Справа № 521/22454/25
Номер провадження:1-кс/521/4598/25
31 грудня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання дізнавача СД відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.12.2025 року за №12025167470000446 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України,
Дізнвач СД віділення поліції №3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Хаджибейського районного суду міста Одеси з клопотанням, погодженим з прокурором, про надання дозволу на проведення огляду у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.12.2025 року за №12025167470000446, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України
В обґрунтування клопотання зазначено, що 27.12.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приблизно о 16 год. 00 хв. знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 41В, прибувши на спеціальний майданчик №1 ГУНП в Одеській області, шляхом самоуправських дій, самостійно, без законних підстав, забрав власний автомобіль, напередодні вилучений працівниками поліції за паркування на місцях для людей з інвалідністю без відповідних документів. (ЖЕО 26938)
У період часу з 00:30 по 00:34 години 28.12.2025 року дізнавачем сектору дізнання відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 проведено огляд місця події за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, біля буд. №41 в результаті якого, виявлено та вилучено транспортний засіб - автомобіль марки «Zeeker 001» д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, який був напередодні вилучений працівниками патрульної поліції за ч. 6 ст. 122 КУпАП, а саме автомобіль був припаркований на місцях для людей з інвалідністю без відповідних документів.
Постановою дізнавача від 28.12.2025 року вилучене майно, транспортний засіб - автомобіль марки «Zeeker 001» д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Підставою для накладення арешту на майно, відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України є збереження речових доказів.
Враховуючи вищевикладене, що вилучене майно є предметом злочину, дізнавач просить накласти на зазначене майно арешт.
Дізнавач до суду направила заяву, в якій просила здійснити розгляд клопотання за її відсутності, клопотання підтримала та просила задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суть клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
На підставі викладеного та враховуючи, що слідчий своєчасно звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, у зв'язку з чим, слідчий суддя, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, необхідності проведення судових експертиз, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого.
Слідчим суддею враховано ту обставину, що ОСОБА_5 самостійно забрав транспортний засіб, який зберігався на спеціальному штрафмайданчику № 1 ГУНП в Одеській області, без відповідного рішення суду. Зважаючи на таку поведінку власника транспортного засобу, суд доходить висновку про задоволення клопотання дізнавача.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно. Отже, наведеною вимогою законодавства передбачено зазначення в ухвалі слідчого судді лише заборони та обмеження щодо розпорядження або користування майном, тому слідчий суддя із врахуванням вимог клопотання дізнавача про арешт майна із забороною користування, розпорядження та відчуження, приходить до висновку про зазначення в ухвалі слідчого судді заборони розпорядження та користування майном.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання дізнавача СД ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.12.2025 року за №12025167470000446 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України -задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб - автомобіль марки «Zeeker 001» д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору, який вилучено 28.12.2025 за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 41В під час огляду місця події.
Заборонити розпоряджатись та користуватись зазначеним майном до прийняття рішення у кримінальному провадженні.
Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1