Справа №: 398/7939/25
Провадження №: 2-а/398/223/25
Іменем України
"30" грудня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді Орловського В.В., розглянувши у місті Олександрії у порядку письмового спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якого діє представник адвокат Ковальов Андрій Ігорович, до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
15 грудня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якого діє представник адвокат Ковальов А.І., через систему “Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6286537 від 05.12.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт безпосереднього керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Позивач не керував зазначеним у постанові транспортним засобом, а лише перебував у ньому. При цьому сам автомобіль стояв припаркований біля узбіччя з заглушеним двигуном. Позивач наголошує, що не відмовлявся від перевірки документів і одразу повідомив інспектора про наявність посвідчення водія в електронній формі у застосунку “Дія», а також про готовність рідних доставити фізичний бланк документа протягом 10-15 хвилин, проте ці обставини не були враховані. На думку позивача, відповідач не забезпечив всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, як того вимагають ст.ст. 245, 280 КУпАП, а сама постанова ґрунтується на припущеннях за відсутності належних доказів вини. З огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, позивач вважає, що саме на відповідача покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, а оскільки факт порушення п. 2.1 «а» ПДР не доведений, притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП є безпідставним.
26 грудня 2025 року через систему “Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області. У ньому відповідач зазначає, що позов є безпідставним та не підлягає задоволенню, оскільки оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП була винесена уповноваженою особою з суворим дотриманням вимог закону, оскільки ч. 1 ст. 126 КУпАП закріплено обов'язок мати при собі та пред'явити посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, а також поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі покладається на водія (позивача), а не зобов'язує поліцейського перевіряти вказану інформацію через відповідні реєстри (бази). Вказана норма містить імперативний характер та зобов'язує саме водія, а не власника машини мати при собі вичерпний перелік документів. Поліцейський діяв у межах своїх повноважень та розглянув справу на місці вчинення правопорушення, що відповідає нормам ст. 258 КУпАП та “Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 р. №1395. При цьому поліцейський оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Таким чином, накладене на позивача адміністративне стягнення за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП є законним, обґрунтованим та відповідає санкції статті, за якою було кваліфіковано правопорушення.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 19 грудня 2025 року відкрито провадження у цій справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження. Суд також зобов'язав відповідача у разі заперечення проти позову подати відзив разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується відзив, усіма матеріалами, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті оскаржуваних рішень, а також доказами направлення відзиву та відповідних доказів іншим учасникам.
Учасники справи, про час, місце та дату судового засідання, повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить задовольнити.
Відповідно до ст. 205 КАС України, неявка учасників справи не є перешкодою для розгляду справи.
Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази.
05 грудня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, поліцейським Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області капралом поліції Щудяк Романом Костянтиновичем винесено постанову серії ЕНА № 6286537, згідно з якою 05.12.2025 року о 16:46 в м. Олександрія, Користівське шосе, 3 водій керуючи транспортним засобом не мав при собі та не пред'явив посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим порушив п. 2.1. а ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП. На позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Відповідач не надав будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Норми права, які застосував суд.
Нормами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 222 КУпАП встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та розглядає справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з пп. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За приписами ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності,або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення КСУ від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі і закріпленій у ст.62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суд враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів у конкретній керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Доведення «поза розумним сумнівом» означає, що позиція представлена суб'єктом владних повноважень, має бути доведена таким чином, щоб у «розумної (розсудливої) людини» не лишилося «розумного сумніву» що особа винна.
За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Частиною 3 статті 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 8 постанови Кабміну від 29.12.2021 р. № 1453 електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу пред'являються особою замість та без додаткового пред'явлення національного посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виготовлених на бланку.
Мотивована оцінка і висновки суду.
Обґрунтовуючи заперечення проти позову представник відповідача посилався виключно на норми законодавства України. При цьому, до суду не було надано доказів, визначених ч. 1 ст. 251 КУпАП, на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського, пояснень свідків тощо.
Відповідач не надав будь-які докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Факт керування транспортним засобом є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Відповідач не спростував твердження позивача про перебування ОСОБА_1 у нерухомому автомобілі, а також його готовність пред'явити поліцейському електронне посвідчення водія. Відповідач, не надавши доказів вини, не виконав обов'язок доведення правомірності винесеної ним постанови. За таких обставин суд, керуючись принципом презумпції невинуватості, дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що обов'язок доказування в цій справі покладено саме на відповідача, відсутність у справі належних і достатніх доказів вини ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про неправомірність оскаржуваної постанови. Тому вона має бути скасована, а справа про адміністративне правопорушення закрита на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події та складу правопорушення.
Щодо розподілу судових витрат.
У зв'язку із задоволенням позову, судові витрати у справі, які складаються із судового збору, у розмірі 484,48 грн, сплаченого позивачем при подачі позову, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.
Керуючись ст. ст. 72, 77, 139, 227, 241, 246, 250, 255, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якого діє представник адвокат Ковальов Андрій Ігорович, до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6286537 від 05 грудня 2025 року, винесену поліцейським Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області капралом поліції Щудяком Романом Костянтиновичем, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , понесені ним витрати на оплату судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривень 48 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 28.03.2025 р., орган, що видав № 3512, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- відповідач: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, адреса місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. В.Чміленка, буд. 41, код ЄДРПОУ 40108709.
Повне рішення складено 30 грудня 2025 року.
Суддя Орловський В.В.