Справа №: 398/153/25
провадження №: 1-і/398/20/25
Іменем України
"30" грудня 2025 р. Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, погоджене прокурором, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62024080200000197 від 13.02.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гурівка, Кропивницького району, Кіровоградської область, громадянина України, старшого стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти НОМЕР_1 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ВОС-100868А військової частин НОМЕР_3 , у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
05.08.2025 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 в рамках двомісячного строку досудового розслідування.
Клопотання обґрунтоване тим, що згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
З 24.02.2022 по теперішній час діє воєнний стан.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 від 18.03.2022 старшого солдата ОСОБА_5 призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації в складі військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 .
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» початком проходження військової служби для громадян, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Надалі, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 19 від 18.03.2022 року старшого солдата ОСОБА_5 , призначеного відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану № від 24.02.2022 №64/2022, Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 та у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на посаду старшого стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти НОМЕР_1 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ВОС-100868А, у військовому званні «старший солдат» та з 18.03.2022 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 на всі види забезпечення, визнано таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Так, відповідно до п.п. 1-3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проходячи військову службу на посаді старшого стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти НОМЕР_1 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ВОС-100868А ОСОБА_5 як військовослужбовець відповідно до ст. ст. 11, 16-17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України був зобов'язаний, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, а також спеціальні обов'язки; бездоганно і неухильно додержуватися порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України; усвідомлювати та свідомо ставитися до виконання свого військового обов'язку; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно зі ст. ст. 2, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України старший солдат ОСОБА_5 також був зобов'язаний, зокрема, захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України; точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки і поставлені йому завдання; зразково виконувати свої службові обов'язки; додержуватися військової дисципліни; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни; неухильно виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Так, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у відповідності до Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12.05.2015 року, Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022 року, почав діяти воєнний стан в Україні, який неодноразово безперервно продовжувався указами Президента України та діяв до теперішнього часу.
За викладеного вище, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді старшого стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти НОМЕР_1 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ВОС-100868А, умисно діючи в порушення вимог ст. ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, 19.01.2024 не з'явився з відпустки до місця служби у військову частину НОМЕР_3 , яка дислокувалася в АДРЕСА_3 , без поважних причин, в умовах воєнного стану, перебуваючи в різних місцях, та ухиляється від проходження військової служби по теперішній час, використовуючи виниклий у зв'язку з цим вільний час на власний розсуд, що не пов'язано з виконанням його обов'язків з військової служби, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: нез'явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Зазначене підтверджується, зокрема, повідомленням військової частини про вчинення кримінального правопорушення, матеріалами службового розслідування військової частини за відповідним фактом, свідченнями осіб з числа військовослужбовців, а також іншими наявними матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
28.12.2024 року старшим слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 за погодженням прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на наявні матеріали досудового розслідування слідство доходить до висновку, що після отриманого зазначеного вище повідомлення про підозру у кримінальному правопорушенні підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а відтак слідство доходить до висновку про існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4 та 5 ст.177 КПК України.
До висновків про існування зазначених вище ризиків слідство доходить з огляду на наявні в матеріалах досудового розслідування докази, а також поведінку підозрюваного під час вчинення інкримінованого йому кримінальному правопорушенні.
Зокрема слідство враховує, що наразі підозрюваний, будучи військовослужбовцем у складі Збройних Сил України, підозрюється у тяжкому злочині, який посягає на встановлений порядок несення військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану, що істотно негативно впливає на підтримання належної військової дисципліни у Збройних Силах України та підриває обороноздатність держави в умовах активного ведення бойових дій, обумовлених агресією проти України.
Станом на 30.12.2025 досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває. Крім того, слідство також враховує, що зазначені вище дії підозрюваний може вчинити з метою уникнути кримінальної відповідальності з огляду на усвідомлення останнім ступеня тяжкості інкримінованого йому злочину, а також передбачених за його вчинення виду та розміру покарання- від п'яти до десяти років позбавлення волі.
Виходячи з викладеного, слідство приходить до висновку про необхідність клопотати перед слідчим суддею про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів з огляду на особу підозрюваного та обставини вчиненого ним злочину.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовольнити та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання у виді тримання під вартою, просив обрати більш м'який запобіжний захід, а саме запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_4 . Стосовно підозри дізнався при затриманні, підозру не отримував.
Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання у виді тримання під вартою, просила обрати більш м'який запобіжний захід, а саме запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою фактичного проживання.
Вислухавши пояснення слідчого, підозрюваного, захисника, думку прокурора, перевіривши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62024080200000197 свідчить про те, що повідомлення про вчинення кримінального правопорушення було внесено 13.02.2024 року до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
28.12.20244 року старшим слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 за погодженням прокурора, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яку фактично 28.12.2024 року отримала мати ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді від 05.08.2025 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
29.12.2025 року ОСОБА_5 , було затримано на підставі ухвали слідчого судді від 05.08.2025 року про надання дозволу на затримання з метою приводу до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, визначених у п. 1-5 ч. 1 вказаної статті. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v.Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява № 42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Як зазначено в ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , згідно ст.177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який в силу ст.12 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, а також наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, може вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.
Надаючи оцінку можливості підозрюваному переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Слідчий суддя вважає, що небезпека переховування підозрюваного здається явно переконливою, оскільки підозрюваний, усвідомлюючи те, що вчинив кримінальне правопорушення, яке має незворотній характер та згідно з ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, маючи можливість вільно пересуватися по території України, покинути місце фактичного проживання та реєстрації.
Підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Суд критично ставиться до обставин наведених підозрюваним з приводу обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки, судом встановлено та не спростовується підозрюваним, що останній перебував у відпустці і повинен був повернутися до місця несення служби, після спливу 10 днів. Разом з тим, цього не зробив. Крім того був зареєстрований за адресою за місцем проживання матері, однак, знявся з реєстрації і понад рік, мешкає по АДРЕСА_1 . Ніяким чином до військової частини не звертався, посилаючись на те, що втратив контакти, через пошкодження телефону. Таким чином, підозрюваний будучи особою, яка присягала на вірність народові України, та маючи певні обов'язки, порушив їх, що дає підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи наведені обставини та особу підозрюваного.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки стороною кримінального провадження надані докази наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам.
Згідно з ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України застава визначається залежно від ступеня тяжкості кримінального правопорушення. Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначено розмір застави у межах в від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вивчивши відомості про особу підозрюваного, суд вважає, що одночасно з триманням під вартою ОСОБА_5 слід визначити заставу в порядку ч. 4 ст. 182 КПК України, встановивши достатнім розміром, у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого, грошову суму в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120,00 гривень, оскільки такий розмір є цілком достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024080200000197 від 13.02.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з моменту його затримання, а саме з 29.12.2025 року по 26.02.2026 року.
Ухвала слідчого судді діє до 26.02.2026 року включно.
Визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 121120,00 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: Одержувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172, Рахунок отримувача: UA458201720355279001000002505, застава за підозрюваного ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 62024080200000197.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 - з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суду про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
5) утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Вручити копію ухвали учасникам судового провадження негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 та прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1