конкретно визначеного майна, а не абстрактного грошового еквіваленту.
Заявник та її представник були об'єктивно позбавлені можливості повідомити суд про зазначені обставини під час первинного розгляду справи. Протягом 2024-2025 років процес збору матеріалів суттєво ускладнювався системними перебоями в електропостачанні, зв'язку та роботі мережі Інтернет в Україні. Окрім того. заявниця зіткнулася з проблемою недостовірності публічної інформації: на офіційних веб-ресурсах багатьох державних органів (у тому числі підрозділів МЮ. ПФУ. урядових структур) вказані неактуальні телефони, адреси та електронні пошти. Це призводило до того, що офіційне листування та запити адвоката поверталися без розгляду, що штучно затягувало процес отримання доказів, необхідних для звернення до суду.
Вивчивши доводи заяви, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно зі ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.
Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Главою 24-1 цього Кодексу також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Проте, у цьому випадку, згідно з положеннями ст. 297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.
Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (у тому числі за нововиявленими обставинами) чинним законодавством не передбачено.
Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ місцевий загальний суд не наділений.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Васильєв проти України» (заява № 11370/02) від 21.06.2007, повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет, не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.
У рішенні в справі «Устименко проти України» від 29.10.2010 ЄСПЛ також зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Аналогічним є висновок ЄСПЛ у рішенні по справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, де вказано, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Таким чином, у КУпАП та МК Україні відсутні норми, що регулюють порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, прийнятих в справах про адміністративні правопорушення та порушення митних правил.
Враховуючи викладене та виходячи з практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про неможливість діяти у спосіб, непередбачений процесуальним законом, тобто в даному випадку здійснити перегляд судового рішення у порядку, не визначеному КУпАП.
При цьому, суд звертає увагу на те, що доступ до суду як складова права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першомустатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута (рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992).
Таким чином, підсумовуючи вище наведене, встановлено підстави для висновку про те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення не передбачає процедури перегляду постанов місцевого суду за нововиявленими обставинами, у звязку з чим, подана заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Бечек М.А, підлягає поверненню.
Разом з тим суд зазначає, що чинний КУпАП надає стороні можливість оскаржити в апеляційному порядку постанову у справі про адміністративне правопорушення, що є справедливим і повністю відповідає ст.2 Протоколу № 7 до Конвенції щодо права кожного, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним.
Відповідно до вимог КУпАП передбачено оскарження в апеляційному порядку постанов судді у справі, якою вирішено по суті питання про винуватість або відсутність вини особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Такі обмеження на доступ до суду узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини, де було неодноразово наголошено, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 параграфі 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням з боку національного законодавчого врегулювання.
Іншого порядку перегляду судових рішень у справах про адміністративне правопорушення, окрім як оскарження в апеляційному порядку постанов судді у справі, якою вирішено по суті питання про винуватість або відсутність вини особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, КУпАП не передбачено.
Керуючись ст. ст. 2, 279, 283, 285 КУпАП, ст. ст. 522, 528 МК України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої дії представник - адвокат Бечек Максим Анатолійович, про перегляд за нововиявленими обставинами постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.07.2023 у справі №308/8468/23, винесеної за результатами розгляду справи про порушення митних правил, що надійшла із Закарпатської митниці Держмитслужби, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.6 ст.481 Митного кодексу України - повернути особі, яка її подала.
Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник