Справа № 953/7119/23 (1-кс/953/6181/23) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/1542/25 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: тримання під вартою
23 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції клопотання захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 14 серпня 2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , -
Цією ухвалою клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні №12023220000000640 від 29.05.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задоволено.
В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрано відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», без визначення застави.
Роз'яснено, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, зобов'язано компетентних службових осіб органу досудового розслідування після затримання ОСОБА_8 і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки його до місця кримінального провадження звернутися до слідчого судді, суду для розгляду питання за участю ОСОБА_8 про застосування обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Захисник ОСОБА_7 не погодився з вказаною ухвалою та подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
В клопотанні захисник посилається на обставини поважності пропуску строку, зазначає, що 14 серпня 2023 року судовий розгляд було проведено за відсутності ОСОБА_8 , захист забезпечував захисник ОСОБА_10 , яка не сповістила підозрюваного про прийняте слідчим суддею судового рішення.
21.06.2024 року захисником ОСОБА_7 було укладено договір про надання правової допомоги ОСОБА_8
28.11.2025 року направлено заяву через електронний суд про ознайомлення з матеріалами справи.
02.12.2025 року захисник ознайомився з матеріалами справи, 06.02.2025 року була подана апеляційна скарга
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи клопотання, вислухавши думку захисника, який просив поновити строк на апеляційне оскарження, думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання захисника, колегія суддів вважає, що клопотання захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Відповідно п. 4 ч. 3ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Зі змісту ч.1ст. 113 КПК України вбачається, що процесуальні строки це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Відповідно до ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі уповноваженій їх прийняти.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеному в ухвалі від 17 червня 2020 року у справі № 51-1599км20, поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення за відповідним клопотанням в порядку, передбаченому ст. 117 КПК України, може бути необізнаність заінтересованих осіб з мотивами постановленого рішення (відповідно до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в Постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18), а також захворювання учасника провадження та інші непереборні обставини.
Згідно з практикою ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «ТрухпротиУкраїни» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
Обставини поважності пропуску строку має довести особа, яка звернулась до суду з відповідним клопотанням.
Як убачається з поданого захисником клопотання про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді, причиною пропуску процесуального строку послугувало те, що сам ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_7 не були обізнані про наявність оскаржуваної ухвали, у судовому засіданні приймав участь інший захисник, який не повідомив про прийняте судом рішення.
В подальшому захисника ОСОБА_7 ознайомився з матеріалами провадження та подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку.
Однак, на думку колегії суддів, такі підстави не свідчать про поважність пропущення строку, виходячи з наступного.
Відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.05.2025 справа № 953/7119/23, за результатами розгляду скарги ОСОБА_7 та за його участю на постанову слідчого про зупинення досудового розслідування, судом встановлено що зокрема «ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.08.2023 підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави».
Також, згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.05.2025 справа № 953/7119/23, за результатами розгляду скарги ОСОБА_7 на повідомлення про підозру ОСОБА_8 судом вказано, що скаржник ОСОБА_7 зазначає, що при прийнятті слідчими суддями рішення про затримання та обрання стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу не були дослідженні документи про затримання ОСОБА_8 у березні 2023 року.
Також колегія суддів констатує, що аналогічні доводи захисник ОСОБА_7 висловлював 24.06.2025 під час розгляду Харківським апеляційним судом апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.05.2025 справа № 953/7119/23 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_8 .
Таким чином, з огляду на зазначені вище факти, вже з 29 травня 2025 року, захиснику ОСОБА_7 було достеменно відомо про наявність ухвали слідчого судді від 14 серпня 2023 року, оскільки сам захисник у своїй скарзі, адресованої слідчому судді, та у апеляційній скарзі вказував про обставини передчасного рішення про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу, з огляду на те, що ОСОБА_8 вже був затриманий та перебував в умовах слідчого ізолятора.
Будь яких обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, які могли унеможливити подати апеляційну скаргу вчасно відраховуючи строк з 29 травня 2025 року, тобто з моменту підтвердженої обізнаності захисника про існування ухвали слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 не навів.
Враховуючи вищезазначене, в клопотанні захисника переконливих мотивів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження вироку суду не наведено, причини, на які посилається останній не відповідають дійсності, а як в загальному розумінні, так й з точки зору вимог кримінального процесуального закону та практики Європейського суду з прав людини, вагомих правових підстав для поновлення такого строку колегія суддів не вбачає. Апелянт мав всі передбачені законом можливості для належної реалізації свого права на оскарження ухвали слідчого судді вчасно.
Колегія суддів не визнає поважними наведені захисником підстави пропуску ним строку на апеляційне оскарження, оскільки вони об'єктивно не перешкоджали йому скласти та подати апеляційну скаргу у строк передбачений ст. 395 КПК України, враховуючи і те, що захисник уклав договір на правову допомогу ще 21 червня 2024 року.
Відмовляючи захиснику ОСОБА_7 у поновленні строку на апеляційне оскарження колегія суддів також виходить із того, що при реалізації норм національного процесуального законодавства, яке регламентує порядок поновлення строку на апеляційне оскарження, необхідно враховувати і правові позиції ЄСПЛ сформульовані, зокрема, В рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України».
Так, у пункті 41 цього рішення Європейський Суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення (принцип res judicata).
Відтак, колегія суддів констатує, що захисник ОСОБА_7 не навів поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а отже втручання у принцип остаточності судового рішення в даному випадку не є виправданим, враховуючи зокрема що ухвала слідчого судді була постановлена ще 14 серпня 2023 року.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Керуючись ст. 399 КПК України, колегія суддів,-
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 14 серпня 2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 - відмовити.
Повернути захиснику подану ним апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий
Судді