Справа № 487/4730/25
Провадження № 2/487/2603/25
Іменем України
(заочне)
31.12.2025 м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Карташевої Т. А., за участю секретаря Самедової Р. Ш., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з водовідведення, водопостачання та абонентської плати про стягнення заборгованості за надані послуги водовідведення та водопостачання,-
Позивач МКП «Миколаївводоканал» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачів в солідарному порядку боргу за надані послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 77417,32 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Позов обґрунтований тим, що МКП «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі боржникам за адресою: АДРЕСА_1 . Договір про надання послуг водопостачання та водовідведення було укладено шляхом оформлення окремого особового рахунку № НОМЕР_1 та видачі розрахункового документа (розрахункової книжки). Свої зобов'язання щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення позивач виконував в повному обсязі та належним чином. Відповідачі не виконували свої обов'язки, передбачені чинним законодавством щодо своєчасної та в повному обсязі сплати наданих послуг, у зв'язку з чим станом на 25.05.2025 утворилася заборгованість в сумі 77417,32 грн, яка складається з заборгованість з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в сумі 75932,20 грн, а також боргу з абонентської плати - 1485,12 грн.
Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 21.07.2025 дану справу прийнято до розгляду з призначенням її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути його без участі представника, проти заочного розгляду справи не заперечує, позовні вимоги підтримує.
Відповідачі до судового засідання не з'явилися, причину неявки суду не повідомили, про день і час розгляду справи були повідомлені належним чином, відзив на позов до суду не подали, у зв'язку з чим справа розглядалась відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як убачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За змістом п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Статтею 68 ЖК України передбачено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 64 ЖК України повнолітні члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, несуть солідарну майнову відповідальність за зобов'язаннями.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з дій осіб, які породжують цивільні права та обов'язки. Обов'язок сплатити вартість спожитих послуг випливає з самого факту користування послугою.
Судом встановлено, що Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі боржникам за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір про надання послуг водопостачання та водовідведення між позивачем та споживачами, було укладено шляхом оформлення окремого особового рахунку та видачі розрахункового документа (розрахункової книжки).
Внаслідок неналежного виконання відповідачами зобов'язань щодо сплати поточних спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 25.05.2025 утворилася заборгованість в сумі 77417,32 грн, яка складається з заборгованість з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в сумі 75932,20 грн, а також боргу з абонентської плати - 1485,12 грн.
Відповідно до даних реєстру територіальної громади м. Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні з Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 16.07.2025 за № 13.23-499409-2025 в період, коли утворилася заборгованість, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги до форми договору не встановлені законом. Укладення договору шляхом оформлення особового рахунку та видачі розрахункової книжки не суперечить діючому законодавству.
Споживач, який фактично користується послугами з централізованого водопостачання та водовідведення або звертається до МКП «Миколаївводоканал» для отримання вказаних послуг, та вважається таким, що ознайомлений, погоджений та приєднаний до умов Договору. У зв'язку тим, що даний договір є договором приєднання, його умови не підлягають узгодженню зі стороною, що приєднується (споживачем).
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, якими є не тільки законні, а й підзаконні нормативно-правові акти. За відсутності таких умов та вимог зобов'язання виконується відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, що відповідачі є споживачами комунальної послуги, що надає позивач, оскільки між позивачем і відповідачами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання комунальних послуг постачання холодної води і водовідведення, однак вони не сплачують вартість послуг, що порушує право позивача на отримання коштів за надані послуги у встановлений законодавством строк, та в повному обсязі. За такого, у відповідачів виникло зобов'язання сплатити заборгованість за спожиті послуги, а у позивача право вимагати від них виконання свого обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Будь-яких доказів з приводу того, що відповідачі відмовлялися від надання вищевказаних послуг, або ці послуги не надавалися, або надавалися не в повному обсязі, чи зверталися до позивача щодо проведення перерахунку у разі можливої відсутності тривалий час в квартирі та не споживання послуг, або з претензіями щодо невиконання зобов'язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг - суду надано не було.
Таким чином, правовідносини між сторонами за своїм змістом є зобов'язальними, позивач повинен надавати послуги водопостачання та водовідведення, а відповідачі повинні за них сплачувати в силу приписів ст.11 Цивільного кодексу України.
Станом на 25.05.2025 заборгованість відповідачів за надані послуги водопостачання та водовідведення становить 77417,32 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Нарахування за надані послуги у зазначений період відбувалось відповідно до затверджених норм згідно благоустрою помешкання, на підставі рішень Виконавчого комітету Миколаївської міської ради 385 від 26.06.1988р., № 592 від 14.07.2017 р., за нормою 9,10/8,94 куб. м на одну людину на місяць, які діяли на зазначений у заборгованості період. Пільги та субсидії не надавались.
Відповідно до пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. відповідачами не надавалось до Позивача заяв та підтверджувальних документів з питання тимчасової відсутності або заяв на опломбування запірних вентилів у квартирі, не надходило заяв щодо припинення користування послугами, скарг чи претензій також від відповідачів для здійснення перерахунку вартості послуг за період її неподання, надання невідповідної якості не надходило.
Враховуючи, що відповідачі є споживачами послуг з водопостачання та водовідведення, заборгованість за спожиті послуги в добровільному порядку не відшкодовано, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Доказів, які б спростовували вищевикладені висновки суду, відповідачами суду не представлено.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення 77417,32 грн, яка складається з заборгованість з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - 75932,20 грн, а також боргу з абонентської плати - 1485,12 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» судовий збір у розмірі по 1211,20 гривень з кожного.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал», місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Погранична, 161, код ЄДРПОУ 31448144.
Відповідачі: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: відомості відсутні.
ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: відомості відсутні.
Суддя Т. А. Карташева