Справа № 308/5633/25
1-кп/308/629/25
18 вересня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт у кримінальному провадженні № 1224071170000900, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 грудня 2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів Львівської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, працюючого у ТОВ "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" на посаді молодшого складальника складу, з середньою спеціальною освітою, не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 114-1 КК України,-
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження № 1224071170000900, відомості про яке 28.12.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно ОСОБА_4 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.12.2024 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України, 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151 400,00 грн (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста грн 00 копійок). Покладено обов'язки, у разі внесення застави.
У подальшому ухвалами слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , неодноразово продовжувався.
17 вересня 2025 року від захисника обвинуваченого надійшло клопотання про зміну відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення вперше, раніше не судимий, від правоохоронних органів ніколи не ховався, має усталені соціальні зв'язки, родину. Будь-яких відомостей щодо продовження вчинення злочинів або іншої протиправної діяльності прокурором не наведено. Жоден з ризиків не є доведеним та актуальним.
У судовому засіданні, прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник обвинуваченого підтримав подане клопотання та просив замінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні. Додав, що родина обвинуваченого не має змоги сплатити розмір визначеної застави.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку прокурора, потерпілого, позицію обвинуваченого та його захисника, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, ратифікованої Законом№475/97-ВР від 17.07.97,кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом
Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Так, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.12.2024 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 151 400,00 гривень.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2025 відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.03.2025 із визначенням суми застави у розмірі 151 400,00 гривень.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.03.2025 відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.04.2025 із визначенням суми застави у розмірі 151 400,00 гривень.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.04.2025 у підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.06.2025 із визначенням суми застави у розмірі 151 400,00 гривень.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.06.2025 у ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.08.2025 із визначенням суми застави у розмірі 151 400,00 гривень.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.08.2025 у ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02.10.2025 із визначенням суми застави у розмірі 151 400,00 гривень.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, зокрема, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 3 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу,слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини,у тому числі: 1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання,що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється,обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного,обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного,обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного,обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного,обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди,у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів,якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні клопотання про заміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, суд враховує, що такий обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 194 КК України. Так, санкція ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, а санкція ч. 2 ст. 194 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до десяти років, які відповідно до ст.12 КК України, є тяжкими злочинами, а також враховує тяжкість покарання, що йому загрожує.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
В ході судового розгляду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, суд вважає, що існує ризик, що обвинувачений перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки такий обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення від трьох до десяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду, та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України.
Крім того, суд вважає, що існує ризик, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, знаходячись на волі, зможе використовуючи свої зв'язки координувати дії засобами, які мають можливість впливати на викривлення зазначених даних для кримінального провадження шляхом погрози та тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджанням досудового розслідування.
Разом з тим, враховуючи спосіб вчинення кримінального правопорушення, у суду наявні підстави вважати, що існує ризик вчинення іншого кримінальне правопорушення або продовження кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.
Щодо посилання обвинуваченого на те, що він тримається під вартою вже тривалий термін, частково визнав свою вину і щиро розкаюється у вчиненому, хворіє, потребує постійного нагляду психіатра, виявив бажання приєднатися до лав ЗСУ, то на думку суду, з огляду на суспільну небезпечність інкримінованих кримінальних правопорушень, такі аргументи не є визначальними для обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не зменшують встановлені ризики та не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
При цьому, суд враховує і те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про те, що існують обставини, які унеможливлюють застосовування відносно обвинуваченого саме такого запобіжного заходу.
Разом з тим, обвинуваченим та стороною захисту не надано документально підтверджених та переконливих доказів, що унеможливлюють перебування ОСОБА_4 під вартою. На даний час продовжують існувати обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно нього у цьому кримінальному провадженні, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися.
Суд бере до уваги і те, що навіть якщо обвинувачений і не має на меті ухилятися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також порушувати процесуальні обов'язки іншим чином, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу обвинуваченого, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За наведених обставин, суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченого про зміну відносно нього запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт є необґрунтованим та у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 176-178, ст. 183, 194, 196, 197, 314, 315 КПК України, суд,-
1. У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Час та дата оголошення повного тексту ухвали 13 год. 15 хв. 23 вересня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1